Ухвала суду № 86957163, 02.12.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3868/17

Категорія 18

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

02 грудня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судді судового засідання Гальчинській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду без повідомлення учасників судового процесу заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа: Державна іпотечна установа про визнання відсутнім права та припиненим правовідношення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом, в якому просить: 1) визнати відсутнім у відповідача ПАТ «Родовід Банк» право вимоги за договором іпотеки від 27.08.2008 р., укладеного між позивачем та ВАТ «Родовід Банк»; 2) визнати припиненими правовідношення між сторонами за вказаним договором іпотеки від 27.08.2008 р.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 24.03.2017 р. (суддя Богінкенвич С.М.).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення ЦПК України (2017 р.) розгляд даної справи підлягає за нормами ЦПК України (2017 р.), чинного з 15.12.2017 р.

28.11.2019 р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, а саме: до завершення розгляду справи та ухвалення судового рішення по справі заборонити адміністратору електронної торгової системи «ProZorro.Продажі», Державному підприємству «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42068925, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 22), організаторам (операторам, електронним майданчикам) відкритих торгів (електронних аукціонів), а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та/або проведення відкритих торгів (електронних аукціонів), а також оформлення їх результатів щодо лоту № СЬЗГЧ014073 або іншого лоту, відносно продажу права вимоги за Договором про іпотечний кредит № 77.2 /СЖ-194.08.1 від 27 серпня 2008 року та за Договором іпотеки №77.2 /СЖ-194.08.Н від 27 серпня 2008 року, в тому числі (але не виключно): укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), договори (в тому числі, договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги, тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (електронних аукціонів), приймати, оформлювати та передавати будь-які документи, пов`язані з предметом торгів (електронних аукціонів).

Заява мотивована тим, що предметом спору є встановлення та визнання відсутнім у Банку права вимоги до позивача за договором іпотеки, і як наслідок припиненим правовідносин за іпотечним договором між Банком та позивачем, а отже і відсутність у позивача будь-яких зобов`язань перед банком, та відсутність у останнього права вимоги. Крім того, позивач зазначив, що Банк наразі знаходиться на стадії ліквідації, та наразі на електронному аукціоні виставлено право вимоги, в тому числі за спірними договорами. При цьому, зазначено, що позивачем обрано ефективний засіб захисту прав, оскільки, у випадку, якщо судом позов буде задоволено, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням відсутності ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за відсутності поданих оригіналів правовстановлюючих документів на майно та інших доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, судом встановлена відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, суд зазначає, що позивачем в заяві про забезпечення позову, зазначається про те, що предметом позову є визнання відсутнім у Банку права вимоги (іпотекодержателя) та як наслідок припиненим правовідношення за іпотечним договором між Банком та позивачем від 27.08.2008 р., тоді як судом встановлено нижченаведене.

У грудні 2012 року Банк звернувся з позовом в суд до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит. Позивач знав про чинність договорів кредиту, Іпотеки та застави. Позивач в судовому засіданні визнав вказані договори та у Позивача не виникало сумнівів щодо визнання відсутнім права в АТ «РОДОВІД БАНК» на стягнення заборгованості по вказаних договорам та щодо припинення правовідношення.

29.05.2014 року рішення Апеляційного суду Київської області по справі № 369/142/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за договором про іпотечний кредит № 77.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008 року в розмірі 1 016 696,95 гри. та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.06.2008 року за реєстраційним номером № 4626, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижче за звичайні ціни. Також по рішенні суду з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на користь АТ «РОДОВІД БАНК» стягнуто судові витрати в розмірі по 1073 грн. з кожного.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду Київської області заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року у справі № 369/142/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Родовід Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредиту.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2013 року позов задоволено. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку стягнуто на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за іпотечним кредитом №77.2 /СЖ-194.08.1 від 27 серпня 2008 року у розмірі 1 108 232,97 грн.; в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - 1-кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу її на прилюдних торгах. Також на користь ПАТ «Родовід Банк» стягнуті судові витрати у розмірі 3219,00 грн. в задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2013 року скасовано, по справі ухвалене нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Родовід Банк». З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку стягнуто на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ-194.08.1 від 27 серпня 2008 року в розмірі 1016696,95 грн. В рахунок погашення кредитної заборгованості звернуте стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №77.2/СЖ-194.08.1і від 27 серпня 2008 року - належну ОСОБА_1 на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати по 1073 грн. з кожного. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.08.2017 року - заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення (посилання на офіційний сайт Єдиний Реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/68405418).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2017 року залишити без змін (посилання на офіційний сайт Єдиний Реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/85775491).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З аналізу вищевказаних судових рішень, вбачається, що про відступлення права вимоги позичальнику та майновому поручителю стало відомо позивачу ще 10 вересня 2015 року.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

А відтак, в справі наявне рішення суду, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання.

Крім того, до обґрунтування заявника щодо ліквідації Банку, суд ставиться критично, адже норма статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає продаж майна банку, що ліквідується. При цьому, така ліквідація банка, не породжує та не може породжувати будь-які правові наслідки стосовно договірних відносин, які сторони кредитного договору мають виконувати.

Отже, позивачем не обґрунтовано необхідність забезпечення позову у цій справі з даним предметом спору. Таким чином, з заяви про забезпечення позову не вбачається достатніх підстав для задоволення заяви.

Зважаючи, що заявником не наведено належних підстав для забезпечення позову та обґрунтування необхідності його застосування, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав заявника, суд вважає необхідним, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа: Державна іпотечна установа про визнання відсутнім права та припиненим правовідношення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова