Ухвала суду № 86952015, 14.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2020 року м. Київ № 640/25275/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 15.11.2019р. № 1527ц, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачу було запропоновано усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом: визначення ціни позову за майновою вимогою; подання доказів сплати судового збору за майновою вимогою.

Зокрема, суд, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, зазначив, що на вимогу про стягнення середнього заробітку, позивач не звільнений від сплати судового збору з огляду на положення п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

09.01.2020р. позивачем було подано позовну заяву з уточненою назвою відповідача - Офіс Генерального прокурора.

Також 09.01.2020р. позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивач зазначає, що предметом спору у справі № 910/4518/16 є стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Разом з цим, предметом позову ОСОБА_1 є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який входить до структури заробітної плати, а не середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відтак, за даною позовною вимогою, на думку позивача, судовий збір сплаті не підлягає.

Суд частково погоджується з таким твердженням позивача, а саме, в частині того, що у даному випадку дійсно предметом позову ОСОБА_1 є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Водночас, суд не погоджується з доводами позивача щодо звільнення від сплати судового збору за вказаною вимогою, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.

Так, основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується з урахуванням загальної суми заробітної плати і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право відповідно до чинного законодавства та державних гарантій.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» сплата судового збору не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 25 січня 2019 р. у справі № 191/3096/17, від 10 січня 2019 р. у справі № 727/2955/18, від 12 листопада 2018 р. у справі № 243/9881/17.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку для усунення недоліків.

Зокрема, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- визначення ціни позову за майновою вимогою станом на час звернення до суду;

- подання доказів сплати судового збору за майновою вимогою.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.01.2020р.

2. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Патратій