Рішення № 86951906, 16.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3341/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі також – ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області (далі також ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) про скасування індивідуальної податкової консультації №2685/ІПК/25-01-12-02-10 від 12.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, які містяться в наданій позивачу оскаржуваній податковій консультації від12.06.2019 №2685/ІПК/25-01-12-02-10, суперечать положенням чинного податкового законодавства та є втручанням у мирне володіння майном позивача.

18.11.2019 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, з огляду на те, що у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах. Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник, а тому Звіт не може бути скасовано або змінено податковим органом.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

ФОП ОСОБА_2 В.М. 26.04.2004 зареєстрована як фізична особа – підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.11.2019 (а.с.11-20).

Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку позивач є платником податку 2 групи (а.с.21), оскільки отримує пенсію за віком з липня 2009 року, що підтверджується копію посвідчення (а.с.25).

17.01.2019 до контролюючого органу помилково подано Звіт про суми нарахування доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік ФормаД5(річна) та зазначено суму нарахованого єдиного внеску за 2018 рік в розмірі 9828,72 грн.

20.05.2019 позивач звернулась до ГУ ДФС в Чернігівській області щодо надання письмової індивідуальної податкової консультації з питанням чи зобов`язана ОСОБА_1 , як особа, що отримує пенсію за віком та зареєстрована фізичною особою – підприємцем, сплатити єдиний соціальний внесок за 2018 рік у разі помилкового подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою №Д5 за 2018 рік, у разі не укладення Договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.27-29).

12.06.2019 розглянувши запит позивача, ГУ ДФС в Чернігівській області надана індивідуальна податкова консультація, яка внесена до Єдиного реєстру індивідуальних консультацій за № 2685/ІПК/25-01-13-02-10 від 12.06.2019, де вказано, що у разі самостійного визначення базу нарахування єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах (а.с.30).

Вважаючи надану відповідачем індивідуальну податкову консультацію протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

У ст. 52 ПК України закріплено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (п. 52.1.).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПК України).

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПК України).

Відповідно до п. 53.2 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно з ч. 2, 3 ст. 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI із змінами та доповненнями (далі —Закон № 2464) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Правила заповнення і подання звітності з ЄСВ підприємцями регулюється наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі-Порядок № 435).

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Як встановлено, позивач до фіскального органу помилково подано Звіт про суми нарахування доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік Форма Д5 (річна), в якому зазначено суму нарахованого єдиного внеску за 2018 рік в розмірі 9828,72 грн.

Відповідно до п. 1 та п. 2 розділу V Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Слід констатувати, що вказаним Порядком № 435, не передбачено права платника податків на повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, а також на самостійне виправлення помилок.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто, страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що чинне законодавство встановлює спеціальний порядок подання уточнюючих звітів зі сплати єдиного внеску та розрахунків раніше задекларованих зобов`язань. Таке уточнення здійснюється з боку платника єдиного внеску та не може бути скасовано або змінено у бік зменшення податковим органом.

Отже, у подібних випадках платником єдиного внеску слід сформувати уточнення та вказати суть помилки, ґрунтуючись на правильних показниках у Звіті.

Однак ФОП ОСОБА_3 . ОСОБА_4 до контролюючого органу уточнюючий Звіт за 2018 рік не подавався, тому доводи позивача щодо протиправності податкової консультації від 12.06.2019 №2685/ІПК/25-01-12-02-10 є безпідставними.

Посилання позивача на втручання відповідачем в мирне володіння її майном, суд вважає передчасними, оскільки докази щодо нарахування будь-яких грошових зобов`язань за поданим Звітом відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, позивачем не наведено, а судом не встановлено обставин, що свідчили б про суперечність оспорюваної консультації нормам Податкового кодексу України.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд.11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко