Рішення № 86951325, 15.01.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 р. Справа № 480/4336/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця Сумської області Закорка Вадима Вікторовича,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного виконавця Сумської області Закорка Вадима Вікторовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Сумської області Закорко Вадима Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 57535372 від 26 жовтня 2018 р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Сумської області Закорко Вадима Вікторовича про арешт майна боржника від 22 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 57535372;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Сумської області Закорко Вадима Вікторовича про розшук майна боржника від 27 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 57535372.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 15 жовтня 2019 року позивач не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження і в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази вручення раніше такої копії.

Лише 15.10.2019 р. після звернення до приватного виконавця Закорко В.В. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №57535372 та отримав копії постанов про його відкриття від 26.10.2018 р., про арешт майна боржника від 22.11.2018 р. та про розшук майна боржника від 27.05.2019 р.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 57535372 позивач дізнався, що воно було відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни від 06 жовтня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5573 про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” заборгованості по кредитному договору в сумі 31461 грн. 47 коп. та плата за вчинення виконавчого напису в сумі 1000 грн. 00 коп. Всього 32461 грн. 47 коп.

Крім того, вивчивши постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 жовтня 2018 року виявив, що рік народження позивача у постанові зазначено як 1996, що відповідає дійсності, оскільки позивач народився у 1966 році. Вважати це технічною помилкою приватного виконавця позивач немає підстав, адже такі самі неточності зазначені і в інших постановах. У виконавчому написі нотаріуса, що виконується, рік народження зазначено вірно. За таких обставин позивач вважає, що постанова приватного виконавця Закорко В.В. про відкриття виконавчого провадження є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, зазначає, що оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження не отримував, а тому прийняті відповідачем постанови про накладення арешту на майно боржника від 22 листопада 2018 року та про розшук майна боржника від 27 травня 2019 року, в умовах коли боржник не був обізнаний про наявність щодо нього виконавчого провадження, є протиправними та підлягають скасуванню. .

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 26.10.2018 на виконання надійшов виконавчий напис № 5573 від 06.10.2018, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Кредитні ініціативи” заборгованості за кредитним договором у розмірі 31461,47 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1000,00 грн.

26.10.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На виконання частини першої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” зазначена постанова 26.10.2018 направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованими поштовими відправленнями. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, постанова вручено боржнику особисто 29.10.2018.

Згідно частини 8 статті 48 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. Згідно відомостей ДФС України від 30.10.2018 та ПФУ від 30.10.2018 відкриті рахунки в банківських установах боржник не має, в Пенсійному фонді України не обліковується, дохід не отримує. 01.11.2018 приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами виходу встановлено, що двері ніхто не відчинив, боржнику залишено виклик у дверях, про що складено відповідний акт.

В ході примусового виконання вимог виконавчого документу, виконавцем виявлено, що за боржником зареєстровано рухоме майно. Згідно довідки МВС від 16.11.2018 за боржником зареєстрований транспортний засіб, а саме: GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

22.11.2018 р. виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно боржника - транспортний засіб GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією.

27.05.2019 виконавцем, керуючись частиною третьою статті 36 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про розшук майна боржника - транспортний засіб GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією.

15.10.2019 до офісу приватного виконавця з`явився боржник із заявою про зняття арешту та припинення розшуку з належного йому майна - транспортного засобу GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 у зв`язку із тим, що вказаний транспортний засіб перебуває в заставі ПАТ “Дельта Банк”. 18.10.2019 на заяву надано відповідь, згідно якої зазначено про відсутність підстав для знаття арешту, роз`яснено положення статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” та право звернутися до суду за захистом своїх прав. Посилання позивача на роз`яснення, надані Верховним Судом, є неприпустимими, оскільки позивач особисто отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та є повідомленим про наявність заборгованості. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 59-62).

Ухвалою суду від 11.11.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ст. 287 КАС України, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, справу призначено до розгляду на 20.11.2019 р.

В судове засідання 15.01.2020 року після перерви сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання..

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. видано виконавчий напис № 5573 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Кредитні ініціативи” заборгованості за кредитним договором у розмірі 31461,47 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1000,00 грн. (а.с.16).

26.10.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №57535372 з виконання виконавчого напису № 5573 від 06.10.2018, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Кредитні ініціативи” заборгованості за кредитним договором у розмірі 31461,47 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1000,00 грн (а.с. 17).

22.11.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. прийнято постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно боржника - транспортний засіб GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (а.с. 18).

27.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. прийнято постанову про розшук майна боржника - транспортний засіб GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (а. с. 19).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Ст.90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

Також, ст.91 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що вказаний виконавчий напис був пред`явлений до виконання 26 жовтня 2018 року, що підтверджується відповідною заявою від 26.10.2018 року №711184 (а.с. 68)

З наведеного суд робить висновок, що виконавчий напис від 06.10.2018 року № 5573 був пред`явлений ТОВ «Кредитні ініціативи» 26 жовтня 2018 року у встановлений законом річний строк

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що постанова від 26.10.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №57535372 з виконання виконавчого напису № 5573 від 06.10.2018, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Кредитні ініціативи” заборгованості за кредитним договором у розмірі 31461,47 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1000,00 грн. є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача на невірне зазначення року народження в оскаржуваних постановах, суд зазначає, що 15.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних згідно резолютивної частини якої внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме «замість дати народження 14.06.1996 зазначити Дату народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 56).

Отже, суд спростовує наведені доводи позивача щодо помилки у оскаржуваних постановах.

Відповідно до ч.5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1404, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Щодо твердження позивача, що відповідачем не надано належних доказів вручення постанови про відкриття виконавчого провадження позивачу, суд зазначає, наступне.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Згідно п. 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

За приписами п. 105-106 Правил надання послуг поштового зв`язку, одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Оператор поштового зв`язку також може визначати інший порядок вручення реєстрованих поштових відправлень.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що при отриманні реєстрованого (рекомендованого) поштового відправлення працівник поштового зв`язку перевіряє документи одержувача, що посвідчують його особу та повноваження на отримання відправлення, а також зазначає відповідне прізвище цієї особи у повідомленні про вручення поштового відправлення.

При цьому, адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення за відповідною довіреністю.

З матеріалів справи, судом встановлено, що працівником поштового зв`язку на повідомленні про вручення поштового відправлення № 4000009540088 в якому містилися оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, зазначено про вручення поштового відправлення «особисто» (а.с.67).

Суд зазначає, що напис про одержання поштового відправлення позивачем, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 20.03.2019 року по справі № 222/1402/16-а (адміністративне провадження № К/9901/3223/19.

Суд зазначає, що в судовому засіданні позивач надав пояснення як свідок про не отримання зазначеного поштового повідомлення та про те, що на відправленні відсутній його підпис про отримання. Так, зокрема, позивач зазначив, що 29.10.2018 року зранку та до обіду перебував у Роменському міськрайонному суді. Зазначені пояснення свідка також, підтверджуються зокрема і журналом судового засідання від 29.10.2018 року (а.с.130).

Проте, суд зазначає, що позивачем не надано жодних пояснень про його місце знаходження після судового засідання та спростування можливості отримання оскаржуваної постанови після 13 год.25 хв.

Отже, в даному випадку, належним та допустимим доказом є саме поштове повідомлення яке містить напис про одержання поштового відправлення позивачем, зроблений працівником поштового зв`язку, оскільки позивач не зміг спростувати факт не можливості його отримання.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідач після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення № 4000009540088, мав право продовжувати виконавчі дії та приймати постанову про арешт майна боржника від 22 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 57535372 та про розшук майна боржника від 27 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 57535372.

Ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних постанов, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця Сумської області Закорка Вадима Вікторовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного виконавця Сумської області Закорка Вадима Вікторовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук