
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2020 р. справа № 480/4842/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 18129,12 грн., та мита на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами в розмірі 8240,38 грн. Свої вимоги мотивує тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 складено акт від 26.04.2019 та винесені податкові повідомлення рішення від 03.06.2019: № 0006281303, яким відповідачу нараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених товарів в розмірі 15881,13 грн., та № 0006271303, яким нараховано грошове зобов`язання з мита на товари, що ввозяться громадянами в розмірі 7218,56 грн. Також відповідачу нараховано пеню з податку на додану вартість з ввезених товарів в розмірі 2247,99 грн. та пеню з мита на товари, що ввозяться (пересилаються) в розмірі 1021,82 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися, а тому набули статусу податкового боргу. Отже відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки та повноту сплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість, яка залишається відповідачем не сплаченою.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує на безпідставність донарахування позивачу грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість з ввезених товарів та ввізного мита. За твердженням позивача, проведена перевірка є незаконною, а у фіскального органу відсутня компетенція для прийняття рішень про нарахування грошових зобов`язань та пені, оскільки позивачем не надано доказів направлення/вручення наказу про проведення перевірки, податкових повідомлень рішень, з яких можливо встановити дату їх узгодження, направлення/вручення податкової вимоги. Тому у позивача не виникло право на стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу.
13.01.2020 представником позивача подана відповідь на відзив, згідно якої позиція відповідача, викладена у відзиві на позов, є необґрунтованою.
Ухвалою суду від 27.11.2019 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2019 № 512 та повідомлення від 15.03.2019 № 94, в період з 22.04.2019 по 26.04.2019 уповноваженими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства державної митної справи під час митного оформлення товару за МД № 805180/2018/018561 від 24.09.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 26.04.2019 № 478/18-28-13-03/3230404434/100 (а.с.12-13).
У ході перевірки встановлено, що платником податків ОСОБА_1 переміщено на митну територію України легковий автомобіль, що був у використанні, марка Renault, модель Megane, модельний рік виготовлення 2015. Валюта та загальна сума за рахунком 3950 EUR. Заявлена вартість в національній валюті 130346,61 грн. При митному оформленні зазначеного товару були нараховані платежі: ввізне мито - 13034,66 грн, акциз - 4965,81 грн., ПДВ - 29669,18 грн. Згідно листа Митного департаменту при Міністерстві фінансів Литовської республіки та копій документів, що надійшли від митних органів Литовської Республіки, транспортний засіб було вивезено ОСОБА_1 з митної території Литви вартістю 5700 EUR, що у перерахунку на гривню на день митного оформлення складено 188095,10 грн. Таким чином платежі, що підлягали при сплаті імпорту товару складають: ввізне мито - 18809,51 грн., акциз - 4965,81 грн., ПДВ - 52374,08 грн. Внаслідок виявлених порушень донараховано: ввізне мито6 5774,85 грн., ПДВ - 12704,90 грн.
Копія наказу та повідомлення про проведення перевірки були направлені на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Сумській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.06.2019:
- № 0006281303, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 15881,13 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 12704,90грн., за штрафними санкціями - 3176,23грн. (а.с.15);
- № 0006271303, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, які ввозяться громадянами в сумі 7218,56 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 5774,85 грн., за штрафними санкціями - 1443,71 грн. (а.с.16);
Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачеві за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. поштове відправлення повернулося з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно копії конверту, поштове відправлення повернулося з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання” із зазначенням дати 03.06.2019.
Тому, вказані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважаються врученими платнику податків.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
З урахуванням приписів пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, оскільки ОСОБА_1 не були оскаржені в установленому порядку ні податкове-повідомлення-рішення, ні вимога про сплату боргу.
Зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 сплачено не було.
Згідно з п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Враховуючи вказані норми, відповідачу була нарахована пеня по податку на додану вартість з ввезених товарів в розмірі 2247,99 грн. та пеня з мита на товари, що ввозяться /пересилаються в розмірі 1021,82 грн.
Відповідно до п. 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено0 податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми “Ф” від 10.09.2019 №92-10, яка була надіслана за адресою ОСОБА_1 рекомендованим листом та, з урахуванням п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважається врученою платнику податків (а.с.17).
З моменту направлення податкової вимоги до подачі даного позову, податковий борг відповідача не переривався.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгоджених грошових зобов`язань в загальному розмірі 26369,50грн., а саме:
- з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів, дозволених для виробництва) у загальному розмірі 18129,12грн., в т.ч. за основним платежем - 12704,90грн., за штрафними санкціями - 3176,23грн. та пеня - 2247,99грн.;
- за платежем мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами у загальному розмірі 8240,38 грн., в т.ч. за основним платежем - 5774,85грн., за штрафними санкціями - 1443,71грн. та пеня - 1021,82грн.
З урахуванням приписів пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказане зобов`язання набуло статусу податкового боргу.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги той факт, що відповідач належними доказами не довів факту погашення узгодженої суми заборгованості у загальному розмірі 26369,50 грн, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про неотримання ним копії наказу про проведення перевірки, копій податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги є необґрунтованими, оскільки податковим органом надано суду докази направлення та причини невручення відповідачу вказаних документів.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 26369,50 грн., в тому числі:
- з податку на додану вартість з ввезених товарів (крім лікарських засобів транзит або тимчас. з 01.01.2015 до чин. ЗУ 08.11.2018 змін до ПКУ) в розмірі 18129,12 грн. на р/р UA 068999980000031114031518002, код класифікації доходів бюджету 14070100, отримувач УК у м. Сумах/м.Суми/14070100, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (EAП);
- мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами в розмірі 8240,38 грн. на р/р UA 208999980000031117061518002, код платежу 15010200, отримувач УК у м. Сумах/м.Суми/15010200, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (EAП).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Судове рішення № 86951324, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/4842/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: