Рішення № 86950812, 16.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року м. Київ справа № 320/5834/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ткачука Б.В. від 23 жовтня 2018 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 21850 грн. 51 коп. у виконавчому провадженні № 51764593.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при винесенні постанови не враховано принцип дії закону в часі, оскільки заборгованість виникла за період 2015-2018 рр., закон про уведення штрафу, як нового виду відповідальності, набрав чинності у 2018 р., а спірну постанову винесено 23 жовтня 2018 р. Документи виконавчого провадження направлялися позивачу не за тією адресою, за якою він проживає, тому йому не було відомо про вчинення виконавчих дій та прийняті органом ДВС рішення. При винесенні постанови взято до уваги обчислений розмір заборгованості зі сплати аліментів, проте при цьому не враховано, що позивачем добровільно упродовж 2015-2019 рр. сплачувалися аліменти та інші кошти на утримання дитини, що підтверджено відповідними документами, а також не враховано розмір його доходів. Спірною постановою всупереч вимог закону стягнуто кошти не на користь стягувача, а на користь держави. З наведених підстав просить визнати постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано від відповідача оригінал для огляду та належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 51764593.

18 грудня 2019 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач не в повній мірі виконав рішення суду про сплату аліментів. Стверджує, що в матеріалах виконавчого провадження № 51764593 були відсутні відомості про часткову добровільну сплату аліментів та довідки про доходи боржника, вказані докази були подані позивачем лише 4 вересня 2019 р. Звертає увагу суду, що позивач був обізнаний про рішення суду про стягнення з нього аліментів, постійно працював та отримував дохід від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВА КЛІНІК» та міг в порядку ст. 187 Сімейного кодексу України подати заяву за місцем роботи про відрахування аліментів із його доходу у розмірі визначеному йому Броварським міськрайонним судом Київської області, а не чекати примусового виконання рішення суду. У відзиві відповідач просить суд розгляд справи проводити без участі його представника.

15 січня 2020 р. до суду надійшло клопотання від позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

15 січня 2020 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2015 року у справі № 361/2775/2015-ц стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 1 квітня 2015 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Указане рішення суду набрало законної сили 26 червня 2015 р. Судом 13 липня 2015 р. видано виконавчий лист у справі № 361/2475/2015-ц.

20 липня 2016 р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51764593 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 1 квітня 2015 р. і до досягнення дитиною повноліття, на підставі виконавчого листа у справі 361/2475/2015-ц від 13 липня 2015 р.

Указану постанову направлено позивача за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідним листом до цієї постанови.

У зв`язку з невиконанням позивачем виконавчого листа у справі 361/2475/2015-ц від 13 липня 2015 р. відповідачем прийнято постанову у виконавчому провадженні № 51764593 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 16 лютого 2018 р.. Вказану постанову направлено позивача за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідним листом до цієї постанови.

23 квітня 2018 р. відповідачем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказану постанову направлено позивача за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідним листом до цієї постанови.

10 липня 2018 р. відповідачем прийнято постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду. Вказану постанову направлено позивача за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідним листом до цієї постанови.

22 жовтня 2018 р. відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. Позивача повідомлено, що станом на 22 жовтня 2018 р. у позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно з розрахунком від 22 жовтня 2018 р. за період з 1 квітня 2015 р. по 22 жовтня 2018 р. становить 72 835 грн. 04 коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, відомості про позивача внесено до Єдиного реєстру боржників.

У цей же день відповідачем прийнято наступні постанови у виконавчому провадженні № 51764593:

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 22 жовтня 2018 р.;

- постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 22 жовтня 2018 р.;

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полюванні від 22 жовтня 2018 р.;

- постанову про арешт коштів боржника від 22 жовтня 2018 р.;

- постанову про арешт майна боржника від 22 жовтня 2018 р.

Указані постанови направлено позивачу за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідними листами до цих постанов.

23 жовтня 2018 р. відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 51764593. В описовій частині постанови вказано, що відповідно до довідки розрахунку заборгованості від 1 жовтня 2018 р. сума заборгованості по сплаті боржником аліментів перевищує суму відповідних платежів за два роки та становить 72 835 грн. 04 коп. У зв`язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів боржником в розмірі 72 835 грн. 04 коп., що перевищує суми відповідних платежів, відповідач вирішив накласти на боржника штраф на користь ОСОБА_2 у розмірі 21 850 грн. 51 коп., що становить 30% від суми заборгованості. В резолютивній частині постанови зазначено, що визначена постановою сума штрафу підлягає стягненню на користю держави. Вказану постанову направлено позивачу за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідним листом до цієї постанови.

10 вересня 2019 р. відповідачем винесено довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів щодо позивача у виконавчому провадженні № 51764593. Відповідно до цієї довідки-розрахунку з 1 квітня 2015 р. по 31 грудня 2015 р. заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 2 481 грн. 00 коп.; з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р. заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 180 грн. 00 коп.; з 1 січня 2017 р. по 31 грудня 2017 р. заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 1337 грн. 78 коп. ; з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2018 р. заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 5069 грн. 18 коп.; 1 січня 2019 р. по 31 серпня 2019 р. заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 8047 грн. 50 коп. У цій довідці органом ДВС опрацьовано надані позивачем документи та враховано добровільно сплачені позивачем суми в якості аліментів на у тримання дитини. Отже, загальна сума заборгованості позивача по сплаті аліментів за період з 1 квітня 2015 р. по 1 вересня 2019 р. становить 17 115 грн. 88 коп.

2 жовтня 2019 р. відповідачем прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та про розшук майна боржника. Вказані постанови направлено позивачу за адресою: с. Гатне, пр. Кібернетичний, 7, що підтверджується супровідними листами до цих постанов.

Позивач вважає постанову відповідача про накладення штрафу на позивача у розмірі 21 850 грн. 51 коп. від 23 жовтня 2018 р. у виконавчому провадженні № 51764593 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами

Як убачається з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною першої статті 71 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Так, ч. 1 ст. 195 Сімейного кодексу України встановлено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості (ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України).

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України).

Суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 3 липня 2018 р. статтю 71 Закону № 1404-VIII доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту:

" 14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 3 липня 2018 р. набрав чинності 28 серпня 2018 р.

Штраф на позивача накладено спірною постановою 23 жовтня 2018 р. в розмірі 21 850 грн. 51 коп. у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, на підставі частини чотирнадцятої статті 71 Закону № 1404-VIII в редакції на момент виявлення такого порушення виконавчої службою.

Надаючи оцінку аргументам позивача щодо дії закону в часу, суд враховує те, що з 28 серпня 2018 року Законом № 1404-VIII установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону № 1404-VIII, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а не з дня набрання чинності вказаних положень закону 28 серпня 2018 року.

Суд звертає увагу, що державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за одночасної наявності таких обставин: 1) станом на 28 серпня 2018 року (дата набрання чинності відповідних змін до Закону України "Про виконавче провадження") боржник має заборгованість зі сплати аліментів певної тривалості; 2) розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку.

Тому суд не може погодитись з обґрунтуванням позивачем протиправності постанови державного виконавця наведеним посиланням на відсутність зворотної дії у часі змін до Закону №1404-VIII, які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, в частині застосування штрафів за попередній період.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 3 липня 2018 р. частина 4 ст. 11 Закону № 1404-VIII викладена в такій редакції - «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання».

Виконавче провадження відкрито 20 липня 2016 р. за заявою з виконавчим листом, поданою у той же день. Отже, день пред`явлення виконавчого листа для виконання у цій справі - 20 липня 2016 р.

Із 28 серпня 2018 р. Законом № 1404-VIII встановлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. У даному випадку такий строк обчислюється із 20 липня 2016 р.

Також суд звертає увагу, що будь-яких обмежень щодо незастосування штрафних санкцій відносно боржників, суми заборгованості по аліментах у яких утворилися до моменту набрання чинності вказаними змінами до Закону, сам Закон не містить.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано, що позивачем аліменти сплачувалися щомісячно у добровільному порядку, що підтверджується відповідними квитанціями/платіжними дорученнями, які були надані позивачем до позовної заяви та у вересні 2019 р. - до матеріалів виконавчого провадження № 51764593.

Так, на підтвердження того, що позивачем здійснювалася сплата аліментів у добровільному порядку на рахунок ОСОБА_2 , ним було надано до суду наступні квитанції, а саме: № BASS_3524983296 від 2 жовтня 2015 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_3643963612 від 2 листопада 2015 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_3752339159 від 1 грудня 2015 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_3869469624 від 4 січня 2016 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_396808383 від 1 лютого 2016 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_4074594884 від 1 березня 2016 р. на суму 397 грн. 99 коп.; № BASS_4193156128 від 1 квітня 2016 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_4302248695 від 29 квітня 2016 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_4417219181 від 1 червня 2016 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_4533378473 від 4 липня 2016 р. на суму 402 грн. 01 коп.; № BASS_4638424602 від 3 серпня 2016 р. на суму 402 грн. 00 коп.; № BASS_4761395210 від 6 вересня 2016 р. на суму 398 грн. 00 коп.; № BASS_4887419659 від 5 жовтня 2016 р. на суму 998 грн. 00 коп.; № BASS_4995790894 від 3 листопада 2016 р. на суму 998 грн. 00 коп.; № BASS_5344252941 від 8 лютого 2017 р. на суму 804 грн. 02 коп.; № BASS_5433239210 від 1 березня 2017 р. на суму 804 грн. 02 коп.; № BASS_5560749124 від 4 квітня 2017 р. на суму 804 грн. 00 коп.; № BASS_5714385244 від 12 травня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_5954498308 від 3 липня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_5976641392 від 7 липня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6093094451 від 3 серпня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6249766222 від 8 вересня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6385343540 від 6 жовтня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6486035849 від 27 жовтня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6693614015 від 12 грудня 2017 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6852350830 від 17 січня 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_6953800085 від 8 лютого 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_7102270748 від 12 березня 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_7403046927 від 15 травня 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_7530043343 від 7 червня 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_7710018637 від 12 липня 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_7984663556 від 4 вересня 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_8326148014 від 9 листопада 2018 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_8671892742 від 17 січня 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_8798637792 від 11 лютого 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_8962568788 від 13 березня 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_9132003443 від 12 квітня 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_9283856416 від 14 травня 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_9437998981 від 11 червня 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.; № BASS_9592638215 від 12 липня 2019 р. на суму 798 грн. 00 коп.

Ці відомості відображено органом ДВС довідці-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів щодо позивача у виконавчому провадженні від 10 вересня 2019 р.

Судом досліджено наявні у справі декілька розрахунків заборгованості позивача зі сплати аліментів, зокрема: довідка-розрахунок (дата не вказана) відповідно до якої у позивача наявна заборгованість по аліментах за період з 1 квітня 2015 р. по 23 квітня 2018 р. у розмірі 61 115 грн. 69 коп. та довідка-розрахунок від 10 вересня 2019 р. відповідно до якої у позивача наявна заборгованість по аліментах за період з 1 квітня 2015 р. по 1 вересня 2019 р. у розмірі 17 115 грн. 88 коп. В оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що відповідно до довідки-розрахунку заборгованість від 1 жовтня 2018 р. по сплаті боржником аліментів перевищує суму відповідних платежів за два роки становить 72 835 грн. 04 коп. Проте, в наданих матеріалах виконавчого провадження відсутній будь-який розрахунок від 1 жовтня 2018 р., на який посилається відповідач в оскаржуваній постанові.

Отже суд вважає, що надані довідки-розрахунки (які надані відповідачем до матеріалів справи) не є належним документом, який свідчить про наявність у позивача як боржника станом на 23 жовтня 2018 року заборгованості у вказаному розмірі, з якого державний виконавець вирахував штраф в сумі 30%. Відтак суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови та наявність у позивача як боржника підтвердженої документально заборгованості в сумі 72 835 грн. 04 коп. станом на 23 жовтня 2018 року, яка перевищує суму відповідних платежів понад 2 роки.

При цьому суд звертає увагу, що розмір штрафу визначається як певний відсоток від розміру суми несплаченої заборгованості. Отже, з урахуванням того, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 23 жовтня 2018 р. відповідачем не було враховано суми виплачених аліментів, які були сплачені позивачем в добровільному порядку з 2015 р. по 2018 рр., відповідач неправильно обчислив розмір заборгованості, відтак і невірно визначив розмір штрафу, що є безумовною підставою для скасування спірної постанови.

Суд також враховує, що органом ДВС не вжито заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача та його місця роботи та безпідставно визнавалося, що позивач не працевлаштований. Фактично позивач проживав в іншому місці, ніж те, за яким йому надсилалася кореспонденція, був упродовж кількох років працевлаштований на одному й тому ж підприємстві, не переховувався, сплачував податки та аліменти. Ці обставини є суттєвими для обрання методики визначення та обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів і не були виявлені та взяті до уваги органом ДВС.

Крім того, судом встановлено, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови відповідачем зазначено, що на позивача (боржника) накладено штраф на користь держави у розмірі 21850 грн. 51 коп.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Отже, під час прийняття оскаржуваної вимоги відповідачем грубо порушено вимоги п. 5 ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, чим здійснено порушення прав стягувача у виконавчому провадженні № 51764593 - ОСОБА_2 .

Суд визнає, що ці обставини утворюють безумовні підстави для скасування спірної постанови.

Крім того, в описовій частині постанови вказано, що стягувачем є ОСОБА_2 , і штраф повинен бути стягнутий на її користь, тоді як в резолютивній частині постанови вказано, що (п. 3) стягувачем є Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, код ЄДРПОУ 34903037, р/р 37313034903037 в Управління державної казначейської служби Києво-Святошинському районі, МФО 820172, 08132, Київська область, вул. Л.Українки, 86.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд визнає, що відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу, діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, отже не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України та порушив права позивача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ткачука Б.В. від 23 жовтня 2018 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 21 850 грн. 51 коп. у виконавчому провадженні № 51764593, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 20 жовтня 2019 р. № 0.0.1500226102.1 позивачем сплачено судовий збір на суму 768 грн. 40 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 768 грн. 40 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ткачука Б.В. від 23 жовтня 2018 р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 21 850 грн. 51 коп., винесену у виконавчому провадженні № 51764593.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ - 34903037) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, адреса: вул.. Лесі Українки, буд. 86, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ - 34903037.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 16 січня 2020 року.