Рішення № 86949812, 13.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року ЛуцькСправа № 803/1526/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника позивача Богачука Я.О.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №67968-03.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Володимир-Волинською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №67968-03, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000,00 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення, яким нараховано зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік, незаконним, а тому просить визнати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №67968-03 протиправним та скасувати його.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 30 червня 2016 року №67968-03.

Стягнуто на користь фізичної особи ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 апеляційну скаргу Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у адміністративній справі №803/1526/16 - без змін.

Постановою Верховного суду від 15.10.2019 року касаційну скаргу Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі №803/1526/16 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вищевказаній постанові Верховний Суд зазначив, що повнота з`ясування обставин у цій справі вимагає від суду витребування у відповідача або у Мінекономрозвитку інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в тому числі і відомостей щодо пробігу транспортного засобу позивача, які враховувалися при розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу ОСОБА_1 та впливають на визначення об`єкта оподаткування транспортним податком у звітному періоді.

При цьому, Верховний Суд у даній постанові зауважив, що судами попередніх інстанцій вищезазначених вимог не виконано та не встановлено чи отримував податковий орган інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які відносяться до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році та чи згідно з такими відомостями, належний позивачу автомобіль підпадає під ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.

11.11.2019 матеріали справи надійшли на адресу Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 прийнято позовну заяву до провадження та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12:00 12.12.2019.

У додаткових поясненнях від 13.12.2019 представник відповідача зазначив, що Володимир-Волинською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області засобами електрокомунікаційного зв`язку через Інформаційну систему "Податковий блок" отримано з ДФС України перелік фізичних осіб платників транспортного податку на 2016 рік до якого включено, зокрема, ОСОБА_1 , яка згідно інформації ДФС України отриманої з Мінекономрозвитку є власником легкового автомобіля LEXUS, моделі RX 350, 2012 року випуску, об`єм двигуна 3456 куб.см., який є об`єктом оподаткування транспортним податком в 2016 році, в розумінні ст.267 ПК України, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, у зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року допущено заміну первісного відповідача Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на її правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області.

Ухвалою суду від 18.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 13.01.2020.

В судовому засіданні 13.01.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідачем було правомірно сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки LEXUS, моделі RX 350, 2012 року випуску, об`єм двигуна 3456 куб.см., дата реєстрації 01.12.2012, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

30.06.2016 Володимир-Волинською ОДПІ сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №67968-03, яким визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у 2016 році в розмірі 25000,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішення, суд приходить до таких висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Як передбачено, підпунктом 267.3.1 пункту 267.3, пунктом 267.4 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно підпунктами 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Таким чином, ПК України встановлений обов`язок громадянина сплатити податок за 2016 рік незалежно від наявності рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.

Водночас, 24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (надалі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у ПК України щодо об`єкту оподаткування транспорн6им податком.

Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону від 24.12.2015 року №909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, у 2016 році зупинено дію підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, а, відповідно, відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378 грн. (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складали 1 033 500 гривень.

Відтак, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Положення пункту 13 Методики передбачають, що середньоринкову вартість автомобіля розраховує Мінекономрозвитку та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом використовується інформація про автомобілі, яка отримана від Мінекономрозвитку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду.

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Проте, відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було перевірено середньоринкову вартість транспортного засобу позивача відповідно до методики визнання середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, що у свою чергу потягло за собою невірне визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля.

Разом з тим, представником позивача надано лист Мінекономрозвитку №3805-05/50951-07 від 03.12.2019 щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля марки LEXUS, моделі RX 350, 2012 року випуску, об`єм двигуна 3456 куб.см. з якого вбачається, що відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля марки LEXUS, моделі RX 350, 2012 року випуску, об`єм двигуна 3456 куб.см., бензин, автоматичною коробкою переключення передач до 3 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року.

Розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля марки LEXUS, моделі RX 350, об`єм двигуна 3456 куб.см., бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року випуску, з пробігом 0 та 65524 км становила відповідно 951 128, 33 грн. та 924 950, 49 грн. (з ПДВ). (а.с.140-141)

Податковий орган доказів, що свідчать протилежне, не надав.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що даний автомобіль не є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, а відтак сума транспортного податку визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2016 №67968-03 неправомірно.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду достатніх, належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №67968-03, а тому позов слід задовольнити повністю.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №67968-03 діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №67968-03, яке з огляду на його безпідставність підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід присудити судовий збір в сумі 551,20 грн., сплачений при поданні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 30.06.2016 №67968-03.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у сумі 551, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, адреса: 43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 10.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 15.01.2020.