Ухвала суду № 86948093, 16.01.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

16.01.2020

Справа № 642/105/20

1-кс/642/109/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Проценко Л.Г., за участю секретаря Канаєвої К.М., прокурора Ольхового Б.С., захисників Журавльова В.С., Дрижанова О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву адвоката Журавльова М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л., -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшла заява адвоката Журавльова М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шрамко Л.Л. яка розглядає обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.366, ч.1 ст.384 КК України. В даному обвинувальному акті ОСОБА_2 інкримінується зокрема те, що він, як службова особа ТОВ « Афаліна » склав завідомо неправдивий офіційний документ - «Угоду про виплату вартості частини майна ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012р.». Проте, суддею Шрамко Л.Л. раніше розглядалася цивільна справа №642/6890/18 по якій винесено рішення і відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до відповідачів, серед яких є ОСОБА_5 (яка є потерпілою в даному кримінальному провадженні. В цьому рішенні надавалася правова оцінка доказів, у тому числі й «Угоді про виплату вартості частини майна ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012р.», в яку, на думку сторони обвинувачення ОСОБА_1 вніс завідомо неправдиві висновки. Окрім того, позовні вимоги та інші докази у цивільній справи знаходяться в єдиному юридичному взаємозв`язку з «Угодою про виплату вартості частини майна ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012р.». Таким чином, у сторони захисту виникають сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду даного обвинувального акту.

В судовому засіданні адвокати Журавльов М.С. та Дрижанов О.С. заяву підтримали та зазначили, що відносно їх клієнта ОСОБА_1 . суддею Ленінського районного суду м.Харкова Шрамко Л.Л. розглядається обвинувальний акт за ч.1 ст.366, ч.1 ст.384 КК України. Суддя Шрамко Л.Л. 07.05.2019р. ухвалила рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , в тексті якого надала правову оцінку «Угоди про виплату вартості частини майна ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012р.», що може викликати думку учасників кримінального провадження про упередженість судді, оскільки ОСОБА_1 інкримінується складання цієї угоди, як завідомо неправдивого офіційного документу.

Прокурор проти задоволення заяви про відвід судді не заперечував.

Суддя Шрамко Л.Л. зазначила, що підстав для самовідводу, передбачених ст.75 КПК України не існує, але вона дійсно у своєму рішенні по цивільній справі надавала правову оцінку угоді від 21.05.2012р. і з аналізу рішення вбачається, що суд визнав нікчемною угоду, яка є предметом у кримінальному провадженні. Зазначене рішення переглядалося апеляційним судом та залишено в силі.

Статтею 75 КПК України закріплено обставини, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні. Так, п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонностімає визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону № 2453-VI).

Вимогами Закону № 2453-УІ передбачено, що судді зобов`язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядали і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини четвертої статті 54 цього Закону).

Частина 1 ст. 75 КПК України містить перелік обставин, які унеможливлюють участь судді у кримінальному провадженні, пунктом 4 якої передбачені інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

При розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб`єктивної оцінки стороною у справі щодо дій головуючого судді. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Суд враховує зокрема, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IY, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права " ... якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності, якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра" (Пьєрсак проти Бельгії, "Лангбергер проти Швеції". Критерії правової впевненості у справедливому розгляді судових справ підтверджені також у справі "Барановський проти Польщі №12718/87" та рішення у справі "Стіл проти Сполученого королівства" від 23.09.98 року.

Суддею Шрамко Л.Л. 07.05.2019р. по цивільній справі №642/6890/18 виносилося рішення, в якому надався аналіз правовідносинам та доказам, у тому числі й угоді про виплату вартості частини майна ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012р.

Предметом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України яке інкримінується ОСОБА_1 є угода від 21.05.2012р. В рішенні суду від 07.05.2019р. під головуванням судді Шрамко Л.Л. зазначено, що ця угода є нікчемною. Отже у обвинуваченого могла скластися думка щодо оцінки обставин, які мають значення для розгляду кримінального провадження.

З метою недопущення під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 обставин, які можуть викликати сумніви в неупередженості головуючого судді Шрамко Л.Л., з метою гарантування об`єктивності правосуддя, з ціллю підвищення довіри до суду, суд прийшов до переконання, що заява про відвід головуючого судді підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 76, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Журавльова М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л. - задовольнити.

Відвести суддю Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Людмилу Леонтіївну від розгляду кримінального провадження №642/105/20.

Матеріали кримінального провадження №642/105/20 передати до канцелярії суду на повторний автоматичний розподіл у порядку, визначеному ст. 35 КПК України.

Повний текст ухвали складено 16.01.2020р.

Суддя: Л.Г. Проценко