Рішення № 86943595, 16.01.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

16.01.2020 227/4676/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 січня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Левченка А.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Черкасової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору виконавчий комітет Добропільської міської ради Донецької області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням справа №227/4676/19, -

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що він є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Добропільської ради народних депутатів міста Добропілля від 22 травня 1981 року, за Ордером №283 виданого ОСОБА_1 , сім`я якого складається з 3 чоловік, на право заняття 2-х кімнатної квартири загальною житловою площею 29 кв.м. в кв.22 АДРЕСА_2 . В цій квартирі він мешкав разом зі своєю дружиною, двома доньками та двома онуками. На теперішній час в спірній квартирі зареєстровані він з дружиною та його доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Однак, в червні 2014 року, з особистих мотивів, відповідачі забрали свої особисті речі, добровільно разом з онуками залишили вищевказану квартиру і виїхали на постійне місце проживання в Вологодську область Російської Федерації.

Наявність реєстрації відповідачів змушує його нести додаткові витрати щодо плати за житлово – комунальні послуги.

На підставі викладеного, просив суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді від 13.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив його задовольнити з підстав, викладених в позові, не заперечував проти заочного розгляду справи у відсутність відповідачів.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, за невідомими суду причинами, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення повісток за останнім відомим місцем реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подали, у зв`язку з чим суд відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

В судовому засіданні в порядку ст. 230 ЦПК України, було допитано свідка ОСОБА_6 .

Суд, вислухавши позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши факти та відповідні їм правовідносини дійшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до ордеру на житлове приміщення № 283 від 22 травня 1981 року, виданого виконавчим комітетом Добропільської ради народних депутатів міста Добропілля, позивачеві ОСОБА_1 та членам його сім`ї: дружині ОСОБА_7 та доньці ОСОБА_3 в користування була надана двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.6).

Згідно з довідками відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 24.10.2019 року, 11.11.2019 року, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.7).

Також, на підтвердження своїх позовних вимог, позивачем надано суду акт обстеження на предмет проживання від 22.10.2019 року, відповідно до якого встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 не проживають. Вказані акти підписано сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , техніками доглядачами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та завірені директором ПП «ДРЕС «Південний» (а.с. 20).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомив, що мешкає по сусідству з позивачем за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідачів знає, це доньки сусіда ОСОБА_1 Близько п`ять років вони не проживають у квартирі. Зі слів мешканців будинку йому відомо, що вони виїхали до Росії.

Так, під час вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що правовідносини у даній цивільній справі регулюються положеннями Житлового кодексу Української РСР, якими передбачені права наймачів житлових приміщень та членів родини останніх.

Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до положень ст. ст.64, 65 Житлового кодексу України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За правилами ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 107 Житлового кодексу України, у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , з дня їх вибуття, проте при застосуванні ст.107 Житлового кодексу України, доказуванню підлягає обставина вибуття особи щодо якої пред`явлений позов на інше постійне місце мешкання.

На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.107 або ст.71 ЖК України.

У цьому випадку положення ст.107 Житлового кодексу України застосуванню не підлягають, оскільки позивач не надав суду беззаперечних доказів обрання відповідачим іншого постійного місця проживання.

У роз`ясненнях, що містяться в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 № 2, зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил норм процесуального закону щодо оцінки доказів.

Правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

Позовні вимоги позивача, направлені на позбавлення відповідачів права користування жилим приміщенням, а тому можуть бути задоволені лише на підставі переконливих, взаємоузгоджених і неспростовних доказів у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Поважні причини відсутності відповідачів у вищезазначеному житловому приміщенні відсутні.

Таким чином, оскільки відповідачі понад шість місяців без поважних причин відсутні і не проживають у квартирі за місцем реєстрації, а отже є підстави для визнання їх таким, що втратили право користування даним житлом.

В даному випадку усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом визнання відповідачів таким що втратили право користування житловим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі ст. 71,72 ЖК України не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., тому суд вважає необхідним стягнути на користь позивача вказану суму судового збору з відповідачів в рівних частках з кожного по 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору виконавчий комітет Добропільської міської ради Донецької області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженку міста Добропілля Донецької області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженку міста Добропілля Донецької області такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири гривні) 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири гривні) 20 коп.

В іншій частині вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;

- відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;

- Третя особа: виконавчий комітет Добропільської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04052904, місцезнаходження: 85000, Донецька область, місто Добропілля, вул. Першотравнева, буд.83.

Повний текст рішення складено 16 січня 2020 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

16.01.2020