
16.01.2020 227/4231/19
У Х В А Л А
Іменем України
16 січня 2020 року м. Добропілля
Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області - Кошля А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Овчинікова Ю.О.
прокурора - Красюк І.В.
підозрюваного - ОСОБА_1
захисника підозрюваного - Оніпко Н.О.
законного представника підозрюваного - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля клопотання слідчого Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенанта поліції Мацишин А.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Красюк І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новоєлизаветівка Красноармійського району, Донецької області, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230001240 від 17.09.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенант поліції Мацишин А.В., за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Красюк І.В. звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230001240 від 17.09.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019050230001240 від 17.09.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, 28.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Враховуючи те, що ОСОБА_1 є особою стосовно якої 03.03.2018 та 13.04.2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області направлено обвинувальні акті за ч.ч. 2, 3 ст. 187 КК України, останній належних висновків не зробив, знов вчинив тяжкий умисний злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, існують ризики того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого в кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор пояснив, що підставою для звернення із вказаним клопотанням стала наявність існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства, з огляду на тяжкість злочину у вчинені яких його підозрюють, підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на погорілого в даному кримінальному провадженні та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Оскільки до нього вже застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту. Прокурор вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала та просила застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання батьків підозрюваного. Зазначила, що до підозрюваного застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту який забезпечував його належну поведінку до його закінчення.
Підозрюваний та його законний представник підтримали захисника.
Дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та долучені до нього матеріали встановлено наступне.
В провадженні Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019050230001240 від 17.09.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за фактом таємного викрадення 08.09.2019 року майна ОСОБА_3 з території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 . У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , якому 28.11.2019 року вручено повідомлено про підозру
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу вручені підозрюваному та захиснику 15.01.2020 року о 15:00 годин.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення;
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст.176,177,178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно вимог ст. 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи з наданих суду копій матеріалів, а саме: витягу з ЄРДР за № 12019050230001240 від 17.09.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, протоколу огляду місця події від 17.09.2019 року, протоколів огляду предметів від 18.09.2019 року, протоколу слідчого експерименту від 06.12.2019 року та поясненнями самого підозрюваного даними ним під час розгляду вказаного клопотання, вважаю, що, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно ст.. 12 КК України злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачено у виді позбавленні волі строком від трьох до шести років.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 492 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи судом вважаються доведеними та такими, що знайшли своє підтвердження існування ризиків передбачених п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме те, що підозрюваний перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, таке переконання суду ґрунтується на тяжкості злочину в якому його підозрюють, обставинах за яких вчинено вказане діяння, спосіб життя підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв`язків, характеризуючи дані на підозрюваного. Може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки схильний до крадіжок.
Вважаю, що інші більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити належну поведінки підозрюваного.
Суд беручи до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції» 12369/86 від 26 червня 1991 року приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес превалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.
Відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти можливим ризикам щодо діянь підозрюваного.
З урахуванням положень ст.ст. 132, 176-179, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, сукупності зазначених обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про тримання під вартою є обґрунтованим, його слід задовольнити та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається в таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, корисливий характер діяння, вважаю за необхідне визначити йому заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 42040 грн.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
З урахуванням вищевикладених обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Водночас, згідно вимог ст.. 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинну бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Підозра вручена ОСОБА_1 28.11.2019 року.
На підставі наведеного, керуючисьст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенанта поліції Мацишин А.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Красюк І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050230001240 від 17.09.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 12 днів з утриманням останнього в ДУ «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 16 січня 2020 року по 28 січня 2020 року включно.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040,00 грн., яку необхідно внести на р/р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_1 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст..194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Дана ухвала діє до 28.01.2020 року включно.
Копію ухвали направити до Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, ДУ «Бахмутська УВП № 6», та негайно вручити підозрюваному.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя А.О.Кошля
Судове рішення № 86943593, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 16.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/4231/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: