Рішення № 86943173, 16.01.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/528/19

Провадження № 2-а/553/3/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.01.2020 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Бідній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому вказує на те, що головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 64)", податковий номер 08680655, складено протокол № 166 про адміністративне правопорушення відносно неї як головного бухгалтера за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. Датою, часом і місцем вчинення правопорушення в протоколі визначено Акт № 1755/16-31-13-06-14/08680655 від 28.12.2018 року визначено 12-00 год., м. Полтава, вул. Старокотелевська, 6.

Підприємство не погодилось з висновками, викладеними у акті перевірки від 28.12.2018 року № 1755/16-31-13-06-14/08680655, та винесеними на його підставі рішеннями, у зв`язку з чим 31.01.2019 року подано скаргу до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати прийняті ГУ ДФС у Полтавській області рішення, прийняті на підставі на основі вищевказаного акту, про що ГУ ДФС у Полтавській області було повідомлено листом від 31.01.2019 року М 25/22.

З огляду на положення п. 56.15. ст. 56 ПК України, згідно з якими скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою, а висновки акту перевірки підлягають сумніву, не можна стверджувати про наявність в діях посадових осіб установи, в тому числі і позивачки, складу адміністративного правопорушення. Тобто на даний час немає жодних доказів порушення вимоги ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Незважаючи на оскарження акту перевірки від 28.12.2018 року № 1755/16-31-13-06-14/08680655, відносно неї як головного бухгалтера складений протокол про адміністративне правопорушення № 166 від 04.02.2019 року.

Вказала, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї, складений посадовою особою ГУ ДФС у Полтавській області, за своїм змістом не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, оскільки не містить дату та час вчинення правопорушення, в ньому відсутні підписи свідків, які б засвідчили неявку позивачки на ознайомлення з матеріалами справи та підписання протоколу.

Постановою заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецової Ж.Б. від 21.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме занижено суму нарахованого єдиного внеску в загальній сумі 2055531 грн. 35 коп.

Єдиним доказом, на якому ґрунтуються висновки про наявність в її діях складу правопорушення, є акт № 1755/16-31-13-06-14/08680655 від 28.12.2018 року, який оскаржений. Відтак на час притягнення її до адміністративної відповідальності у відповідача не було жодних доказів наявності в її діях складу правопорушення.

Просить визнати дії заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецової Жанни Борисівни щодо складання постанови від 21.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. за порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, незаконними; визнати постанову ГУ ДФС у Полтавській області від 21.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

Представник відповідача ГУ ДФС в Полтавській області надав суду відзив на позов, в якому вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 81.1 ст. 81 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64", за результатами перевірки складено акт № 1755/16-31-13-06-14/08680655 від 28.12.2018 року, яким встановлено порушення п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: не перераховано під час виплати доходу (виплата доходу передувала сплаті податку) податок на доходи фізичних осіб до бюджету з доходів, виплачених у вигляді заробітної плати засуджених, у загальній сумі 150713 грн. 88 коп.; несвоєчасно перераховано під час виплати доходу (виплата доходу передувала сплаті податку) податок на доходи фізичних осіб до бюджету з доходів, виплачених у вигляді заробітної плати засуджених, у сумі 40797 грн. 43 коп., а саме, частково погашено сальдо станом на 01.10.2016 року по рахунку 641/1/1 "Розрахунки с податку на доходи фізичних осіб засуджених"; порушено пп. 1.4, 1.5, 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення", п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасно перераховано під час виплати доходу (виплата доходу передувала сплаті податку) військовий збір до бюджету з доходів у вигляді заробітної плати засуджених у загальній сумі 13866 грн. 32 коп., в тому числі, погашення сальдо станом на 01.10.2016 року по рахунку 641/4/1 "Розрахунки с військового збору засуджених" у сумі 5638 грн. 60 коп.; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: занижено базу нарахування єдиного внеску на заробітну плату засуджених в загальній сумі 9343324 грн. 33 коп.; п. 1 ч. 1 ст. 6, ч. 4 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: занижено суму нарахованого єдиного внеску за рахунок невключення до бази нарахування заробітної плати засуджених, на 2055531 грн. 35 коп.; абз. "ґ" п. 176.2 ст. 176 ПК України та п. 3.1 розділу ІІІ "Порядку заповнення та подання податковим агентом Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку, і сум утриманого з них податку", а саме: подання не у повному обсязі за 4 квартал 2016 року, 1-4 квартали 2017 року, 1-3 квартали 2018 року, що призвело до збільшення податкових зобов`язав платника податку. У відповідності до пп. 20.1.1, 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 ПК України для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення до ГУ ДФС у Полтавській області на 10 год. 04.02.2019 року запрошено головного бухгалтера ОСОБА_2 , остання не з`явилася, про що складено акт неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У відповідності до встановлених порушень згідно акту перевірки № 1755/16-31-13-6-14/08680655 від 28.12.2018 року складено протоколи про адміністративне правопорушення від 04.02.2019 року за № 166, 167, 168, які направлено на адресу підприємства, де працює ОСОБА_2 . Протоколи про адміністративні правопорушення від 04.02.2019-№ 167 та № 168 за ч. 1 ст. 163-2 та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП направлено до розгляду по суті до Ленінського районного суду м. Полтави, а для розгляду адміністративної справи за протоколом про адміністративне правопорушення від 04.02.2019 року № 166 за ч.1 ст.165-1 ОСОБА_2 запрошено до ГУ ДФС у Полтавській області на 10 год. 00 хв. 21.02.2019 року, справу розглянуто в її присутності, дано оцінку письмовим поясненням, які вона подала та заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецовою Ж.Б. винесено постанову від 21.02.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп., яка в цей же день була вручена ОСОБА_2 . Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року провадження по справі було зупинене до набранням законної сили судовим рішенням в справі № 440/1157/19 за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№64)" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на належного відповідача як правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області.

В судовому засіданні представник відповідача Мисюра О.І. проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Кравченя В.П., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились, представник позивача звернувся з клопотанням про розгляд справи без їх присутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення відповідача проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 працює на посаді головного бухгалтера в Державному підприємстві "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 64)".

У грудні 2018 року працівниками ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 64)", за результатами якої виявлено ряд порушень, в тому числі п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: заниження суми нарахованого єдиного внеску на заробітну плату засуджених на 2055531 грн. 35 коп., що зафіксовано в акті перевірки № 1755/16-31-13-6-14/08680655 від 28.12.2018 року.

На підставі вищевказаного акту ГУ ДФС у Полтавській області 17.01.2019 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000621306, № 0000631306, № 0000641306, а також вимога про сплату боргу (недоїмки) № 0000601306 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2055531,35 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0000601306 на донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 998525,23 грн.

ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 64)" не погодилось з висновками, викладеними в акті перевірки № 1755/16-31-13-6-14/08680655 від 28.12.2018 року, звернулось зі скаргою до ГУ ДФС у Полтавській області, а після того як вона була відхилена - з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення.

04 лютого 2019 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64" головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області складено протокол відносно ОСОБА_2 як головного бухгалтера ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 64)"по факту того, що вона вчинила порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", допустила порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: занижено суму нарахованого єдиного внеску, за рахунок не включення до бази нарахування заробітної плати засуджених, на 2055531 грн. 35 коп., у тому числі за жовтень 2016 року - 50721 грн. 00 коп., листопад 2016 року - 49445 грн. 00 коп., грудень 2016 року - 57728 грн. 00 коп., січень 2017 року - 90816 грн. 00 коп., лютий 2017 року - 72540 грн. 91 коп., березень 2017 року - 99968 грн. 00 коп., квітень 2017 року - 90116 грн. 67 коп., травень 2017 року - 83072 грн. 00 коп., червень 2017 року - 89413 грн. 68 коп., липень 2017 року - 76736 грн. 00 коп., серпень 2017 року - 71104 грн. 00 коп., вересень 2017 року - 83075 грн. 75 коп., жовтень 2017 року - 72516 грн. 07 коп., листопад 2017 року - 83072 грн. 00 коп., грудень 2017 року - 86592 грн. 00 коп., січня 2018 року - 90191 грн. 34 коп., лютий 2018 року - 99116 грн. 97 коп., березень 2018 року 96649 грн. 08 коп., квітень 2018 року - 99925 грн. 32 коп., травень 2018 року - 100744 грн. 38 коп., червень 2018 року - 108115 грн. 92 коп., липень 2018 року - 106477 грн. 80 коп., серпень 2018 року - 102382 грн. 50 коп., вересень 2018 року - 95010 грн. 96 коп.

ОСОБА_2 запрошувалась до ГУ ДФС у Полтавській області для складання а підписання протоколу про адміністративне правопорушення на 10-00 год. 04.02.2019 року, відповідне повідомлення направлялось за її місцем роботи та вручене уповноваженому працівнику ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64" 25.01.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, 04.02.2019 року ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Полтавській області не з`явилась, у зв`язку з чим протокол складений в її відсутність, а його копія разом з запрошенням до контролюючого органу від 05.02.2019 року № 429/10/16-31-13-06-21 на 21.02.2019 року для підписання постанови про накладення адміністративного стягнення згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 166 від 04.02.2019 року, згідно акту перевірки від 28.12.2018 року № 175/16-31-13-06-14/08680655, направлена на адресу ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64" листом 05.02.2019 року за вих. № 4755/10/16-31-13-06-20 та вручена уповноваженому працівнику підприємства 08.02.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.02.2019 року ОСОБА_2 з`явилась до ГУ ДФС у Полтавській області, надала письмові пояснення з приводу протоколу про адміністративне правопорушення, в яких зауважила на його неналежному оформленні та порушенні її прав.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 21.02.2019 року, винесеною заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецовою Ж.Б., ОСОБА_2 . визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що органом ДФС встановлено, що ОСОБА_2 як головний бухгалтер ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64" порушила ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме порушила порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: занижено суму нарахованого єдиного внеску, за рахунок не включення до бази нарахування заробітної плати засуджених, на 2055531 грн. 35 коп., у тому числі за жовтень 2016 року - 50721 грн. 00 коп., листопад 2016 року - 49445 грн. 00 коп., грудень 2016 року - 57728 грн. 00 коп., січень 2017 року - 90816 грн. 00 коп., лютий 2017 року - 72540 грн. 91 коп., березень 2017 року - 99968 грн. 00 коп., квітень 2017 року - 90116 грн. 67 коп., травень 2017 року - 83072 грн. 00 коп., червень 2017 року - 89413 грн. 68 коп., липень 2017 року - 76736 грн. 00 коп., серпень 2017 року - 71104 грн. 00 коп., вересень 2017 року - 83075 грн. 75 коп., жовтень 2017 року - 72516 грн. 07 коп., листопад 2017 року - 83072 грн. 00 коп., грудень 2017 року - 86592 грн. 00 коп., січня 2018 року - 90191 грн. 34 коп., лютий 2018 року - 99116 грн. 97 коп., березень 2018 року 96649 грн. 08 коп., квітень 2018 року - 99925 грн. 32 коп., травень 2018 року - 100744 грн. 38 коп., червень 2018 року - 108115 грн. 92 коп., липень 2018 року - 106477 грн. 80 коп., серпень 2018 року - 102382 грн. 50 коп., вересень 2018 року - 95010 грн. 96 коп.

Вказані обставини поряд з іншими результатами перевірки, яка проводилась працівниками ГУ ДФС у Полтавській області в ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64", що зафіксовані в акті перевірки № 1755/16-31-13-6-14/08680655 від 28.12.2018 року та стали підставою для винесення 17.01.2019 року податкових повідомлень-рішень № 0000621306, № 0000631306, № 0000641306, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 0000601306 та рішення про застосування штрафних санкцій № 0000601306, були предметом перевірки та оцінки Полтавським окружним адміністративним судом під час розгляду справи№ 440/1157/19, за позовом ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64" до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа - ДУ "Полтавська виправна колонія № 64", про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року у вищевказаній справі позов ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 64)" задоволений, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.01.2019 №0000631306, №0000641306, №0000621306, вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.01.2019 №0000601306 про сплату боргу (недоїмки), рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.01.2019 №0000611306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування прийнятого рішення суд, зокрема, послався на наступне.

У період з 14.12.2018 року по 22.12.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі направлень від 10.12.2018 №4161, №4160, №4159, №4158 та згідно з наказами від 10.12.2018 року №3240 та від 20.12.2018 року №3394 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "ПДКВС (№ 64)" з питання дотримання законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, результати якої оформлено актом від 28.12.2018 №1755/16-31-13-06-14/08680655.

Вказаним актом сформовано наступні висновки щодо виявлених перевіркою порушень ДП "ПДКВС (№ 64)" вимог податкового законодавства: п. 1 ч. 1 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: занижено суму нарахованого єдиного внеску, за рахунок не включення до бази нарахування заробітної плати засуджених, на 2055531 грн. 35 коп.

На підставі цього ж акту відповідач 17.01.2019 року виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0000601306 від 17.01.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2055531 грн. 35 коп.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) №0000601306 від 17.01.2019 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000611306 від 17.01.2019 року оскаржувалися позивачем до ДФС України, рішенням якої від 06.03.2019 року №10927/6/99-99-11-06-02-85 про результати розгляду скарги скаргу платника залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Платники та порядок нарахування єдиного соціального внеску визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 4 якого встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Положеннями ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Таким чином, діючим законодавством передбачено загальний обов`язок зі сплати ПДФО, ЄСВ та військового збору, однак у правовідносинах пов`язаних з наймом працівників такий обов`язок покладено лише на роботодавця, як податкового агента.

Тобто, ключовим моментом при розв`язанні даного публічно-правового спору є з`ясування обставин наявності трудових відносин між позивачем, як податковим агентом, та засудженими, з доходів яких відповідач обчислював суми грошових зобов`язань, відображених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, вимозі та рішенні.

04.01.2016 між ДУ "ПВК (№ 64)" (Виконавець) та ДП "ПДКВС (№ 64)" (Замовник) укладено договір № Г/2/16М на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг на виробних об`єктах організацій та підприємств усіх форм власності, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Виконавець надає в розпорядження Замовника згідно з його розрахунком робочу силу з числа засуджених в кількості відповідно до виробничої потреби на строк до 31.12.2016 для проведення господарських потреб на об`єкті Замовника.

Відповідно до п. 1.1 Договору № Г/4/17М про залучення засуджених до суспільно-корисної праці на контрагентському об`єкті від 03.01.2017 Виконавець (ДУ "ПВК (№ 64)") виконує на об`єктах Замовника (ДП "ПДКВС (№ 64)") за адресою: м. Полтава, вул. Старокотелевська, 6 роботи загально-господарського характеру в період з дати підписання і по 31.12.2017 силами засуджених Полтавської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 64) в кількості до 200 чоловік з погодинною або відрядною формою оплати праці, в залежності від виду конкретних робіт.

Відповідно до Договору № Г/2/18М/8П про залучення засуджених до суспільно-корисної праці від 02.01.2018, а саме відповідно до п. 1.1, Виконавець (ДУ "ПВК (№ 64)") надає в розпорядження Замовника (ДП "ПДКВС (№ 64)") для залучення до суспільно корисної праці у місцях і на роботах визначених адміністрацією колонії засуджених, які мають бажання бути залученими оплачуваної праці та уклали строковий договір з Виконавцем.

Відповідно до вищезазначених договорів праця осіб засуджених до позбавлення волі оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

На виконання умов договорів, укладених позивачем із ДУ "ПВК (№64)", в розпорядження Замовника було надано засуджених до позбавлення волі, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про залучення засуджених до праці.

Оплата виконаних засудженими робіт здійснювалась підприємством шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки установи виконання покарань (ДУ "ПВК (№64)"), про що свідчать рахунки та платіжні доручення.

ДУ "ПВК (№64)" перераховувала кошти на особові рахунки засуджених як їх заробітну плату, враховуючи особливості оплати праці засуджених до позбавлення волі, встановлених чинним законодавством України. Позивач не має доступу до особових рахунків засуджених і ніколи не здійснював перерахування коштів безпосередньо засудженим у вигляді заробітної плати чи інших. Тобто позивач не здійснював оплату роботи засуджених осіб безпосередньо, натомість відповідні кошти, в силу вимог договору, перераховувались на рахунки установи виконання покарань у відповідності до умов договорів про залучення засуджених осіб та в подальшому саме установа виконання покарань здійснювала відповідні виплати засудженим, з якою і були укладені відповідні договори із засудженими.

Так, Верховною Радою України 07.09.2016 ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених" від 07.09.2016 №1492-VIII (набрав чинності 08.10.2016), яким, зокрема, внесено зміни до ч. 1 ст. 118 КВК України, згідно з якими в`язні залучаються до оплачуваної праці на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором). Відповідно до ч. 37 ст. 1 Закону №1492-VIII абзаци перший і третій частини першої ст. 118 КВК України викладено в такій редакції: "1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров`я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції". "Праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом".

Тобто, з 08.10.2016 виникли юридичні підстави для укладання строкових трудових договорів із засудженими.

Стаття 118 Кримінально-виконавчого кодексу України в редакції, що діяла з 08.10.2016 по 28.08.2018, передбачала можливість укладати строкові трудові договори виключно із виправною колонією. Тобто залучення засуджених на підприємствах колоній або інших форм власності могло відбуватися (за умов укладання) на підставі строкових трудових договорів, які могли укладатися виключно із засудженими і виправною колонією.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", який набрав чинності з 28.08.2018, було внесено зміни до статті 118 КВК України, зокрема частину першу викладено в такій редакції: "1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов`язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами".

Тобто лише з 28.08.2018 року виникли юридичні підстави для укладання трудових договорів між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг (і відповідні трудові договори в обов`язковому порядку мали бути погоджені з установою виконання покарань).

Відповідно до чинної редакції ст.118 КВК України засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов`язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами. Праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом.

З огляду на ту обставину, що вказаний Кодекс не передбачає можливості укладення трудових договорів замовником безпосередньо із засудженими, то в даному випадку Державна установа "Полтавська виправна колонія (№64)", яка виступала замовником перед установою виконання покарань, не є роботодавцем, а тому відповідно не має статусу податкового агента у правовідносинах, пов`язаних із використанням праці засуджених.

До того ж суд зазначає, що чинним податковим законодавством не визначено порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

Відсутність у податковому законодавстві належно закріпленого порядку обчислення податків та єдиного внеску за працівників - фізичних осіб, які відбувають покарання, повертає до норми ст. 118 КВК України, якою передбачено, що праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом. При цьому зазначений Кодекс не визначає правил оподаткування доходів, виплачених за працю засуджених.

Відсутність правового регулювання з даного приводу не надає податковому органу права поширювати на ці специфічні правовідносини загальні норми і правила оподаткування, у зв`язку з чим та з огляду на встановлені судовим розглядом обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відповідачем сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та протиправність відповідного податкового повідомлення-рішення від 17.01.2019 року № 0000631306.

Враховуючи вже доведений факт протиправності нарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, протиправним слід також визнати і застосування штрафних санкцій стосовно позивача, передбачених абзацом "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України з урахуванням вимог пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Оскільки у позивача відсутній статус податкового агента, то слід зазначити і про відсутність у нього обов`язку сплачувати єдиний внесок за засуджених, а тому відсутні й підстави для донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення від 17.01.2019 № 0000621306 та № 0000641306, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.01.2019 № 0000601306, рішення від 17.01.2019 № 0000611306 підлягають скасуванню як протиправні.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року - без змін.

Таким чином, оскільки у ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 64" відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок за засуджених, у ОСОБА_2 як головного бухгалтера не було правових підстав включати ці внески до бази нарахування заробітної плати засуджених, відповідно, жодних підстав стверджувати про те, що в її діях наявні ознаки порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та заниження суми нарахованого єдиного внеску в період з жовтня 2016 року по вересень 20189 року включно, не вбачається.

А тому суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, її позовні вимоги про скасування як протиправної постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.02.2019 року, винесеної заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецовою Ж.Б., й закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними дій заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецової Ж.Б. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.02.2019 року, позаяк встановлені судом обставини справи свідчать про те, що вказані дії вчинені нею у межах службових повноважень, з дотриманням норми ст. 234-2 КУпАП та у спосіб, встановлений чинним процесуальним законодавством, яке регулює питання розгляду справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Жодних об`єктивних доводів, які свідчать про незаконність дій заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецової Ж.Б. позивачем не наведено, доказів на підтвердження вказаних обставин не надано та судом в ході розгляду справи не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-12, 192-194, 241-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (місцезнаходження - м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ - 39461639) про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.02.2019 року, винесену заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Кузнецовою Ж.Б., якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп., а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16.01.2020 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна