
Справа № 185/238/20
Провадження № 2/185/1605/20
У Х В А Л А
15 січня 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Врони А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства “Таскомбанк” про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство “Таскомбанк”звернулось до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
У заяві просить в якості забезпечення позову накласти арешт, на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , зокрема на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на недобросовісну й зухвалу поведінку відповідача, намагання відповідача будь-яким чином уникнути своїх зобов`язань перед позивачем, відчужити належне майно та, як наслідок, зробити неможливим виконання рішення суду.
На дату розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі № 185/238/20 (провадження № 2/185/1605/19) за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором не відкрито.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно.
Пленум Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, актуальних на дату розгляду заяви про забезпечення позову, право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер: ВСХ № 639261, виданий 15.06.2006 року Приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Гущиною О.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1030.
Предметом спору є стягнення грошових коштів у розмірі 7106 грн 59 коп.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ч.3 ЦПК України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті — це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, заявник має обґрунтувати необхідність застосування саме такого виду заходу забезпечення позову, який (які) вказаний (вказані) в заяві про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства “Таскомбанк” про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 149-153, 260 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Таскомбанк” про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: А. О. Врона
Судове рішення № 86937401, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 15.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 185/238/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: