Рішення № 86937359, 15.01.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1951/19

№ 2/183/673/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

В березні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.03.2011 року у розмірі 120168,14 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредитних послуг, 03.03.2011 року підписав заяву №б/н, згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна».

01.04.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Gold» та відкрито картковий рахунок, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.рrivatbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Також, відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг банк виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом на 14.02.2019 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 216732,87 грн., з яких: 65921,85 грн. - тіло кредиту, 54246,29 - проценти за користування кредитом, 95864,73 грн. - пеня за прострочене зобов`язання, 700 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Ухвалою суду від 12 квітня 2019 року відкрите спрощене позовне провадження, однак в зв`язку з поданою представником відповідача заявою ухвалою суду від 11.11.2019 року призначено загальне позовне провадження.

10.01.2020 року від представника відповідача надійшла заява, яка за своїм змістом являється відзивом, у якій відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вважає не доведеною позивачем кожну обставину, на яку він посилається у позові в тому числі щодо розміру встановленого кредитного ліміту, звернув увагу на те, що відповідачем підписана заява щодо пропозиції укласти договір на певних умовах, така заява не являється договором. Крім того, відповідач просив застосувати позовну давність до правовідносин, що виникли між сторонами.

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, від представника відповідача також надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 01.03.2011 року з метою отримання кредитних послуг, відповідач ОСОБА_1 підписав заяву №б/н, згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна», відповідач просив становити кредитний ліміт у розмірі 15000 грн (а.с. 12).

У позові позивач наполягає на тому, що 01.04.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Gold» та відкрито картковий рахунок, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Матеріали справи містять дані про те, що відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з пам`яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, які були надані йому у письмовому вигляді (а.с. 12)

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ПАТ КБ «ПриватБанк» керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку, про що зазначає у позові.

Також банк зазначає, що власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору.

Свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг банк виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

При цьому відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом 14.02.2019 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 216732,87 грн., з яких: 65921,85 грн. - тіло кредиту, 54246,29 - проценти за користування кредитом, 95864,73 грн. - пеня за прострочене зобов`язання, 700 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Так, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано анкету-заяву відповідача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме прізвище, ім`я, по батькові, серію та номер паспорта, ІПН, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв`язку та те, що ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку «Універсальна» (а.с. 11).

Даних про зміну умов кредитування, на яку позивач посилається у своєму позові до позовної заяви долучено не було, що позбавляє суд можливості з`ясувати чи дійсно 01.04.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на престижну картку «Голд» та відкрито картковий рахунок, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн., як указано у позовній заяві.

Також, при зверненні позивача до суду, останнім було надано два розрахунки заборгованості за договором №б/н від 01.03.2011 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 31.05.2015 року (а.с. 6-7), та станом на 14.02.2019 року (а.с. 8-10), витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 12)та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 13-46).

Між тим, оцінюючи подані докази, суд приходить до висновку, що поданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Тим більше що, у матеріалах справи відсутні докази про встановлення кредитного ліміту по картковому рахунку, докази про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, не доведено, що відповідачу дійсно відкрито картковий рахунок та отримана кредитна картка, не зазначено строк дії цієї кредитної картки, не доведено, що відповідач дійсно отримав на свій рахунок кредитний ліміт у сумі саме 25000 грн. та факт переоформлення кредитної картки з «Універсальна» на «Голд».

Оскільки Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих сум боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу за наданим розрахунком заборгованості не є можливим.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону, а саме.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України, визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до умов та правил надання банківських послуг визначено, що пам`ятка, тарифи, а також заява про приєднання до умов та правил становить укладений договір про надання банківських послуг.

В той же час, позивачем, АТ КБ «ПриватБанк», не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником умов та правил надання банківських послуг, тарифів і пам`ятки клієнта, які б в сукупності з заявою-анкетою свідчили про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву-анкету позичальника.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету.

Доводи позивача в позовній заяві не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, не мають правового значення для правильного вирішення спору за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів на підтвердження розміру наданого кредиту.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача заборгованості, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Згідно вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.