Ухвала суду № 86927356, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року м. Київ №826/17305/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявле-ними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві Чопея Василя Євгеновича, Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання відмови незаконною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за ново-виявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016, в якій просив скасувати зазначену постанову.

У зв`язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Заява обґрунтована тим, що після винесення вказаного судового рішення та набрання ним чинності, позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи та не були і не могли бути йому відомими під час розгляду справи судом, а саме отримання ним архівної довідки Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 01.04.2016 №010-17/162, згідно з якою під час навчання на факультеті кібернетики заявник проходив курс військової підготовки на військовій кафедрі, де складав екзамени та заліки у період з 1983-1988рр. Вважає, що вказані у довідці обставини дають підстави для зарахування навчання позивача на військовій кафедрі до військової служби, а не до загальної календарної вислуги років. Стверджує, що зазначені обставини не були і не могли бути відомими йому, оскільки дані про час та період навчання на військовій кафедрі він отримав лише 11.04.2016.

Головне управління МВС України в м. Києві подало заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви, зазначивши, що вислуга років або строк проходження служби вказуються в наказах по особовому складу за підписом керівника і доказом у даній справі може бути витяг із наказу по особовому складу із зазначенням підстави для звільнення та обчисленням строків.

Заявник подав додаткові письмові пояснення, до яких долучив довідку на підтвер-дження навчання на військовій кафедрі Київського державного університету протягом 5 семестрів, а також судову практику.

Під час судового засідання позивач підтримав заяву з наведених у ній підстав.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у м. Києві - Глущенко О.М. позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Інші учасники справи явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, у зв`язку з чим та згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд продовжив розгляд заяви у письмовому провадженні.

Додатково позивач подав копію військового квитка від 20.07.1989, додаткові пояс-нення з роздруківками судової практики.

Заслухавши пояснення позивача та представника Головного управління Національної поліції у м. Києві, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, зважаючи на таке.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві Чопея В.Є., Головного управління МВС України в м. Києві, в якому просив:

- визнати відмову Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві видати посвідчення ветерана органів внут-рішніх справ України незаконною;

- зобов`язати Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Голов-ного управління МВС України в м. Києві видати посвідчення ветерана органів внутрішніх справ України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 у задоволе-нні позову відмовлено. Постанова не оскаржувалась і набрала законної сили.

У вказаній постанові судом було встановлено, що позивач перебував на службі в орга-нах внутрішніх справ України з 01.10.1991 по 20.12.2013, наказом т.в.о. ректора Національ-ної академії внутрішніх справ від 20.12.2013 №160 о/с позивача звільнено у відставку (із зняттям з військового обліку) за п. 65 "а" (за віком).

З метою встановлення статусу ветерана органів внутрішніх справ України та отри-мання відповідного посвідчення, позивач звернувся до Головного управління МВС України в м. Києві з відповідною заявою, в якій зазначив, що при звільненні у відставку за віком йому не було зараховано до вислуги років час навчання на факультеті військової підготовки Київського державного університету імені Тараса Шевченка. До заяви додав копію фотогра-фії молодих людей у формі курсантів та довідку з військового інституту Київського націо-нального університету імені Т.Г. Шевченка №376 від 27.04.2015.

При вирішенні спору у справі, як вбачається зі змісту постанови, судом досліджено крім наказу т.в.о. ректора Національної академії внутрішніх справ від 20.12.2013 №160 о/с, довідку Відділу кадрового забезпечення Національної академії внутрішніх справ МВС Украї-ни в м. Києві від 06.10.2015 №46-ВКЗ-120/363, згідно з якою ОСОБА_2 в Збройних вилах служив з 28.11.1985 по 12.11.1987, службу в органах внутрішніх справ проходив з 01.10.1991 по 20.12.2013, у вищому навчальному закладі навчався з 01.09.1982 по 01.07.1989, та довідку військового інституту Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка №376 від 27.04.2015, згідно з якою позивач закінчив навчання на військовій кафедрі цього навчального закладу. Суд зазначив, що останній довідці не вказано періоду проходження навчання на військовій кафедрі, натомість позивач, як йдеться у постанові, не надав суду інших підтверджень вказаного факту.

Згідно із ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обстави-нами (ч. 1). Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2).

Частиною 4 цієї статті визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, під нововиявленою обставиною розуміється фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду.

За своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №816/4947/14, від 13.02.2018 у справі №815/756/14, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15. При цьому "істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені.

Згідно з висновками Верховного Суду України у постанові від 10.07.2017 у справі №760/12617/15-ц та Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі №910/15628/16, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обстави-ни, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Так, зокрема, як зазначено Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, згідно з практикою Верховного Суду, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються ново-виявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Позивач вважає істотною нововиявленою обставиною отримання ним після винесення судом першої інстанції рішення у даній справі архівної довідки Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 01.04.2016 №010-17/162, згідно з якою під час навчання на факультеті кібернетики він проходив курс військової підготовки на Військовій кафедрі та складав екзамени та заліки у період з 1983-1988рр. (т. 2 а.с. 17).

Однак, ні вказана архівна довідка, ні зазначені у ній відомості, зокрема, щодо періоду проходження позивачем курсу військової підготовки на військовій кафедрі Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка та складення ним екзаменів і заліків у визначений період, не можуть вважатися нововиявленою обставиною, оскільки обставина проходження позивачем курсу військової підготовки на військовій кафедрі Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка існувала на час прийняття Окружним адмі-ністративним судом міста Києва постанови від 19.02.2016 у справі №826/17305/15, була відома учасникам справи і суду, з приводу чого судом досліджувалися відповідні докази, зокрема довідка військового інституту Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка №376 від 27.04.2015.

Суд зауважує, що архівна довідка Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 01.04.2016 №010-17/162 є новим доказом, який не був своєчасно поданий пози-вачем до суду під час розгляду справи №826/17305/15, тому не є підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 361 КАС України.

Посилання заявника на позитивні судові рішення щодо інших осіб у подібних право-відносинах суд не може прийняти, оскільки такі рішення не є належними доказами на під-твердження доводів заявника про наявність нововиявлених обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 365 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключ-ними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змі-нити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Зважаючи на недоведеність заявником наявності передбачених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 за нововиявленими обставинами і на те, що заява зводиться до оцінки доказу, який не оцінював судом, стосовно обставин, що були ним встановлені, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви і відсутність підстав для її задоволенн.

Отже, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 365 КАС України у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 366 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 361-369, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововияв-леними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 у справі №826/17305/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня її складення. Дата ухвали є днем складення її у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко