Рішення № 86926564, 13.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/23922/19

13 січня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кущак В.Б.

представник третьої особи Ковальська Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третьої особи на стороні відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третьої особи на стороні відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 вересня 2019 року позивачем отримано постанову ВП №60101423 заступника начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Кущака Василя Богдановича від 23 вересня 2019 року, якою відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення 8847,18 грн. на підставі вимоги №Ф-20206-17У виданої 13 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області. Окремою постановою від 23 вересня 2019 року накладено арешт не усе належне йому рухоме і нерухоме майно.

Позивач вважає, що вказана вище постанова про відкриття виконавчого провадження винесена помилково, незаконно, упереджено, з грубим порушенням встановленого порядку.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12.12.2019 о 11:30 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.12.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

На виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження №6010423 з примусового виконання вимоги № Ф-20206-7У від 13.11.2018 Головного Управління ДФС у Тернопільській області про стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного внеску, штрафів, пені в сумі 8447,18 грн. в користь ГУ ДФС у Тернопільській області.

23.09.2019 державним виконавцем на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

23.09.2019 державним виконавцем керуючись ст. 56 Закону винесено постанову про арешт майна боржника.

Постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат, виклик державного виконавця надіслано боржнику рекомендованою кореспонденцією (копія додається), а боржником отримано 27.09.2019, що підтверджується відстеженням поштових відправлень.

Актом державного виконавця від 30.09.2019 встановлено, що боржник за викликом не з`явився, декларації та документів зазначених у виклику не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувачем строк на пред`явлення виконавчого документа, а саме вимоги №Ф-20206-17У від 13.1.2018 року Головного управління ДФС у Тернопільській області, яка набрала законної сили 21.05.2019 не пропущено, оскільки заява на пред`явлення вимоги до виконання датована 24.05.2019 року, однак Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Головно територіального управління юстиції у Тернопільській області зареєстрованої лише у вересні 2019 року, у зв`язку з відсутністю спеціалістів, які здійснюють реєстрацію виконавчих документів до виконання.

Отже, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області адміністративний позов не визнає, заперечує проти позову.

12 грудня 2019 року представником третьої особи подано клопотання про заміну третьої сторони на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763).

Ухвалою суду від 12.12.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 23.12.2019 о 12:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

23 грудня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 13.01.2020 року о 10:15 год., у зв`язку із неявкою третьої особи.

26 грудня 2019 року представником третьої особи надіслано на адресу суду пояснення в порядку ст.165 КАС України.

Судом в судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо заміни неналежного відповідача Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на належного Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Сторони не заперечили проти заміни сторони відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з мотивів викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив в позові відмовити, з мотивів викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти позову, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на пояснення від 26.12.2019.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 вересня 2019 року позивачем отримано постанову ВП №60101423 заступника начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Кущака Василя Богдановича від 23 вересня 2019 року, якою відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення 8847,18 грн. на підставі вимоги №Ф-20206-17У виданої 13 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області. Окремою постановою від 23 вересня 2019 року накладено арешт не усе належне йому рухоме і нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60101423 від 23.09.2019, то вимога №Ф-20206-17У видана 13 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області та вступила у законну силу (набрала чинності) 21.05.2019 року.

Відтак, отримавши виконавчий документ з пропущенням встановленого законом строку пред`явлення до виконання, відповідач, у відповідності до п.2 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язаний був повернути його стягувану без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Натомість, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60101423 від 23 вересня 2019 року щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 8847,18 грн. на підставі вимоги №Ф-20206-17У виданої 13 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, заступник начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Кущак Василь Богданович не пересвідчився щодо дотримання стягувачем строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, визначених ч.І ст. 12 Закону № 1404-V та безпідставно відкрив виконавче провадження.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (п.16 постанови №6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах») при вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Як правило, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Крім того, як вбачається з тексту постанови про відкриття виконавчою провадження, воно відкрите на підставі вимоги №Ф-20206-17У виданої 13 листопаді 2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, вказаний документ вступив у законну силу 21 травня 2019 року. Проте, ця дата не відповідає дійсності оскільки такі вимоги оскаржуються у десятиденний термін з моменту їх отримання, а тому піврічний термін вступу документа в законну силу не допускається.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 Закону Закон № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Як зазначено у п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, статтею 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох днів з дня його пред`явлення.

Як уже зазначалось вище, відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. З моменту набрання виконавчим документом законної сили до часу прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання минуло чотири місяці, тобто виконавчий документ звернутий до виконання з порушенням встановленого законом трьохмісячного строку, без відповідного клопотання про відновлення строку на пред`явлення його до виконання, а тому державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження. Звернення відбулось поза межами строків пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем та третьою особою, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Постанову ВП№60101423 від 23 вересня 2019 р. заступника начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кущак В.Б. про відкриття виконавчого провадження та Постанову ВП№60101423 від 23 вересня 2019 р. заступника начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кущак В.Б. про арешт майна боржника визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Князя Острозького 14, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 40330167).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 січня 2020 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.