Ухвала суду № 86926085, 13.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1378/2011

У Х В А Л А

13 січня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідачів ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказу Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 735 від 14.09.2010 року, наказів Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 1129 від 13.10.2010 року, № 528 о/с від 20.10.2010 року, зобов`язання Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з наступного дня звільнення по день поновлення на посаді, сплатити нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 20 вересня 2010 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 1800 грн., сплатити середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 25 жовтня 2010 року по день фактичного розрахунку в сумі 12 600 грн., за порушення ст. 117 КЗпП України, надати позивачу чергову відпустку за 2010 рік та сплатити належні відповідно до законодавства відпускні, стягнення з Державного бюджету моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року (т.1 а.с.217-226), залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 року (т.2 а.с.113-115), з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року (т.2 а.с.118):

- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за участю третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області №735 від 14.09.2010року, наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №1129 від 13.10.2010року, наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №528 о/с від 20.10.2010року, поновлення на посаді старшого лейтенанта оперуповноваженого сектора карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, зобов`язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з наступного дня звільнення по день поновлення його на займаній посаді, зобов`язання Головне управління Державного казначейства України в Одеській області сплатити на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000грн., стягнення заробітної плати та заробітку за затримку у виплаті - задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №1129 від 13.10.2010року «Про покарання працівника Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області»;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №528 о/с від 20.10.2010року в частині звільнення у запас Збройних Сил України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2010 року по дату поновлення на роботі з урахуванням знаходження на лікарняному;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

03.01.2019 року позивачем до суду подано заяву, вхід. № 407/20, в якій останній, керуючись ч. 1 ст. 168 КАС України, просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 2а/1570/1378/2011 від 23 червня 2011 року про встановлення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2010 року по 23.10.2013 року, з таких підстав:

- 23 червня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом (головуюча суддя Юхтенко Л.Р.) було прийняте рішення про задоволення позову ОСОБА_1 ;

- постанова Одеського окружного адміністративного суду № 2а/1570/1378/2011 від 23 червня 2011 року набрала законної сили з 26.03.2013 року. Однак, судом не вирішено питання щодо встановлення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2010 року по 23.10.2013 року по справі № 2а/1570/1378/2011;

- 23.10.2013 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, однак, суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу так і не отримав у зв`язку з відсутністю у рішенні суду відповідної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає виплаті.

Зазначену заяву подано ОСОБА_1 без додатків.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання 13.01.2020 року учасники справи та/або їхні представники не з`явилися. Учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. (т.3 а.с.218-222)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205, ч. 3 ст. 252 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року (т.2 а.с.165-166):

- заяву представника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про роз`яснення рішення по справі №2а/1570/1378/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на боці відповідачів ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду з Державного бюджету - задоволено;

- роз`яснено, що резолютивну частину постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі №2а/1570/1378/2011 в якій зазначено: «стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2010 року по дату поновлення на роботі з урахуванням знаходження на лікарняному» необхідно розуміти таким чином, що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 25.10.2010 року по день поновлення на роботі з урахуванням лікарняного на користь позивача стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області через Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, оскільки він є розпорядником коштів з виплати заробітної плати своїм співробітникам.

Додатковою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року (т.2 а.с.196-198):

- заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення з метою встановлення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено повністю;

- стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) через Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08764525) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у загальному розмірі 66522, 16 грн., з яких: 20550 грн. (двадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень) за період з 25 жовтня 2010 року по 25 липня 2011 року, та 45972,16 грн. (сорок п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні 16 копійок) за період роботи з 06 грудня 2011 року по 23 жовтня 2013 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року (т.3 а.с.28-30), зокрема:

- апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задоволено частково;

- скасовано додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалено нову постанову;

- відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо визначення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до змісту вищевказаної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду, її ухвалено з таких підстав, зокрема:

«При ухвалені оскарженої додаткової постанови, суд першої інстанції послався саме на п. 2 ч. 1 ст. 168 КАС України, дійшовши висновку, що вирішивши питання про право, суд не визначив способу виконання судового рішення, оскільки не зазначив суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки, скасувавши оскаржені накази та зобов`язавши поновити позивача на роботі, суд першої інстанції одночасно вирішив питання про право ОСОБА_1 на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2010 року по дату поновлення на роботі з урахуванням знаходження на лікарняному.

При цьому абзац п`ятий резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року (т.1 а.с.226), містить спосіб виконання встановленого права, а саме шляхом стягнення.

Також апеляційний суд зазначає, що вирішивши питання про право та визначивши спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення, суд першої інстанції, ухвалою від 31 травня 2013 року (т.2 а.с.165-166), надав роз`яснення цієї частини судового рішення.

Заява ОСОБА_1 (т.2 а.с.176) про ухвалення додаткової постанови мотивована лише необхідністю встановлення суми середньої заробітної плати, а не відсутністю способу виконання судового рішення.

Отримавши виконавчий лист в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.2 а.с.177), враховуючи ухвалу суду першої інстанції про роз`яснення судового рішення в частині стягнення, та за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, позивач, як особа, яка бере участь у справі, наділений правом звернутись до суду першої інстанції із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, як то передбачено ст. 263 КАС України».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року (т.3 а.с.164-165), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року (т.3 а.с.197-200), в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в порядку ст. 263 КАС України, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 2а/1570/1378/2011, - відмовлено.

Відповідно до змісту вказаної ухвали, її постановлено з таких підстав, зокрема:

«За результатами аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні питання, та на підставі встановлених судом обставин, зокрема, що:

- 29 квітня 2013 року на заяву від 29.04.2013 року № б/н позивачу виданий виконавчий лист від 23 червня 2011 року по справі № 2а/1570/1378/2011 про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2010 року по дату поновлення на роботі з урахуванням знаходження на лікарняному;

- згідно Повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 30 грудня 2013 року № 92 та виписці по рахунках від 30.12.2013 року, керуючись пунктом 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, та на виконання виконавчого листа по справі № 2а/1570/1378/2011 від 29.04.2013 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом, 30 грудня 2013 року проведено примусове списання коштів з рахунку № НОМЕР_2 КПК 1001050 в сумі 66522,16 грн. та позивачем підтверджено фактичне отримання ним 66522,16 грн.,

суд дійшов до висновків про:

- судове рішення - постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі № 2а/1570/1378/2011, зокрема, в частині стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2010 року по дату поновлення на роботі з урахуванням знаходження на лікарняному, на виконання виконавчого листа по справі № 2а/1570/1378/2011, виданого Одеським окружним адміністративним судом 29.04.2013 року, станом на час розгляду і вирішення заяви позивача, - виконане;

- відсутні обставини, які є підставами для застосування правил ст. 263 КАС України,

відповідно:

- підстав для задоволення заяви позивача, в порядку ст. 263 КАС України, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 2а/1570/1378/2011, - немає».

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, по-перше, позивачем у заяві про постановлення додаткового рішення, вхід. № 407/20 від 03.01.2020 року, наведений повний зміст ч. 1 ст. 168 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), яка, як й ч. 1 ст. 252 КАС України, містила три випадки (підстави/обставини) для ухвалення додаткового судового рішення.

При цьому позивачем не конкретизовано, у зв`язку з якими саме підставами/обставинами, вичерпний перелік яких передбачений ч. 1 ст. 252 КАС України, останній просить суд ухвалити додаткове судове рішення по справі.

По-друге, у заяві про ухвалення додаткового рішення, вхід. № 407/20 від 03.01.2020 року, позивачем зазначено, зокрема, що 23.10.2013 року ОСОБА_1 був поновлений на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Хаджибеївського відділу міліції Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, однак, суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу так і не отримав у зв`язку з відсутністю у рішенні суду відповідної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає виплаті.

Проте, згідно з Повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 30 грудня 2013 року № 92 (т.3 а.с.151) та виписці по рахунках від 30.12.2013 року (т.3 а.с.152), керуючись пунктом 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, та на виконання виконавчого листа по справі № 2а/1570/1378/2011 від 29.04.2013 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом, 30 грудня 2013 року проведено примусове списання коштів з рахунку № НОМЕР_2 КПК 1001050 в сумі 66522,16 грн. та позивачем підтверджено фактичне отримання ним 66522,16 грн.

Як зазначено вище, наведені обставини також встановлені ухвалою Одеського окружного адміністративного від 15 січня 2015 року (т.3 а.с.164-165), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року (т.3 а.с.197-200).

Та як встановлено судом вище, заяву про ухвалення додаткового рішення, вхід. № 407/20 від 03.01.2020 року, подано ОСОБА_1 без додатків.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 29 квітня 2013 року по справі № 2а/1570/1378/2011 (т.2 а.с.177) щодо стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2010 року по дату поновлення на роботі з урахуванням знаходження на лікарняному, зокрема, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 26 березня 2014 року.

В заяві ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, вхід. № 407/20 від 03.01.2020 року, жодних доводів щодо строку, встановленого ч. 2 ст. 252 КАС України для подання такої заяви, з урахуванням вищенаведених обставин, не зазначено та доказів на їх підтвердження не надано.

Виходячи зі змісту поданої заяви, та враховуючи: постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо визначення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в порядку ст. 263 КАС України, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 2а/1570/1378/2011, та встановлені ними обставини; ненадання позивачем жодних доказів на доведення наведених у заяві обставин, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення, вхід. № 407/20 від 03.01.2020 року, - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 205, 243, 252, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, вхід. № 407/20 від 03.01.2020 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя М.Г. Цховребова