Ухвала суду № 86925363, 14.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" січня 2020 р. справа № 300/2021/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Ткачук О.П.,

представників позивача Федорців О.О., Мельниченко Л.М.,

представника відповідача Соботника В.Й.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства Фінансів України Наталич А.А.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківської міської ради Буджака В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство Фінансів України, Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоектотехпром", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада про стягнення простроченої заборгованості за договором субкредитування в сумі 54237594,68 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоектотехпром" про стягнення простроченої заборгованості за договором субкредитування в сумі 43821971,45 грн.

Згідно заяви, поданої 10.01.2020, позивачем змінено позовні вимоги, зокрема стягненню підлягає сума 54237594,68 грн.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача визначено Міністерство Фінансів України та Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківську міську раду.

Відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі, в зв`язку із непідвідомчістю даної справи адміністративному суду.

Представник відповідача в судовому засідання заяву про закриття провадження у справі підтримав з підстав викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні з приводу закриття провадження у справі заперечили з підстав викладених в письмовому запереченні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства Фінансів України з приводу закриття провадження у справі заперечила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

Представник третьої особи Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін, представників третіх осіб, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до п.1 підроз.10 розділу ХХ ПК України погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному гл.9 р.II цього Кодексу.

Главою 9 р. II ПК України регулюються питання погашення податкового боргу платника податку.

Відповідно до викладеного, зазначені вище законодавчі норми хоча й не перетворюють заборгованість суб`єктів господарювання перед державою на різновид грошових зобов`язань із податків, але встановлюють, що така заборгованість погашається в однаковому з податковим боргом порядку.

При цьому, органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податкового кодексу України.

Позови, спрямовані на погашення податкового боргу, підлягають розгляду адміністративними судами на підставі п. 5 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в Перехідних положеннях до Податкового кодексу України, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Така позиція узгоджується із позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 19.12.2019 по справі №809/3330/14.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу).

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

В підсумку, підстави для закриття провадження відсутні, а тому в задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 238, 241, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі №300/2021/19, - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Ухвала складена в повному обсязі 15.01.2020