Ухвала суду № 86925347, 07.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" березня 2019 р. Справа № 809/521/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Панікара І.В.

Судді Микитюка Р.В.,

Судді Шумея М.В.,

за участю секретаря судового засідання Подольської Т.М.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_3.,

представника відповідача: Діжевської В.О.,

представника третьої особи: Петришина С.Р.

розглянувши в ході проведення підготовчого засідання заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства лісових ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення №13 від 31.03.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

18.04.2017 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №809/521/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства лісових ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про скасування рішення № 13 від 31.03.2017 року.

08.06.2017 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

03.08.2017 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року залишено без змін.

21.12.2018 року постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

12.02.2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Панікар І.В., судді - Микитюк Р.В., Шумей М.В.

Ухвалою суду від 15.02.2019 року адміністративну справу №809/521/17 Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято до розгляду в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання на 07.03.2019 р.

06.03.2019 року надійшла заява позивача про відвід судді Панікару Ігорю Вікторовичу з мотивів визначених пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України - наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.

В підготовчому засіданні позивач та його представник підтримали заяву про відвід з мотивів, що у ній наведені.

Представник відповідача та третьої сторони, що можливості задоволення заяви заперечили з огляду на її необґрунтованість.

Вивчивши вказану заяву про відвід, суд зазначає наступне.

Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов`язаних з відводами.

Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності cудді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3 та 5 частини 1 статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Водночас, заява позивача про відвід суддів не підпадає під дію пунктів 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявлена згідно пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого на позивача покладений обов`язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Підставою, якою позивач обгрунтовує заяву про відвід судді є розгляд даним суддею в минулому справи №809/1505/17 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу №39 від 19.08.2017 року. Зокрема, позивач вказує на те, що за наслідками розгляду вищевказаної справи в задоволенні позову йому було відмовлено, водночас в подальшому судом апеляційної інстанції дане судове рішення залишено в силі зі зміною мотивів відмови та вказівкою на помилкове застосування судом нормативно-правових актів. При цьому, вважаючи, що суд першої інстанції відійшов від процесуального принципу рівності сторін, встановленого пунктами 2 та 8 КАС України, позивач 15.08.2019 року звернувся з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя на дії судді.

У зв`язку з викладеним, із урахуванням суб`єктивного та об`єктивного критеріїв оцінки безсторонності судді, викладених у практиці ЄСПЛ та встановлених Бангалорськими принципами поведінки суддів, вважаючи, що у вказаній справі суддя буде позбавлений суб`єктивної безсторонності, з огляду на факт наявності порушення дисціпланарного проваження за скаргою позивача, відвід заявлено саме з інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що у відповідності до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому, наведені приклади таких випадків:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його васних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

З даного приводу, суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв`язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.

Суд вказує на те, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву.

Заява позивача про відвід судді Панікару Ігорю Вікторовичу, мотивована наявністю відкритого дисциплінарного провадження за його скаргою.

По справі встановлено, що 15.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на дії судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікара І.В. щодо дій судді у справі №809/1505/17. Ухвалою члена першої Дисципланарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І. від 26.12.2018 року, дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 на дії судді залишено без розгляду та повернуто скаржнику. При цьому, мотивами такої відмови слугувало те, що скарга фактично містить у собі незгоду із судовим рішенням і намагання позивача у позасудовому порядку оскаржити рішення суду. Проте, незгода із судовим рішенням не має наслідку дисциплінарної відповідальності судді.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у відповідності до частини 1 стаття 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Водночас, факт повернення дисциплінарної скарги, у відповідності до вимог вищевказаної статті не має наслідком відкриття такого провадження, що спростовує обґрунтування заявника мотивовані наявністю факту відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді, як на доказ його необ`єктивності.

При цьому суд вказує на те, що суддя здійснює свої повноваження керуючись конституційними засадами, у відповідності до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та вимог процесуального законодавства із дотриманням принципів, які покладено в основу правосуддя.

На переконання суду, викладені в заяві про відвід судді Панікара Ігора Вікторовича обставини, щодо відкритого дисциплінарного провадження не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Водночас, наявність факту звернення позивача із дисциплінарною скаргою на дії судді Панікара І.В. в минулому, не є на думку колегії, достатнім та обгрутованим доказом, що засвідчуватиме обставину наявності упередженості або необ`єктивності судді у майбутньому, оскільки звернення із такою скаргою є визначеним законом правом громадян та не викликало для судді будь-яких негативних наслідків.

Таким чином, на переконання суду, позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що заява про відведення від розгляду адміністративного позову судді Панікара І.В. є необгрунтованою та задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим, виникає необхідність в порядку частини 4 статті 40 КАС України зупинити провадження по справі до вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження в адміністративній справі № 809/521/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства лісових ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення №13 від 31.03.2017 року - зупинити до вирішення питання про відвід судді.

2. Передати заяву ОСОБА_1 від 06.03.2019 року про відвід судді Панікара І.В. для реєстрації в автоматизованій системі документообігу для визначення складу суду щодо розгляду заяви про відвід.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Панікар І.В.

Суддя Микитюк Р.В.

Суддя Шумей М.В.