Ухвала суду № 86924247, 10.01.2020, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/166/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2020 місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., при секретарі Гальчинській А.О., за участю: прокурора Костогриза Я.О., слідчого Семчук А.Р., захисників-адвокатів Бенедюка С.О. та Полущенка Д.Г., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Семчук А.Р., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Біла Церква Київської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжня, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, працює директором комунальної установи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський молодіжний центр», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019101070000001 від 08.01.2019 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.3, 191 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Семчук А.Р., як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Костогризом Я.О., що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 та ч.4 ст.191 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на такі обставини.

У провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42019101070000001 від 08.01.2019 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 191 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що директор КУ «Київський молодіжний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами організували незаконну схему розтрати бюджетних коштів на користь підконтрольних суб`єктів господарювання під час реалізації проектів, та проведення заходів за кошти місцевого бюджету міста Києва. До вказаної схеми розтрати бюджетних коштів залучено ряд суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ «Максфід Продактс» (код ЄДРПОУ 38940067), ТОВ «Дельта Трейд Компані» (код ЄДРПОУ 39455782) та ТОВ «Лайтмент-Групс» (код ЄДРПОУ 41676810) та інші. Відповідно до розробленої схеми, на початку звітного року директор КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами з працівників КУ «Київський молодіжний центр», з метою отримання бюджетних кошів, розробляли плани та кошториси на проведення заходів, організатором яких виступає КУ «Київський молодіжний центр», до яких вносилися недостовірні відомості щодо дати, місця проведення заходу, запланованої кількості учасників, необхідних витрат на проведення заходу. В подальшому положення та кошторис про проведення заходу затверджувалися директором КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 . На підставі зазначених документів Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складався та затверджувався Календарний план реалізації проектів та проведення заходів з питань молоді на календарний рік, що є підставою для проведення фінансування таких заходів. Після цього, директор КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами, організовували та проводили публічні закупівлі, в яких приймали участь підконтрольні суб`єкти господарювання, створюючи видимість реальної конкуренції. При цьому, під час проведення закупівель аукціон не відбувався взагалі, суб`єкти господарювання не приймали в ньому участі, або вхід в аукціон здійснювався з ІР-адреси, яка перебуває в користуванні КУ «Київський молодіжний центр». За результатами проведення закупівель, директор КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 укладала договори про надання послуг з підконтрольними суб`єктами господарювання щодо організації проведення заходів на виконання Календарного плану реалізації проектів та проведення заходів з питань молоді на календарний рік. При цьому, в ході досудового розслідування встановлено, що під час проведення таких заходів основні кошти виділялися на оренду обладнання та приміщень де ніби то проводилися заходи. В той же час, фактично КУ «Київський молодіжний центр» під час проведення заходів використовували, в більшості випадків, власне обладнання, або обладнання, яке надавалося власником, користувачем приміщень де відбувалися такі заходи. При цьому, такі приміщення, в більшості випадків, надавалися на безоплатній основі разом з необхідним обладнанням. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено випадки, коли заходи на які виділялися кошти місцевого бюджету міста Києва фактично не проводилися, або проводилися, але КУ «Київський молодіжний центр» не приймала у них участі або виступала інформаційним партнером, не здійснюючи при цьому відповідного фінансування. В подальшому, директор КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами виготовляла акти надання послуг, до яких вносилися завідомо неправдиві відомості щодо фактичного надання таких послуг, після чого на підставі відповідних платіжних доручень грошові кошти передавалися на користь підконтрольних суб?єктів господарювання. За такою схемою директором КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 здійснено розтрату бюджетних коштів під час проведення наступних заходів у 2018-2019 роках: «Акція, спрямована на популяризацію здорового способу життя «Безмежність вулиць»; «Військово-патріотична акція «Я-патріот України!», інформаційно-просвітницька акція, спрямована на популяризацію професії військового; «Міжвузівська акція з популяризації здорового способу життя «UNIVERFEST»; «Школа медійної та інформаційної грамотності»; Профорієнтаційна акція «Про професії вікенд», «Відкрита молодіжна медіа-школа «Відеоблогер», «Волонтерський open air фестиваль «All weekend», Інформаційно-просвітницька акція «АЛЕЯ МОЖЛИВОСТЕЙ»; Фестиваль молодіжних трудових загонів «Київ-столиця чистоти»; Інформаційно-просвітницька акція «Місто професій»; Молодіжний форум «Молодіжні ініціативи - перспективи міста»; Конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді м. Києва; Загальноміська інформаційна акція "Освіта.Робота. Підприємництво"; «Активізації лідерського потенціалу молоді YOUTHSТАGЕ (МОЛОДІЖНА ПЛАТФОРМА)»; Форум молодіжних соціальних проектів «STARTAP DAY»; Відкритий молодіжний форум «14:35»; Інформаційно-просвітницька акція для молодих батьків «Як виростити інноватора»; «Молодіжний інтеграційний вечір «Територія молоді»; «Молодіжний форуму вуличних культур «REAL TALK»; «Акція, спрямована на популяризацію здорового способу життя «Battle School». Так, в ході досудового розслідування отримано висновок експерта від 05.12.2019 №19/13/2-120/СЕ/19 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого встановлено, що внаслідок таких протиправних дій спричинено збитки місцевому бюджету міста Києва на загальну суму 3670236,35 грн. Одночасно з тим, допитана як свідок ОСОБА_2 , яка згідно реєстраційних відомостей є директором ТОВ «Дельта Трейд Компані» (код ЄДРПОУ 39455782) та від імені якої з КУ «Київський молодіжний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладені договори про надання послуг з реалізації програм, проектів та проведення заходів державної політики у молодіжній сфері, повідомила, що зареєструвала на себе вказане підприємство без мети ведення фінансово-господарської діяльності. До неї звернулася жінка, яка представилася як ОСОБА_3 (користується мобільним телефоном НОМЕР_1 ), та запропонувала зареєструвати на себе підприємство за грошову винагороду в розмірі 1000 грн. за кожен місяць, на що вона погодилася. ОСОБА_2 повідомила, що договори на виконання робіт (надання послуг) з директором КУ «Київський молодіжний центр» ОСОБА_1 особисто не підписувала, особисто з нею не знайома та ніколи її не бачила. Таким чином, в ході досудового розслідування, встановлено достатньо відомостей для повідомлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, у великих та особливо великих розмірах. 09 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, у великих та особливо великих розмірах. Метою застосування запобіжного заходу є запобігання настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: 1) може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий зазначає, що ризики визначені ст. 177 КПК України, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України. Окрім того, слідчий зазначає, що визначення застави навіть у максимальному розмірі - вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, а відтак, вбачає необхідність визначити розмір застави в розмірі не менше завданих підозрюваної збитків у сумі 3600000 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Додав, що на думку сторони обвинувачення жодний з інших запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та не забезпечить запобігання встановлених ризиків. Додав, що на допит до слідчого в 2019 р. ОСОБА_1 з`являлась саме як свідок, а тому підстав для переховування її на той час не було.

Захисник Бенедюк С.О. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на абсурдність та необґрунтованість пред`явленої підозри, наголосивши на відсутності будь-яких ризиків порушення підозрюваною належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, безпідставність внесення даного клопотання, відсутність ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони злочину. Також зазначив про те, що визначені ризики органом досудового слідства є припущенням, крім того, підозрювана після проведених обшуків в серпні 2019 року, своє місце проживання не покидала, наміру переховуватись не має, постійно з`являлась на виклики до слідчого. Додав, що ОСОБА_1 на даній посаді постійно працює з 2014 р., позитивно характеризується, нагороджена чисельними грамотами та подяками. Вважає, що прокурором не доведено неможливість обрання щодо підозрюваної домашнього арешту або особистого зобов`язання.

Захисник Полущенко Д.Г. у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання, та зазначив, що підозрювана офіційно працює на посаді директора, від посади не відсторонена, має постійне місце проживання, всі докази та інші матеріали, були вилучені при проведенні обшуку, характеризується позитивно, має нагородження, а визначена органом досудового слідства застава є непомірною для підозрюваної. При цьому, зауважив, що органом досудового розслідування не доведене обґрунтування застосування до ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Підозрювана у кримінальному провадженні у судовому засіданні підтримала позицію своїх захисників, зазначивши про непричетність її до інкримінованого кримінального правопорушення. Додала, що за вищевказаною адресою проживає сама, її зарплата становить лише 7 тис.грн. на місяць, у Центрі вона постійно працює з 2007 р., а на даній посаді - з 2014 р., від посади не відсторонена, виконує свої посадові обов`язки.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019101070000001, розпочате 08.01.2019 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України.

09.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 та ч. 4 ст.190 КК України, а саме: у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, у великих та особливо великих розмірах.

Злочин, передбачений ст.191 ч.4 КК України, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваної встановлено, що має постійне місце проживання, постійне місце роботи, дуже позитивно характеризується за місцем роботи, має нагородження, між тим, в шлюбі не перебуває, утриманців не має, є особою молодого віку. А відтак, є підстави вважати, що під важкістю відповідальності підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування.

Актуальним слідчий суддя вважає ризик того, що підозрювана може впливати на свідків, оскільки ще триває досудове розслідування, а тому є підстави вважати, з метою зміни ними своїх показів підозрювана буде впливати на них.

Ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів або перешкодити кримінальному провадженню іншим шляхом, слідчий суддя вважає маловирогідним та не доведеним прокурором, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні вже рік та стороною обвинувачення вже проведені слідчим та процесуальні дії по вилученню документів.

Ризик того, що підозрювана може вчинити інший злочин, слідчий суддя вважає відсунім, оскільки ОСОБА_1 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, і підстав вважати, що буде вчиняти злочину немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підозрювана може переховується від органу досудового розслідування та незаконно впливати на свідків, цим підтверджується наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Санкція ч. 4 ст. 191 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Натомість, наявність ризиків, за для запобігання яким застосовується запобіжний захід, слідчий суддя оцінює через призму ст.ст. 177 та 178 КПК України.

При цьому, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та наявність хоча б одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, але не доведе, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не здане запобігти таким ризикам, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

При цьому, прийшовши до висновку про наявність обґрунтованої підозри про вчинення кримінального правопорушення та наявність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя вважає недоведеними ті обставини, що більш м`який запобіжний захід не здатний запобігти наведеним ризикам.

Зокрема, слідчим суддею враховано те, що підозрювана не притягалася до кримінальної відповідальності та не має судимості, має вищу освіту, постійне місце роботи з 2007 року, характеризується за місцем роботи позитивно та має офіційне місце проживання. При цьому, підозрювана на час розгляду даного клопотання в судовому засіданні - від посади не відсторонена, продовжує працювати на посаді директора комунальної установи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київський молодіжний центр».

В судовому засіданні встановлено, що підозрювана зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди квартири від 01.07.2019 р.

Крім того, на час розгляду даного клопотання підозрювана від посади не відсторонена.

Враховуючи те, що сторона кримінального провадження не довела суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили б про наявність всіх ризиків регламентованих ст. 177 КПК України, що слугували б підставами у обрані найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання, а відтак, слідчий суддя вбачає підстави для обрання альтернативного і менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений час.

Обираючи такий запобіжний захід, слідчий суддя враховує особу підозрюваної, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, обставини злочину та його наслідки.

Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов`язків.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід, як домашній арешт, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового розслідування за буде запобігати встановленим в судовому засіданні ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в клопотанні ст.слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві Семчук А.Р., погодженому прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Костогризом Я.О., про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов`язки:

1) не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , - у період часу з 22.00 год. кожного дня до 07.00 год. ранку наступної доби;

2) прибувати до слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури та Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою на встановлений службовою особою час;

3) не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 та Подільського районного суду м.Києва Києва (залежно від стадії кримінального провадження);

4) повідомляти слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 та Подільського районного суду м.Києва про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

5) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи на право виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона, перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити підозрюваній наслідки невиконання ухвали та порядок заміни запобіжного заходу.

Виконання ухвали доручити Оболонському УП ГУ НП в місті Києві.

Копію ухвали скерувати слідчому СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві - для організації виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.

Строк дії ухвали - по 09 березня 2020 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.М. Ларіонова