Ухвала суду № 86921334, 09.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/19690/18

Провадження № 4с/522/11/20

У Х В А Л А

09 січня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (боржник) на дії приватного виконавця Качурки В`ячеслава Вікторовича, заінтересовані особи ОСОБА_2 (стягувач),

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2019 року ОСОБА_1 (боржник) звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії приватного виконавця Качурки В.В., стягувач ОСОБА_3 , в якій просив:

1. Визнати дії приватного виконавця Качурки В.В. щодо надання ПАТ «БАНК ВОСТОК» платіжної вимоги № 60107252 про списання з рахунка боржника ОСОБА_1 коштів у сумі 321 805,16 доларів США – неправомірними.

2. Визнати дії приватного виконавця Качурки В.В. щодо переведення іноземної валюти, яка міститься на рахунку боржника ОСОБА_1 , у національну валюту України (гривню) – неправомірними.

3. Зобов`язати приватного виконавця Качурку В.В. надати до ПАТ «БАНК ВОСТОК» платіжну вимогу на суму основного зобов`язання, а саме 250 000,00 доларів США, а також на суму основної винагороди та інших витрат без переводу у національну валюту України (гривню).

Заявлені вимоги скаржник обґрунтовує тим, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович під час примусового виконання виконавчого листа №.522/19690/18 виданого 18 вересня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 06.11.2018 року 7 003 828,25 (сім мільйонів три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 25 копійок) гривень, в супереч чинному законодавству України, надіслав до ПАТ «БАНК ВОСТОК» вимогу про списання з рахунка боржника коштів у сумі 321 805,16 доларів США, а не 250’000,00 доларів США, як вказано у рішенні суду та вимагав виконання не у іноземній, а у національній валюті України.

08 січня 2020 року приватний виконавець надав відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні скарги.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Твердохлібова В.Г. вимоги скарги підтримала, просила суд її задовільнити. Надала пояснення, що ОСОБА_2 дійсно сплатив заборгованість за виконавчим документом, в зв`язку з чим 13.12.2020 року виконавче провадження закрито. Незважаючи на відсутність виконавчого провадження на виконанні, вважає, що приватним виконавцем допущені порушення, які викладені в скарзі, тому підтримує вимоги скарги та просить її задовольнити.

Приватний виконавець та представник стягувача заперечували проти задоволення скарги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В`ячеслава Вікторовича перебуває виконавче провадження №.60107252 по примусовому виконанню виконавчого листа №.522/19690/18 виданого 18 вересня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 безпідставно набутих грошових коштів в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 06.11.2018 року - 7 003 828,25 (сім мільйонів три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 25 копійок) гривень.

24 жовтня 2019 року боржник, згідно з квитанцією № СВ02390558, через касу Відділення № 7 ПАТ «БАНК ВОСТОК» здійснив поповнення рахунку №. НОМЕР_3 , відкритого на його ім`я в ПАТ «БАНК ВОСТОК», на суму 248 400 доларів США.

25 жовтня 2019 року боржник повідомив приватного виконавця про наявність на своєму рахунку коштів у сумі 248 400 доларів США, на які може бути звернено стягнення.

В той же день приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника та направив її разом з платіжною вимогою № 60107252 від 25.10.2019 року про списання грошових коштів в сумі 275 000 (двісті сімдесят п`ять тисяч) доларів США (сума боргу з урахуванням основної винагороди виконавця) в ПАТ «БАНК ВОСТОК» супровідним листом № 1008.

28 жовтня 2019 року боржник, згідно з квитанцією № СВ02407758, через касу Відділення № 4 ПАТ «БАНК ВОСТОК» здійснив поповнення рахунку №. НОМЕР_3 на 1 600 доларів США.

В той же день боржник повідомив приватного виконавця про наявність на своєму рахунку коштів у сумі достатній для стягнення основного боргу у сумі 250 000 доларів США, а також просив повідомити про суму винагороди та додаткові витрати пов`язані з виконавчим провадженням.

04 та 18 листопада 2019 року приватний виконавець вдруге та втретє направив на адресу ПАТ БАНК «ВОСТОК» платіжну вимогу про списання грошових коштів в сумі 275 000 (двісті сімдесят п`ять тисяч) доларів США.

Втім, 29 листопада 2019 року приватний виконавець адресував ПАТ «БАНК ВОСТОК» платіжну вимогу щодо списання грошових коштів в сумі 321 805 (триста двадцять одна тисяча вісімсот п`ять) доларів США 16 центів. В подальшому дана платіжна вимога була відкликана листом від 05 грудня 2019 року, у зв`язку із допущенням арифметичної помилки, а 04 грудня 2019 року приватний виконавець направив до ПАТ «БАНК ВОСТОК» платіжну вимогу про списання грошових коштів в сумі 275 000 (двісті сімдесят п`ять тисяч) доларів США.

10 грудня 2019 року ПАТ «БАНК ВОСТОК» виконав вимогу у сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США. Залишок нестягнутої суми боржник сплатив самостійно на депозитний рахунок приватного виконавця.

13 грудня 2019 року приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та постанову про зняття арешту з майна.

Як вбачається зі змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно зі статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до частин 1, 2 статті 192 та статті 524 ЦК законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК допускає, що сторони можуть визначити в зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

28 листопада 2019 року стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про стягнення заборгованості та зарахування на його особистий рахунок суми боргу у національній валюті України (гривні).

Згідно з статтею 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, право доступу до суду, що гарантується статтею 6 §1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Відповідні висновки зроблені судом У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91.

За положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, статтями 12 та 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 12, 13 ЦПК України визначено, що учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, проаналізувавши досліджені та перевірені під час судового засідання докази, суд доходить висновку, що боржником не надано суду допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року по справі №.522/19690/18 у національній валюті України (гривні), а не у доларах США, завдало шкоди майновим права чи інтересам саме боржника.

З наведеного вище суд вважає, що приватний виконавець діяв в межах, передбачених чинним законодавством, у зв`язку із чим в задоволенні скарги вважає за необхідне відмовити.

На підставі викладеного та керуючись: Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 95, 258-261, 450-451 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 (боржник) на дії приватного виконавця Качурки В`ячеслава Вікторовича, заінтересована особа ОСОБА_2 (стягувач) на дії приватного виконавця щодо надання ПАТ «БАНК ВОСТОК» платіжної вимоги №60107252 платіжної вимоги № 60107252 про списання з рахунка боржника ОСОБА_1 коштів у сумі 321 805,16 доларів США та щодо переведення іноземної валюти, яка міститься на рахунку боржника ОСОБА_1 , у національну валюту України (гривню) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 січня 2020 року.

Суддя Л.М. Чернявська