Рішення № 86919175, 13.01.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8801/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 січня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Шаповаловій Ю.О.

справа №466/8801/19; 2/466/509/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

25.10.2019 представник ПАТ АБ «Укргазбанк» за довіреністю Шищак І.С. (а.с.34-36) відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.37) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором у розмірі 13001,37гривень та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1921,00грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.10.2018 ОСОБА_1 зголосилась на публічну пропозицію ПАТ АБ «Укргазбанк» та приєдналась до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використання електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» шляхом підписання заяви-договору №2018/І_С/293-001966.

При цьому відповідач замовила банківський продукт «Домовичок до пари», згідно якого до зарплатної картки надавалась універсальна картка «Домовичок».

Банк повністю виконав свої зобов`язання згідно договору та надав відповідачу кредитні кошти. Відповідач не повернула банку отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатили нараховані відсотки, комісію на загальну суму 13001,37грн.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором відповідач станом на 21.08.2019 має заборгованість у розмірі 13001,37грн.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ АБ «Укргазбанк».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 07.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку (а.с.42).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подала до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів (а.с.46).

Відповідач у судове засідання не з`явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору (заяви-договору №2018/І_С/293-001966) ОСОБА_1 отримала безготівковий кредит на таких умовах: строк дії договору - з 23.10.2018 по 22.10.2019, тип кредиту - ліміт дозволеного овердафту, строк кредитування - 12 місяців, погашення кредиту - кінці строку, порядок сплати відсотків - щомісячно, орієнтована сума кредиту - 10000,00грн., можлива сума кредиту - 0,00-300000,00грн., щомісячний платіж по кредиту - 7,0% мінімум 50,00грн., пільговий період - 30днів, відсоткова ставка - 36% річних, відсоткова ставка на пільговий період - 0,00001%, відсоткова ставка на прострочену заборгованість - 48% річних.

Банк повністю виконав свої зобов`язання згідно договору та надав відповідачці кредитні кошти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданих суду документів вбачається, що відповідач умов договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором (заявою-договором №2018/І_С/293-001966), укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , станом на 21.08.2019 заборгованість становить 13001,37грн., яка складається з наступного: 7497,46гривень - заборгованості за кредитом (поточна), 3273,71гривень - заборгованість по кредиту (прострочена), 398,44гривень - заборгованість по процентах (поточна), 1831,76гривень - заборгованість по процентах (прострочена).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, факт порушення позичальником умов кредитного договору є доведеним, а тому доводи позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 13001,37грн. з відповідача є підставними.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1921,00грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, 03087, м. Київ, вул. Єреванська,1) заборгованість за договором (заявою-договором №2018/І_С/293-001966) у розмірі 13001,37 (тринадцять тисяч одна гривня тридцять сім коп.) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В. В. Свірідова