Рішення № 86918480, 09.01.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 335/5462/19

пр. № 2/336/288/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участі представника позивача адвоката Тивоненка Д.Р., представника відповідача адвоката Капуста А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання надати послуги з приєднання та підключення до електричних мереж, стягнення неустойки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго», вказавши, що 07.02.2017 року між сторонами був укладений договір про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання), за яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов`язалось надати ОСОБА_1 послугу з приєднання електроустановок об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 до електричних мереж. Натомість у строк, визначений договором, ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов`язання за договором не виконало, у зв`язку з чим відповідач просив визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» щодо ненадання ОСОБА_1 послуг з приєднання електроустановок об?єкта - будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов?язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» надати ОСОБА_1 послуги з приєднання та підключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 до електричних мереж; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 неустойку в сумі 1023,15 гривень за прострочення виконання зобов`язань за договором № 1710-0292 від 07.02.2017 року про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання), а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2019 року цивільну справу було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2019 року провадження у справі було відкрите та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду.

13.12.2019 року представником відповідача подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, а також одночасно подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року заяву представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву залишено без задоволення, відзив відповідача на позовну заяву залишено без розгляду з підстав, наведених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року відмовлено у задоволенні заяви представникам відповідача про розгляд цивільної справи колегією суддів.

Інші заяви чи клопотання учасниками справи не подавались, а судом не вирішувались.

В судовому засіданні представник позивача на позові наполягав, вказуючи, що 30.12.2016 року ОСОБА_1 придбав земельну ділянку АДРЕСА_1 , сповістив в установленому порядку про початок робіт та розпочав роботи з будівництва житлового будинку. 07.02.2017 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з приєднання до електромереж, 20.02.2017 року додатковою угодою узгоджені технічні умови приєднання, у ОСОБА_1 умови договору повністю виконав, сплатив вартість послуг в повній мірі 05.07.2017 року, натомість ані у передбачений договором строк - 29.08.2018 року, ані на час розгляду справи судом ПАТ «Запоріжжяобленерго» не виконало зобов?язань за договором, внаслідок чого позивач позбавлений можливості завершити будівництво будинку та використовувати його для проживання. З приводу несвоєчасного виконання робіт ОСОБА_1 звертався до НКРЕКП, якою ПАТ «Запоріжжяобленерго» було рекомендовано прискорити виконання робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказавши, що дійсно був укладений договір про надання послуг з приєднання до електромереж, а ОСОБА_1 сплачені кошти за надання послуг, однак, для виконання приєднання до електричних мереж виконавцю потрібно відвести земельну ділянку, з цього приводу ПАТ «Запоріжжяобленерго» зверталось до Запорізької міської ради, однак, досі це питання не вирішене. Представник відповідача вказував, що за умовами договору строк виконання робіт продовжується на час відведення земельної ділянки, про продовження строку ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1 повідомило. До Запорізької міської ради з питання відведення землі ПАТ «Запоріжжяобленерго» зверталось у березні 2017 року та у червні 2018 року, в судовому порядку за захистом прав не звертались.

При дослідженні письмових доказів, наданих сторонами, судом встановлено наступне.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 30.12.2016 року, ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 106, 107).

03.02.2017 року ОСОБА_1 повідомив Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

07.02.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Запоріжжяобленерго» укладено договір № 1710-0292 від про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) (а.с. 91), за яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов`язалось надати послугу з приєднання електроустановок житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснити підключення будинку до своїх електричних мереж.

До послуг з приєднання будинку включено розробку за вихідними даними проектно-кошторисної документації, оформлення землевпорядної документації, роботи, безпосередньо пов?язані з будівництвом та/або реконструкцією електричних мереж, що необхідні для забезпечення приєднання електроустановки замовника, підключення об`єкта замовника до електричних мереж.

За цим договором ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов`язалось, зокрема, після здійснення замовником оплати забезпечити у встановленому порядку на підставі ТУ розробку, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника у нормативні терміни проектування та будівника, наведені у додатку до договору; забезпечити на підставі погодженої проектно-кошторисної документації розробку, погодження і затвердження землевпорядної документації, укладення та реєстрацію договорів землекористування під об`єкти будівництва мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника.

Як зазначає пункт 3.1.3 договору тривалість надання послуги подовжується на строк, необхідний для погодження та оформлення прав користування земельними ділянками під електроустановки зовнішнього електрозабезпечення відповідно до чинного на момент такого оформлення законодавства України.

Пункт 3.1.5 договору зобов`язує виконавця послуг письмово повідомити замовника про збільшення строку надання послуги у приєднання у разі необхідності оформлення землекористування або застосування коефіцієнтів до тривалості проектування та будівництва у зв`язку із складними умовами виконання робіт.

Додатком 2 до договору визначено гранично припустимі норми тривалості виконання робіт, встановлено, що загальна тривалість виконання проектних та будівельних робіт становить 13,7 місяців.

05.07.2017 року ОСОБА_1 повністю оплачені послуги за договором від 07.02.2017 року, що підтверджено копіями квитанцій від 04.07.2017 року та від 21.02.2017 року.

Станом на день розгляду справи судом зобов`язання за договором від 07.02.2017 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» не виконані, що не заперечувалось представником відповідача.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтями 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з вищевказаних положень чинного законодавства, при укладенні договору з ОСОБА_1 ПАТ «Запоріжжяобленерго», достовірно знаючи про необхідність відведення земельної ділянки та оформлення права користування земельною ділянкою для розміщення електроустановки зовнішнього електрозабезпечення, мало визначати строк виконання робіт за договором з урахуванням звичайних строків для оформлення таких документів.

З відповіді ПАТ «Запоріжжяобленерго» на запит НКРЕКП від 26.04.2018 року (а.с. 100) вбачається, що на момент укладення договору виконавцю було добре відомий обсяг робіт, які потрібно виконати для підключення будинку ОСОБА_1 до електромереж.

При цьому в обґрунтування затримки при виконанні таких робіт ПАТ «Запоріжжяобленерго» при наданні пояснень НКРЕКП не зазначає в якості причини затримки складнощі з вирішенням питання про відведення земельної ділянки, а посилається лише на звільнення великої кількості працівників, відсутність матеріалів та обладнання, що у свою чергу обумовило необхідність залучення сторонньої організації.

У суду немає підстав вважати, що строк виконання робіт за договором від 07.02.2017 року, ПАТ «Запоріжжяобенерго» визначений без урахування передбачуваного строку для відведення земельної ділянки та оформлення документів на право користування нею.

Більш того, на переконання суду, строк у майже 14 місяців є достатнім для вирішення таких питань та виконання робіт за договором.

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України, яка вказує, що надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже чинним законодавством чітко регламентовані порядок звернення для отримання земельної ділянки у користування, а також строки розгляду відповідних звернень.

Чинне законодавство також надає можливість особі, яка потребує надання земельної ділянки у користування, у разі залишення клопотання без розгляду оскаржити відповідну бездіяльність до суду.

Натомість суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» для належного виконання зобов?язань за договором від 07.02.2017 року вживались дієві заходи для найскорішого вирішення питання щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, як зазначив представник відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» до Запорізької міської ради протягом трьох років зверталось лише тричі (доказів чому не надано), водночас, незважаючи на те, що питання відведення земельної ділянки так і не було вирішено, ПАТ «Запоріжжяобленерго» до суду за захистом прав не зверталось.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підсумовуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем в установлений договором строк зобов`язання за укладеним договором не виконані, будь-яких дієвих заходів для забезпечення виконання зобов`язань не вживалось, тож права позивача порушені та можуть бути захищені в обраний ним спосіб, а саме шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання надати послуги з приєднання та підключення до електричних мереж, адже такий спосіб захисту порушеного права передбачений ст. 16 ЦК України.

Посилання представника відповідача на те, що строк виконання зобов?язань за договором не настав, оскільки автоматично був продовжений на строк оформлення права користування земельною ділянкою під електроустановки, на висновки суду не впливають, адже такі твердження суперечать як самим умовам укладеного договору, так і положенням чинного законодавства.

Так, як зазначає пункт 3.1.3 договору від 07.02.2017 року тривалість надання послуги продовжується на строк, необхідний для погодження та оформлення права користування земельними ділянками під електроустановки зовнішнього електрозабезпечення відповідно до діючого на момент такого оформлення законодавства України.

Аналізуючи вищевказаний пункт договору в ракурсі принципу свободи укладення договору та засад добросовісності, розумності та справедливості зобов`язання, суд вважає що під строком, на який продовжується тривалість надання послуги за договором, в даному випадку розуміється саме строк, який передбачений чинним законодавством, а саме Земельним Кодексом України, для проходження усіх етапів підготовки документації та отримання земельної ділянки у користування, інакше такий договір взагалі не мав чітко визначеного строку виконання зобов?язань виконавцем.

На таке вказує застосоване словосполучення «строк, необхідний відповідно до діючого на момент такого оформлення законодавства України».

При цьому суд звертає увагу на те, що у відповідності до графіку виконання робіт з проектування та будівництва (додаток 2 до договору), сторонами узгоджено тримісячний строк на здійснення передпроектних робіт, який є достатнім і для отримання земельної ділянки у користування.

В частині позовної вимоги про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання зобов?язань за договором, суд виходить з наступного.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Як вказують ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення з вини виконавця строків виконання зобов?язання, передбаченого пп. 3.1.7 п. 3.1 договору, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,01% вартості приєднання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 5% від вказаної вартості.

Оскільки сторони є вільними при укладенні договору та визначенні його умов, а ПАТ «Запоріжжяобленерго» погодилось з умовою щодо одночасного застосування пені та штрафу, враховуючи попередні висновки суду про порушення виконавцем строку виконання зобов?язань за договором, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки. Правильність нарахування суми пені та штрафу відповідачем не оспорювалась.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд керується наступним.

Статтею 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стаття 137 ЦПК України вказує, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір № 13/05 від 13.05.2019 року про надання професійної правничої допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Тивоненком Д.Р., перелік та вартість послуг за договором (додаток до договору), акти надання послуг за договором, квитанція.

З вищевказаних документів вбачається, що адвокатом Тивоненком Д.Р. ОСОБА_1 надано консультацію, складено позовну заяву, проведено підготовку до подання позовної заяви, а також взято участь у трьох судових засіданнях (станом на 16.12.2019 року).

ОСОБА_1 оплачені такі послуги адвокату Тивоненку Д . Р . в загальній сумі 10000 гривень (вартість, тривалість та обсяг послуг зазначені в актах).

Як вказує ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як зазначено у позовній заяві, орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складав 7400 гривень.

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача 09.01.2020 року до початку судового засідання та перед оголошенням судом судових дебатів, надано заяву, до якої додані акт надання послуг за договором про надання професійної правничої допомоги та копію квитанції про сплату витрат, пов?язаних з участю адвоката в трьох судових засіданнях по цій справі (станом на 16.12.2019 року).

Судом дійсно для розгляду справи проведено чотири судових засідання, в кожному з яких адвокат Тивоненко Д.Р. брав участь.

Стаття 137 передбачає також, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року по справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сукупність наступних обставин: цивільна справа розглядалась судом в порядку загального позовного провадження, що обумовило необхідність брати участь в судових засіданнях; позовні вимоги, заявлені позивачем, не є типовими, тож для консультування та складення позовної заяви була потреба у дослідженні достатньої кількості нормативно-правових актів; справа має значне значення для позивача, адже пов?язана в тому числі і реалізацією його права на житло, дозволяє суду віднести цю справу до категорії середньої складності.

Відповідачем не подавалось клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлені витрати пов?язані з розглядом справи, а сума у 10000 гривень, на переконання суду, є співмірною та пропорційною заявленим вимогам та складності справи, фактичне понесення позивачем таких витрат підтверджено, тож у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, ці витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсягу.

Крім того, з відповідача у відповідності до ст. 141 ч. 6 ЦПК України належить стягнути на користь держави судовий збір (дві позовні вимоги немайнового характеру та одна позовна вимога майнового характеру, виходячи з дати звернення до суду з позовом).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання надати послуги з приєднання та підключення до електричних мереж, стягнення неустойки задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» щодо ненадання ОСОБА_1 послуг з приєднання електроустановок об?єкта - будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов?язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» надати ОСОБА_1 послуги з приєднання та підключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 до електричних мереж.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 неустойку в сумі 1023,15 гривень (одна тисяча двадцять три гривні 15 коп) за прострочення виконання зобов`язань за договором № 1710-0292 від 07.02.2017 року про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 2305,2 гривень (дві тисячі триста п?ять гривень).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», код ЄДРЮО 00130926, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повне рішення складено 14.01.2020 року