Рішення № 86910924, 29.11.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

29.11.2019 Єдиний унікальний номер 205/6993/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 рокум. ДніпроСправа № 205/6993/16 2/205/532/19

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» 19.09.2016 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42 621,70 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору оренди нерухомого майна № 10/С-04-102-1-1/458 від 12.03.2012 року та судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку А-5, приміщення 110, загальною площею 91,6 кв.м. Площа частини приміщення, що передається в оренду складає 34,5 кв.м. та обладнання. Проте відповідач умови вказаного договору належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Заочним рішенням Ленінського районного суд м. Дніпропетровська від 02.12.2016р. позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2017р. вищевказане заочне рішення скасовано та призначено справу до судового розгляду.

Представником ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 надано суду відзив на позов, у якому посилаючись на відсутність доказів безпідставного користування приміщенням, відсутність заборгованості по орендним платежам, а також на відсутність доказів виставлення відповідачу рахунків на сплату комунальних платежів, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Окрім того, надано суду заяву про застосування строків позовної давності.

Представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», - Сизим А.Я. надано суду відповідь на відзив, у якому посилаючись на безпідставність викладених у відзиві обставин, просить суд позовні вимоги задовольнити. Зазначив, що розрахунки заборгованості надані в межах встановлених ЦК України строків позовної давності.

У судовому засіданні представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», - Сизий А.Я. позовні вимоги підтримав. Участі у судових дебатах не брав. Надав суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Участі у судових дебатах не брав. Надав суду заяву про розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 12.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна № 10/С-04-102-1-1/458 (т.1 а.с.6-7) (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування, нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку А-5, приміщення 110, загальною площею 91,6 кв.м.. Площа частини приміщення , що передається в оренду складає 34,5 кв.м. та обладнання.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди становить 2800 грн. за місяць. В суму орендної плати входить плата за користування обладнанням згідно переліку

Згідно з п.4.1.8 Договору позивач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п.10.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 35 місяців.

Отже строк дії Договору закінчився 12 лютого 2015 року.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що відповідач протягом п`яти робочих днів з моменту закінчення строку оренди за договором або дострокового його розірвання, повертає позивачу об`єкт оренди, зазначений у п.1.1 цього договору.

Позивач посилається на те, що відповідач, в строк визначений договором об`єкт оренди позивачу не передав, а продовжував користуватися наданим в оренду приміщенням до 10.04.2015р.

Дана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі об`єкту оренди від 10.04.2015р., який підписаний представником банку та ОСОБА_1 .

Таким чином суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність доказів передачі об`єкта нерухомості позивачу після спливу строку оренди та відповідно безпідставного користування таким об`єктом до квітня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за період з липня 2013 року по 01-10 квітня 2015 року за користування приміщенням становить 5 381,75 грн.(т.2, а.с.49).

Згідно з п. 6.3 Договору за несвоєчасну сплату орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % заборгованості суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

За змістом ст.ст.256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи п.6.3 Договору позивачем за період з 01.09.2015р. по 31.08.2016р. відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 2 220,77 грн. (т. 2 а.с.51).

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на застосування до вимог про стягнення пені строків позовної давності, оскільки позивачем при нарахуванні пені враховано встановлений законом строк позовної давності.

Окрім того, враховуючи прострочене зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати, позивачем також нараховані відповідачу 3 % річних у розмірі 233,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 124,73 грн. (т.2 а.с.50).

Стосовно заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати комунальних платежів у розмірі 21 458,79 грн., а також нарахованих позивачем на цю суму 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України, у загальному розмірі 13 563,21 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.5 Договору вартість комунальних послуг не входить до складу орендної плати та сплачується окремо.

Згідно з п. 2.6 Договору компенсація витрат за спожиту електроенергію та холодне водопостачання здійснюється орендарем щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим згідно даних лічильників в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача перед позивачем за період з вересня 2013 року по квітень 2015 року (з урахуванням загального строку позовної давності) існує заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 21 458,79 грн. (т.2 а.с.48).

ОСОБА_1 однією з підстав відсутності обов`язку зі сплати комунальних платежів вказує на те, що позивач всупереч п.2.6 Договору не надав доказів отримання відповідачем виставлених рахунків на сплату комунальних платежів.

Водночас, відсутність доказів отримання відповідачем рахунків за комунальні послуги, з урахуванням фактичного користування ОСОБА_1 такими послугами, не може бути підставою для висновку про відсутність обов`язку з їх сплати, а відтак суд доходить висновку, про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Проте, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем виставлених орендодавцем рахунків зі сплати комунальних послуг, суд доходить висновку, що у відповідача не виник обов`язок зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, за змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно наданих відповідачем квитанцій з ПАТ КБ «Приватбанк» про перерахунок до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів в рахунок оплати оренди та комунальних платежів за Договором, суд зазначає, що такі докази не можуть бути прийняті судом, оскільки як встановлено, деякі з них мають дублюючі номери та після неоднократних витребувань з ПАТ КБ «Приватбанк» інформації щодо підтвердження зарахування коштів та їх перерахунок на рахунок позивача, такої інформації суду не надано.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 30 417,02 грн., з них: заборгованість з орендної плати - 5 378,93 грн., заборгованість по оплаті комунальних послуг 21 458,79 грн., заборгованість за штрафними санкціями - пеня нарахована з 01.09.2015 року по 31.08.2016 року у розмірі - 2 220,77 грн., інфляційні втрати в розмірі - 1 124,73 грн., 3% річних, в розмірі - 233,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати у розмірі 1450,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюються з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.12.2019р.

Суддя Н.Г. Остапенко