Ухвала суду № 86906556, 09.01.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2492/19

УХВАЛА

Іменем України

09 січня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі- Іоновій К.В.

за участю: представника позивача- ОСОБА_1 , представника відповідача- ОСОБА_2 , представника третьої особи- Салецького І.О.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання учасників справи: про об`єднання цивільних справи, виклик свідків та закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 " про визнання недійсним рішення загальних зборів", треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Релігійна організація «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», Вінницька обласна державна адміністрація,-

УСТАНОВИВ:

13.09.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою звернулась ОСОБА_3 , яка подана та підписана її представником ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 " про визнання недійсним рішення загальних зборів", за участі - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Вінницької обласної державної адміністрації.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 02.10.2019 відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання (а.с.70).

31.10.2019, поштою на адресу суду від відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надійшли клопотання про виклик свідків, згідно до яких вони просять суд викликати в якості свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Крім цього, 28.10.2019, через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 надійшло клопотання про об`єднання цивільних справ, яке ним умотивовано тим, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває інша цивільна справа №128/1479/19 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , за участю третіх осіб - Релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в Сосонка Вінницького району Вінницької області, Вінницької обласної державної адміністрації про визнання недійсним рішення загальних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Української Православної Церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», оформленого протоколом № 1 від 17 січня 2019 року ( суддя Бондаренко І.А.).

Вказує, що позовні вимоги за вказаними позовами є однорідними та пов`язаними між собою. Зазначені позови заявлені одним позивачем до спільного відповідача – ОСОБА_4 до однакових третіх осіб, ґрунтуються на спільних доказах, оскаржуваними протоколами затверджені пов`язані між собою рішення, а також збори мають спільних учасників - жителів села Сосонка.

Зазначає, що оскаржувані рішення (протоколи загальних зборів) стосуються одних самих спірних відносин - процесу зміни канонічної приналежності релігійної громади с. Сосонка Вінницького району. Обидва рішення пов`язані між собою, так як прийняття другого рішення (протокол № 1 від 17.01.2019 року) стало приводом для прийняття го рішення (протокол № 2 від 15.02.2019 року). Тобто підстави виникнення позовних у обох позовах є однаковими.

Тому, з посилкою на ст.188 ЦПК просить об`єднати : судову справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю третьої особи Вінницької обласної державної адміністрації та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Релігійної організації «Релігійна Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького р-н Вінницької області (справа 128/1479/19) щодо визнання недійсним рішення загальних зборів релігійної організації, оформленого протоколом № 1 від 17.01.2019 року, яка перебуває в провадженні судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., із судовою справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 " про визнання недійсним рішення загальних зборів", треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Релігійна організація «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», Вінницька обласна державна адміністрація (справа № 128/2492/19), яка перебуває в провадженні судді Саєнко О.Б. В разі об`єднання даних справ просив передати судове провадження на судді Бондаренко О. І., оскільки нею провадження було відкрито раніше.

02.01.2020, через канцелярію суду від начальника управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Салецького І. надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі, яке ним оголошено та підтримане в даному засіданні .

Вказане клопотання ним умотивовано , що даний позов ґрунтується на нормах канонічного права, церква відокремлена від держави, а тому вважає, що позов має вирішуватись церковним судами, у зв`язку з цим, вважає доцільним закрити провадження у справі.

Вказує, що згідно заявленого ОСОБА_3 , її предметом спору є такі позивні вимоги - визнати недійсним та скасувати рішення членів загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», які були проведені 15.02.2019 року (оформлені протоколом № 2 від 15.02.2019 року) від імені релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області». В тому числі про статус загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», про підтвердження рішення попередніх загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», які були проведені 17.01.2019 року (оформлені протоколом № 1 від 17.01.2019 року) про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», про переобрання керівних органів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», про повноваження гр. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 щодо підписання статуту релігійної громади у новій редакції та звернення до управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації для інформування про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», скасувати протокол загальних зборів № 2 від 17.01.2019 року релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області».

Зазначає, що враховуючи предмет позову у цивільній справі №128/2492/19, спір між позивачем та відповідачем виник щодо зміни канонічної підлеглості релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» і перехід під порядкування ПЦУ, зміни у складі членів керівних органів релігійної громади, тобто спір виник всередині релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» серед її членів щодо канонічного підпорядкування.

Вказує, що в матеріалах справи міститься протокол № 1 від 17.01.2019 року парафіяльних релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», на якому затверджено новий склад членів парафіяльної ради та визначено конфесійну приналежність членів парафіяльних зборів, а саме вірність УПЦ - підписаних 20 особами.

Зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол № 1 від 17.01.2019 року загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», на яких прийнято рішення щодо зміни підлеглості релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» у еанонічних та організаційних питаннях та перехід під канонічне підпорядкування ПЦУ підписаний - 166 особами.

Вказує, що в матеріалах справи міститься протокол № 2 від 15.02.2019 року загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», на яких підтверджено рішення, яке прийнято на попередніх загальних зборах щодо зміни підлеглості релігійною громадою та перехід під канонічне підпорядкування ПЦУ, оновлено список членів парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», прийнято статут релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» у новій редакції у зв`язку зміною підлеглості, змінено найменування релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», доручено гр.гр. ОСОБА_18 та ОСОБА_17 підписати необхідні документи та звернутися і подати документи до управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації підписаний - 172 особами.

З посилкою на ст.ст 9, 35 Конституції України, ч.1 ст.7, ч.1 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», рішення Європейського Суду з прав людини від 14.06.2007 року у справі «Свято-Миколаївська парафія проти України» вважає, що спір між сторонами у цій справі виник між членами релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» щодо зміни підлеглості релігійною громадою та перехід під канонічне підпорядкування ПЦУ, зміни членів керівних органів релігійної громади, прийняття статуту у новій редакції у зв`язку із зміни підлеглості релігійною громадою у канонічних та організаційних питаннях та зверненням і поданням необхідних документів до управління, тобто спір виник всередені релігійної громади релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», тому держава в особі суду не має права втручатися у внутрішню діяльність релігійної громади, вирішувати питання, пов`язані зі зміною канонічної підлеглості релігійної громади, затвердженої рішенням загальних зборів членів цієї релігійної громади.

Оскільки юрисдикція суду не може бути поширена на спірні правовідносини, просить суд провадження у цивільній справі закрити згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

09.01.2020 в підготовчому засіданні представник відповідачів - ОСОБА_19 В. надала суду клопотання про закриття провадження у справі, яке має аналогічний зміст вищезазначеному клопотанню про закриття провадження, яке подане начальником управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Салецьким І.

Вказала, що оскільки релігійна організація має свою ієрархію та структуру керівництва, тому, якщо члени релігійної організації не погоджуються з відповідними рішеннями вони мають право звернутися до вищестоящого органу, який наділений відповідними повноваженнями на розгляд таких скарг, в межах ієрархії релігійної організації, та отримати обґрунтовану відповідь щодо свого звернення. У тому випадку, якщо член релігійної організації не погоджується з рішенням вищестоящого органу та вважає, що при винесенні відповідних рішень були порушені умови Статуту та вимоги діючого законодавства, він має право звернутися до відповідних органів виконавчої влади, які наділені повноваженнями щодо нагляду за забезпеченням виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації за захистом своїх прав.

Зазначає, що за умови відсутності підстав для втручання держави в право на свободу світогляду і віросповідання, які встановлені ст. 35 Конституції України, такі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду судами будь-якої юрисдикції.

Просить суд закрити провадження в даній цивільній справі.

В підготовчому засіданні представник позивача – Радіщев В ОСОБА_20 . , підтримав подане ним клопотання про об`єднання цивільних справ, з підстав зазначених у ньому; не заперечував щодо задоволення клопотання відповідачів про виклик свідків, але заперечував проти закриття провадження у даній справі, з підстав зазначених у поданих ним запереченнях.

Вважає, що як правові, так і фактичні підстави клопотання щодо закриття провадження у справі, не узгоджуються із чинним законодавством та обставинами справи огляду на наступне.

Зазначає, що підставою подання даного позову в інтересах позивача і визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом є посилання на те, що відповідачі не є членами Релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області».

У зв`язку із цим ним доводиться той факт і вказується на це у позові, що сторонні особи незаконно привласнили собі найменування релігійної організації і під цією назвою оформили протокол зборів, який подали на реєстрацію.

Вважає, що вказаний спір ніяким чином не виник всередині релігійної громади.

Зазначає, що якщо відповідачі вважають себе членами громади, то повинні доводити даний факт під час судового розгляду оскільки вказана обставина підлягає доведенню на загальних підставах, однак на підготовчому засіданні це зробити не можливо, так як спір в ньому не вирішується.

Вказує, що спір існує, а також існує загроза порушення прав позивачки, оскільки оскаржуване рішення подане для реєстрації і може бути зареєстроване третьою особою внаслідок чого релігійна громада перейде до іншої канонічної підлеглості про що його довіритель не згодна. На їх думку існує загроза захоплення юридичної особи сторонніми особами шляхом прийняття недійних документів з метою подальшої легалізації через процедуру державної реєстрації.

Зазначає, що єдиний захист від даного самоправства це судовий захист, а тому в разі закриття провадження фактично у державного реєстратора будуть підстави для проведення реєстрації оскаржуваного протокольного рішення.

Вважає також, що доводи клопотання напряму розходяться із положеннями ч. 2 ст. 124 Конституції України, яка вказує на те, що «юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення».

Зазначає, на даний час є постанова Великої палати Верховного суду у справі № 910/8132/19, де вказується, що справи стосовно зміни підлеглості релігійної громади мають розглядатись в порядку цивільного судочинства, тобто вищий судовий орган констатував, що спір підлягає розгляду судами і визначив його як цивільну юрисдикцію.

Просив суд відмовити у задоволенні клопотань про закриття провадження у даній справі.

Вивчивши заявлені клопотання, вислухавши думку учасників розгляду справи щодо заявлених клопотань, оглянувши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд вважає, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 13.09.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою звернулася ОСОБА_3 , яка подана та підписана її представником ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 " про визнання недійсним рішення загальних зборів", за участі - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Вінницької обласної державної адміністрації, справа №128/2492/19 в якій позивач просить суд: визнати недійсним рішення загальних зборів Релігійної організації «Релігійна громада (Парафія) с. Сосонка Вінницького району Вінницької області Вінницької єпархії Української Православної Церкви», оформлене протоколом № 2 від 15 лютого 2019 року.

З даної позовної заяви убачається, що спір між позивачем та відповідачем виник щодо зміни канонічної підлеглості релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» і перехід під порядкування ПЦУ, зміни у складі членів керівних органів релігійної громади, тобто спір виник всередині релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області» серед її членів щодо канонічного підпорядкування.

Згідно ст.35 Конституції України Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що держава не втручається у здійснювану в межах Закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визнають особливості розгляду окремих категорій справ. А також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 9 Конституції України закріплено принцип, за яким «чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України».

Відповідно до положень, викладених ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 14.06.2007 року у справі «Свято-Миколаївська парафія проти України» зазначив, що свобода віросповідання - це, перш за все особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу «сповідувати релігію» самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави. З цієї точки зору право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об`єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою (п.112, 113). П.146 рішення передбачає, що стаття 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» жодним чином не обмежила чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме і визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління. З точки зору статті 9 Конвенції, взятої разом зі статтею 11, це були рішення, які лежать в площині приватного права та які не мають бути об`єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може визначати легально існуюче приватноправове об`єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду су перечитиме свободі релігійних об`єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи.

В п.150 рішення суд нагадує, що релігійні об`єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь- які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.

Судом установлено, що в матеріалах справи міститься протокол № 1 від 17.01.2019 парафіяльних релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», на якому затверджено новий склад членів парафіяльної ради та визначено конфесійну приналежність членів парафіяльних зборів, а саме: вірність УПЦ - підписаних 19 особами (а.с. 37-41).

Також, в матеріалах справи міститься протокол № 1 від 17.01.2019 загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с.Сосонка Вінницького району Вінницької області», на яких прийнято рішення щодо зміни підлеглості релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с.Сосонка Вінницького району Вінницької області» у канонічних та організаційних питаннях та перехід під канонічне підпорядкування ПЦУ підписаний - 166 особами ( а.с.14-21).

Крім цього, в матеріалах справи міститься протокол № 2 від 15.02.2019 загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», на яких підтверджено рішення, яке прийнято на попередніх загальних зборах щодо зміни підлеглості релігійною громадою та перехід під канонічне підпорядкування ПЦУ, оновлено список членів парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с.Сосонка Вінницького району Вінницької області», прийнято статут релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с.Сосонка Вінницького району Вінницької області» у новій редакції у зв`язку зміною підлеглості, змінено найменування релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви в с.Сосонка Вінницького району Вінницької області», доручено гр.гр. ОСОБА_18 та ОСОБА_17 підписати необхідні документи та звернутися і подати документи до управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації підписаний - 172 особами (а.с. 24-33).

За таких обставин , спір між сторонами виник щодо зміни канонічної підлеглості релігійної громади с. Сосонка Вінницького району Вінницької області та стосується релігійних вчень та організаційного порядку цієї релігійної організації, тобто виник всередині церкви між парафіянами.

Згідно до ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що держава не втручається у здійснювану в межах Закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Згідно до ч.2 ст. 6 Конституції України судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.1 ст. 200 ЦПК у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов до висновку , що суди не уповноважені вирішувати питання, пов`язані зі зміною канонічної підлеглості релігійної організації, затвердженої рішенням загальних зборів релігійної громади, про внесення змін статуту релігійної організації тощо, які стосуються внутрішньої діяльності такої релігійної організації, оскільки держава в особі суду не має права втручатися у внутрішню діяльність релігійних організацій.

В свою чергу, заявленими позовними вимогами позивач як член релігійної організації, просить втручання держави у внутрішню діяльність цієї ж релігійної організації, хоча така діяльність має бути вільною від будь-якого зовнішнього впливу.

Отже, суд прийшов до висновку, юрисдикція суду не може бути поширена на спірні правовідносини, тому провадження у справі слід закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи приведені представником позивача ОСОБА_1 у запереченнях суд вважає хибними з підстав зазначених у даній ухвалі.

Також суд вважає недоречним посилання представником позивача на додану до заперечень Постанову ВП ВС від 20.11.2019 , оскільки в даному випадку справа розглядалася в господарських судах за позовом позивача до релігійної громади Свято- Георгієвської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкві ( православної Церкви України) села Яполоть Костопільського району Рівненської області, Рівненської ОДА, державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської ОДА про визнання недійсним рішення, скасування розпорядження та скасування рішення державного реєстратора.

Так, зокрема у п.5.14, п. 5.15 цієї Постанови Суд зазначив, що законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльність чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту ( положення) релігійної організації. А також, те що спір ,який виник у цій справі ( справа № 9120/8112/19), стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації

В свою чергу, сторонами у даній справі є фізичні особи, і суд повторює, що спір за позовними вимогами між ними виник щодо зміни канонічної підлеглості релігійної громади с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, стосується релігійних вчень та організаційного порядку цієї релігійної організації, тобто виник всередині церкви між парафіянами.

В зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про об`єднання цивільних справ необхідно відмовити, а клопотання про виклик свідків – залишити без розгляду, оскільки суд закрив провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 197-198, 200, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про об`єднання цивільних справ- відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Вінницької обласної державної адміністрації- Салецького Ігоря Олександровича- задовольнити.

Закрити провадження цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 " про визнання недійсним рішення загальних зборів", треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Релігійна організація «Релігійна громада Української православної церкви в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області», Вінницька обласна державна адміністрація, на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про виклик свідків- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 13.01.2020.

Суддя: О.Б. Саєнко