Рішення № 86896460, 06.12.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12242/19

Провадження № 2/752/2103/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними додаткових договорів до кредитних договорів, -

в с т а н о в и в:

у червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ПАТ "ОТП Банк" про визнання недійсними додаткових договорів до кредитних договорів.

Позов обґрунтовано тим, що 18.04.2006 ОСОБА_1 з метою отримання банківського кредиту в АКБ «Райффайзенбанк України», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», було укладено в філії банку в м. Вінниця кредитний договір № CNL-B00/055/2006 від 18.04.2006, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позивачу в кредит грошові кошти на загальну суму 440 000,00 доларів США строком до 17.04.2012 з фіксованою ставкою 10 %. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором CNL-B00/055/2006 від 18.04.2006 між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» 20.04.2006 було укладено договір іпотеки № PCL-002/553/2006. Для збільшення кредитної лінії за ініціативою банку 27.11.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено в філії банку в м. Вінниця кредитний договір № МL-В00/107/2007, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати ОСОБА_1 в кредит грошові кошти на загальну суму 260 000,00 доларів США в строк до 25.11.2019 з плаваючою ставкою фіксований відсоток 3,99%-FIDR. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» також було укладено договір іпотеки № PМL-00/107/2007, відповідно до умов якого в іпотеку банку ОСОБА_1 було передано нерухоме майно.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2013 р. задоволено позов ПАТ "ОТП Банк" Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № СNL-B00/055/2006 від 18.04.2006 р. у розмірі 430 737,04 доларів США та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн. Згідно вказаного судового рішення ОСОБА_1 уклала додатковий договір № 1 від 22.12.2008 до кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006, згідно якого графік платежів викладено у новій редакції та зазначено, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов"язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4% річних в порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладення будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому, процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з підпунктів кредитного договору та/чи цього додаткового договору.

Рішенням Печерського районного суду м. києва від 18.06.2013 р. задоволено позов ПАТ "ОТП Банк". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість у розмірі 279 021,57 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.03.2012 р. становить 2 228 740,60 грн., пеню та штрафні санкції в розмірі 9 571,90 грн., а також судові витрати. Даним судовим рішенням встановлено, що 22.12.2008 р. ПАТ "ОТП Банк" уклало з ОСОБА_1 Додатковий договір № 1 до кредитного договору № ML-В00/107/2007 від 27.11.2007 р., згідно якого графік платежів викладено у новій редакції та зазначено, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов"язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовуєься за кредитним договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4% річних в порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладення будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому, процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з підпунктів кредитного договору та/чи цього додаткового договору.

Позивач вказує про те, що вона зазначені додаткові договори від 22.12.2008 р. не підписувала, не укладала і про їх існування жодним чином не знала. Факт не підписання ОСОБА_1 вказаних додаткових договорів підтверджується висновком № 2-03/03 експертного почеркознавчого дослідження від 03.03.2014 р. та випискою Державної прикордонної служби України від 21.05.2014, в якій зазначено, що на час підписання оспорюваних додаткових договорів щодо зміни і визначення графіків платежів у новій редакції ОСОБА_1 перебувала за кордоном.

За таких обставин, ОСОБА_1 просить

- визнати недійсним додатковий договір № 1 від 22.12.2008 р. до кредитного договору № CNL-B00/055/2006 р. від 18.04.2006 р.,

- визнати недійсним додатковий договір № 1 від 22.12.208 р. до кредитного договору № ML-В00/107/2007 від 27.11.2007 р.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 63)

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся у суд з заявою про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. (а.с. 69) Зазначає, що 18.03.2019 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест хаус" та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитом № 02-18-03/19-К-2, згідно з умовами яких право вимоги до позичальника за зобов"язаннями, передбаченими кредитним договором № РМL-B00/107/2007 від 27.11.2007 р. та договором іпотеки № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 р, перейшло до ОСОБА_2 Також 18.03.2019 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест хаус" та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитом № 03-18-03/19-1-1 та договір про відступленн прав вимоги за іпотекою № 03-18-03/19-1-2, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов"язаннями, передбаченими кредитним договором № РМL-B00/107/2007 від 27.11.2007 р. та договором іпотеки № РСL-002/553/2006 від 20.04.2006 р, перейшло до ОСОБА_2

Ухвалою від 16.09.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, ОСОБА_2 залучено до участі у справі третьою особою. (а.с. 95)

07 жовтня 2019 року предствник третьої особи подав пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 117) Просить відмовити у задоволенні позову та застосувати строки позовної давності, оскільки позивачу з 03.03.2014 р. (дати виготовлення висновку почеркознавчого дослдження) було достовірно відомо про порушення її прав. Отже строк позовної давності минув 03.03.2017 р., а з позовом до суду ОСОБА_1 звернулась лише 18.06.2019 р., тобто із значним пропуском строку позовної давності.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.10.2019 р. закрито підготовче провадження та дана справа призначена до судового розглядку. (а.с. 122)

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ПАТ "ОТП Банк" в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18 квітня 2006 між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір CNL-B00/055/2006, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позивачу в кредит грошові кошти на загальну суму 440 000,00 доларів США строком до 17.04.2012 з фіксованою ставкою 10 %. (а.с. 25)

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № CNL-B00/055/2006 від 18.04.2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» 20 квітня 2006 року було укладено Договір іпотеки № PCL-002/553/2006, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала банку нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, а саме квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .

27 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк" було укладено кредитний договір № МL-В00/107/2007, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати ОСОБА_1 в кредит грошові кошти на загальну суму 260 000,00 доларів США строком до 25.11.2019 з плаваючою ставкою - фіксований відсоток 3,99 % FIDR. (а.с. 32)

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено Договір іпотеки № PМL-00/107/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .

22 грудня 2008 року ПАТ «ОТП Банк» уклало з ОСОБА_1 додатковий договір № 1 до кредитного договору № CNL-B00/055/2006 від 19 квітня 2006 року, згідно якого графік платежів викладено у новій редакції та зазначено, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4 % річних в порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому, процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в першій банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з підпунктів кредитного договору та/чи цього додаткового договору. (а.с. 12)

22 грудня 2008 року ПАТ «ОТП Банк» уклало з ОСОБА_1 додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-B00/055/2006 від 27 листопада 2007 року, згідно якого графік платежів викладено у новій редакції та зазначено, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 4 % річних в порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому, процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в першій банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з підпунктів кредитного договору та/чи цього додаткового договору. (а.с. 18)

Рішенням Печерського районного суду м. Києві від 15 листопада 2013 року задоволено позов ПАТ «ОТП Банк». Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CNL-B00/055/2006 від 18.04.2006 року у розмірі 430737,04 доларів США та судовий збір у розмірі 3441,00 грн. (а.с. 7)

Рішенням Печерського районного суду м. Києві від 18 червня 2013 року задоволено позов ПАТ «ОТП Банк». Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року у розмірі 279 021 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.03.2012 року становить 2228740,60 грн., та судовий збір у розмірі 9571,90 грн.(а.с. 13)

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 серпня 2017року, залишеним без змін постановою Верхового Суду від 13 листопада 2019 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недіймними кредитних договорів. (а.с. 111)

Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що вона вищевказані додаткові договори від 22.12.2008 р. не підписувала, не укладала і про їх існування жодним чином не знала.

На підтвердження своїх доводів посилається на висновок № 2-03/03 експертного почеркознавчого дослідження від 03.03.2014 р., в якому зазначено, що підпис від імені ОСОБА_1 , зображення якого міститься в графі «позичальник» п. 4 в наданій на дослідження електрофотокопії додаткового договору № 1 від 22.12.2018 до кредитного договору від 18.04.2006 № CNL-В00/055/2006, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 , підпис від імені ОСОБА_1 , зображення якого міститься на останньому аркуші наданої на дослідження електрофотокопії Додаткового договору № 1 від 22.12.2018 до кредитного договору № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 (а.с. 19)

Також позивач посилається на виписку Державної прикордонної служби України від 21.05.2014, в якій зазначено, що на час підписання оспорюваних додаткових договорів щодо зміни і визначення графіків платежів у новій редакції ОСОБА_1 перебувала за кордоном.(а.с. 49)

За правилами частини першої статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Висновком № 2-03/03 експертного почеркознавчого дослідження від 03.03.2014 р. встановлено, що ОСОБА_1 , як сторона в угоді, не підписувала оспорювані нею додаткові договори.

На спростування висновків експертизи відповідач ПАТ "ОТП Банк" та третя особа ОСОБА_2 не надали суду будь-яких доказів.

Крім того, згідно виписки Державної прикордонної служби України від 21.05.2014 р. на час підписання оспорюваних додаткових договорів щодо зміни і визначення графіків платежів у новій редакції ОСОБА_1 перебувала за кордоном.(а.с. 49)

Таким чином, встановлено, що доводи ОСОБА_1 та її представника щодо визнання оспорюваних додаткових договорів недійсними знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Між тим, суд погоджуючись з доводами третьої особи ОСОБА_2 про відмову у позові за пропуском строку позовної давності звернення позивача до суду з позовом про захист порушеного права.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

А,згідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу? яка його порушила.

Висновок почеркознавчого дослідження, на який позивач посилається. як на доказ своїх позовних вимог, датований 03.03.2014 р. Отже ОСОБА_1 з 03.03.2014 р. було достовірно відомо про порушення її прав щодо укладення додаткових договорів до кредитних договорів, тому саме з вказаної дати, тобто з 03.03.2014 р. їй стало відомо про порушення її прав як споживача кредитних послуг. І з цієї дати у неї виникло право на судовий захист свого права.

Між тим, з даним позовом до суду позивачка звернулась лише 18 червня 2019 року, тобто, після спливу трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови у позові.

Таким чином, в задовленні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними додаткових договорів до кредитних договорів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: