Постанова № 8689197, 30.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2010                                                                                           № 7/589

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Євсікова О.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритеплоенергомережа"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2009

у справі № 7/589 ( .....)

за позовом                               Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритеплоенергомережа"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ГФ"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 161867,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма - ГФ” про стягнення 161.867,88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. у справі № 7/589 (далі – Рішення суду) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ГФ” (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59, 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 5, кв. 49, ідент. код 25292831) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3А, код ЄДРПОУ 13711949) 89.533 (вісімдесят дев’ять тисяч п’ятсот тридцять три) грн. 80 коп. основного боргу, а також 895 (вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 34 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення суду скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, вирішення питання про забезпечення позову, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2009 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа” і порушено апеляційне провадження у справі № 7/589.

Представник скаржника у судовому засіданні 30.03.2010 р. підтримав вимоги апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання не з’явився, до початку судового засідання через канцелярію суду подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділу капітального будівництва Броварської міської ради.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 01 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 526 про надання послуг теплопостачання (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги теплопостачання в приміщення відповідача, що зазначене у додатку № 1 до Договору, а відповідач в свою чергу зобов’язався проводити розрахунки за послуги за встановленими тарифами в терміни, визначені Договором (п. 1.1).

Визначення кількості спожитої теплової енергії протягом звітного періоду розраховується згідно “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” або контрольно-вимірювальними приладами, встановленими на межі розподілу теплових мереж позивача та відповідача. (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору розмір оплати за користування послугами з теплопостачання встановлюється згідно з діючими тарифами, затвердженими рішенням Виконкому Броварської міської ради.

Відповідно до п. 7.3 Договору оплата за послуги здійснюється грошовими коштами до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання, в розмірі 100% від запланованої вартості надання послуг з теплопостачання на наступний місяць.

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що послуги з теплопостачання оформлюються актами про надання послуг, які позивач зобов’язується направити відповідачу, а останній в належному вигляді протягом 5-ти днів повернути позивачу.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем було надано відповідачу послуги з теплопостачання в грудні 2008 року на суму 23.754,71 грн., в лютому 2009 року на суму 46.625,47 грн., в квітні на суму 19.153,62 грн., що підтверджується актами надання послуг з теплопостачання, направленими відповідачу.

Разом з тим, вказаних актів (їх копій), підписаних саме сторонами у справі, до матеріалів справи місцевим судом долучено не було.

Вказаний висновок місцевий суд фактично зробив на підставі наступних документів, наявних у матеріалах справи:

- розрахунок за спожиту теплову енергію до Договору № 526 від 01.01.2008 р.;

- розшифровка до розрахунку за спожиту теплову енергію до Договору № 526 від 01.01.2008 р.;

- рахунок № 4940/526 від 11.12.2008 р. на суму 23.754, 71 грн.;

- рахунок № 503/526 від 23.02.2009 р. на суму 46.625,47 грн.;

- рахунок № 1215/526 від 16.04.2009 р. на суму 19.153, 62 грн.;

- акт споживання теплової енергії за грудень 2008 р.;

- акт споживання теплової енергії за лютий 2009 р.;

- акт споживання теплової енергії за квітень 2009 р.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача послуг теплопостачання за січень 2009 року на суму 34.413,00 грн. та березень 2009 року на суму 37.921,08 грн. документально не підтверджені.

Однак під час розгляду справи судом першої інстанції у матеріалах справи містились аналогічні документи на підтвердження заборгованості за січень 2009 року та березень 2009 року, а саме:

- рахунок № 90/526 від 20.01.2009 р. на суму 34.413,00 грн.;

- рахунок № 809/526 від 23.03.2009 р. на суму 37.921,08 грн.;

- акт споживання теплової енергії за січень 2009 р.;

- акт споживання теплової енергії за березень 2009 р.

Колегія суддів відзначає, що вказані акти підписані позивачем і представником іншого, ніж відповідач, споживача теплової енергії – балансоутримуача адміністративного будинку в м. Бровари по вул. Гагаріна, 18, в якому відповідачу належать певні приміщення.

Водночас у наявних у справі розрахунках до цих актів (розподілах теплових витрат по адміністративному будинку) визначено обсяги споживання теплової енергії кожним користувачем приміщень у цьому будинку, в т. ч. відповідачем.

Крім того про вказану заборгованість за січень 2009 року та березень 2009 року також зазначено у розрахунку за спожиту теплову енергію до Договору № 526 від 01.01.2008 р. та у розшифровці до розрахунку за спожиту теплову енергію до Договору № 526 від 01.01.2008 р.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, відповідно до ст. 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням того, що документи, надані на підтвердження заборгованості відповідача за усі періоди, є аналогічними, а також беручи до уваги те, що матеріали справи не містили актів про надання послуг за вказані періоди, підписаних саме позивачем і відповідачем, які є належними та допустимими доказами у даній справі щодо наявності заборгованості у відповідача, апеляційний суд долучив такі акти до матеріалів справи.

Так, у матеріалах справи наявні належним чином засвідченні копії підписаних сторонами та скріпленими їх печатками акти про надання послуг:

- від 31.12.2008 р. за грудень 2008 року на суму 23.754,71 грн.,

- від 30.01.2009 р. за січень 2009 року на суму 34.413,00 грн.,

- від 27.02.2009 р. за лютий 2009 року на суму 46.625,47 грн.,

- від 31.03.2009 р. за березень 2009 року на суму 37.921,08 грн.,

- від 30.04.2009 р. за квітень 2009 року на суму 19.153,62 грн.

Доказів оплати вказаних зобов’язань відповідачем не надано.

Відтак, відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, фактично заборгувавши позивачу 161.867,88 грн., а не, як зазначено в оскаржуваному рішенні, 89.533,80 грн.

Вищевказаним матеріалами справи підтверджується заборгованість саме у розмірі 161.867,88 грн., яку і заявлено позивачем до стягнення.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено колегією суддів, вимоги позивача, в т.ч. і в частині стягнення з відповідача послуг теплопостачання за січень 2009 року на суму 34.413, 00 грн. та березень 2009 року на суму 37.921,08 грн., є документально підтвердженими.

А тому апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 161.867,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За вище встановлених обставин апеляційна скарга Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. у справі № 7/589 – зміні в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення суми боргу в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи судом першої інстанції покладаються на відповідача.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені за подання апеляційної скарги, у розмірі 361,67 грн. державного мита.

Крім того, колегія суддів клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділу капітального будівництва Броварської міської ради відхиляє як необґрунтоване, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

У заявленому клопотанні відповідач не обґрунтував підстав, з яких Відділ капітального будівництва Броварської міської ради (який не є стороною за Договором) належить залучити до участі у справі, не вказав яким чином рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення у справі та не вказують на те, що даним рішенням не порушуються права згаданого Відділу.

Крім того відповідачем не надано доків того, що Відділ капітального будівництва Броварської міської ради є юридичною особою, а, відповідно, не підтверджено, що останній відповідає суб’єктному складу учасників господарського процесу та може бути залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. у справі № 7/589 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ГФ” (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59, 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 5, кв. 49, ідент. код 25292831) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3А, код ЄДРПОУ 13711949) 161.867,88 грн. основного боргу, 1.618,68 державного мита, 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ГФ” (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59, 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 5, кв. 49, ідент. код 25292831) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3А, код ЄДРПОУ 13711949) 361,67 грн. державного мита.

5. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 7/589 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді