Рішення № 8689060, 24.03.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2010 Справа № 10/37-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Фенікс плюс"

до Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "Укрспецтехніка"

про стягнення 306204 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Шапошник М.І. - директор, рішення № 1/19 від 23.12.08р., паспорт СВ № 696295, виданий 09.10.02р. Жовтневим РВ УМВСУ в Запорізький області, Фісун В.В. - представник, дов. від 23.03.2010 р.,

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з розрахункового рахунку відповідача 272000 грн. заборгованості за поставлений товар, 6110 грн. 68 коп. пені, 27200 грн. штрафу та 894 грн. 24 коп. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що оскільки позивач несвоєчасно підготував товар для поставки, йому нараховано штраф в сумі 4472,93 грн., у зв'язку з чим вважає, що сума заборгованості має бути зменшена на суму штрафу.

Крім того, повідомляє, що ним у лютому 2010 року частково сплачена заборгованість, що є предметом даного спору в сумі 30000 грн.

Позивач в судовому засіданні подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 60000 грн. боргу за поставлений товар за відсутністю предмету спору, у зв'язку зі сплатою відповідачем.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладено господарський договір поставки №12-08-2009 від 12.08.2009 року (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу 10 возиків контейнерних загальною вартістю 362000 грн., а відповідач - прийняти у позивача товар та оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 3.1. Договору замовник (відповідач у справі) протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами Договору перераховує на поточний рахунок постачальника аванс, що становить 90000 грн.

Відповідач платіжними дорученнями №383 від 28.08.2009 року та №496 від 19.10.2009 р. перерахував позивачу 90000 грн.

За накладною №50 від 21.12.2009 року позивач передав відповідачу товар вартістю 362000 грн., що також підтверджується Актом приймання товару від 21.12.2009 року та довіреністю №179 від 16.12.2009 року.

Згідно з п. 3.2. Договору решту, що становить 272000 грн. замовник сплачує протягом 10-ти банківських днів з дати підписання сторонами накладної на товар і Акту приймання-передачі товару.

Оскільки відповідач не здійснив сплату решти вартості поставленого товару в сумі 272000 позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вказаної суми.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Після звернення позивача до суду відповідач перерахував платіжними дорученнями №31 від 12.02.2010 року, №49 від 24.02.2010 року, №51 від 05.03.2010 року, №55 від 12.03.2010 року 60000 грн. за поставлений товар, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Приймаючи до уваги викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений товар підлягають частковому задоволенню в розмірі 212000 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивач нарахував відповідачу 894 грн. 24 коп. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 10.2 Договору сторонами було обумовлено, що при затриманні строку оплати, зазначеного в п. 3.2. Договору, Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки виплати.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

При цьому п. 10.2. Договору також передбачено, що в разі перевищення строку оплати, зазначеного в п. 3.2. Договору більше 5-ти банківських днів, Замовник сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов’язань перед позивачем, йому нараховано 27200 грн. штрафу (272000 грн.*10%).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, до стягнення підлягає 212000 грн. заборгованості за поставлений товар, 894 грн. 24 коп. 3% річних та 27200 грн. штрафу.

Посилання відповідача на те, що оскільки позивач несвоєчасно підготував товар для поставки, а тому сума заборгованості має бути зменшена на суму штрафу 4472,93 грн. не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний підготувати товар до вивезення, про що повідомити замовника за тел. 281-79-52 та передати його замовнику протягом 40 календарних днів з дати перерахування замовником авансу, визначеного п. 3.1. Договору на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 10.1. Договору у разі порушення терміну, зазначеного в п. 4.2. Договору, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується штраф, від ціни Договору, за кожний день прострочення. При проведенні остаточних розрахунків, сума виплат буде зменшена на фактичну суму штрафу.

Відповідач з вимогами про стягнення з позивача штрафу не звертався, а тому підставність та обґрунтованість нарахування штрафу не встановлена.

При цьому суд зауважує, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку про стягнення з позивача штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та враховуючи, що часткова сплата ним заборгованості здійснена після звернення позивачем до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 та ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "Укрспецтехніка" (код ЄДРПОУ 33172770, вул. Привокзальна, 18, кв. 35, м. Херсон, р/р 26001210000061 в Херсонська ФВАТ "ВІЕЙБІ БАНК", м. Херсон, МФО 380537) на користь Приватного підприємства "Фенікс плюс" (код ЄДРПОУ 31255603, вул. Базова, 3, м. Запоріжжя, р/р 26003587901 в АТ "МегаБанк", МФО 313582) - 212000 грн. заборгованості за поставлений товар, 894 грн. 24 коп. 3% річних та 27200 грн. штрафу, 300 грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 60000 грн. заборгованості за поставлений товар припинити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 29.03.2010 р.