Рішення № 8689044, 23.03.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2010 Справа № 13/28-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Акватерм-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонкабельторг"

про стягнення 13594,42 грн,

за участі представників:

позивача –Ященка М.В. (представника за дорученням),

відповідача –не з’явився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 13594,42 грн, з яких: 10038,08 грн пені; 2540,24 грн інфляційних та 1016,10 грн річних; обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № 23 від 02.01.2008 р. щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 26 січня 2010 року відкрито провадження у даній справі та її розгляд призначено на 11 лютого із зобов’язанням відповідача надати відзив на позов та з’явитися в судове засідання. Проте, він вимог суду не виконав, у зв’язку з чим розгляд справи був відкладений до 23 березня поточного року. У вказаний час представник відповідача також в засідання не з’явився, а тому розгляд справи проведено без його участі. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім викладеного судом встановлено, що 24 листопада 2009 року господарським судом Херсонської області у справі № 13/160-09 за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства „Акватерм-Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонкабельторг” про стягнення 50804,80 грн прийнято рішення, котре на даний час набрало законної сили, яким встановлено, що 2 січня 2008 року між приватним виробничо-комерційним підприємством „Акватерм-Україна” та товариством з обмеженою відповідальністю „Херсонкабельторг” укладено договір № У23, за умовами якого позивач, виступаючи в якості продавця, зобов’язався реалізувати відповідачу, як покупцю, обумовлений товар, кількість та вартість якого визначається у заявках покупця та рахунках про оплату, виставлених продавцем. За змістом пункту 3.1. договору сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах попередньої оплати вартості товару або на умовах відтер мінування платежу. По першій письмовій вимозі продавця товар, відпущений на умова відтер мінування платежу, повинен бути оплачений покупцем протягом 10 банківських днів.

На виконання умов договору позивач відповідно до накладної № 0068 від 26.03.2009 р. через представника Яцуляк В.М., який діяв за довіреністю серії НАР № 191801 від 26.03.2009 р., передавав товар на загальну суму 50804,80 грн, але відповідач умови договору не виконав, вартість реалізованого йому товару не сплатив, у зв’язку з чим судом констатовано наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 50804,80 грн. Наявну суму заборгованості відповідач також підтвердив у складеному акті звірки взаємних розрахунків від 20.08.2009 р.

За змістом частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, вказані вище факти, встановленні рішенням у справі № 13/160-09, не потребують повторного доведення, оскільки в ній приймали участь ті ж самі сторони.

Через несвоєчасне виконання зобов’язань за вказаним договором позивачем нараховані вказані вище суми річних та інфляційних, у зв’язку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та 3% річних. З поданого позивачем розрахунку інфляційних та річних слідує, що ним взято період нарахування з 01.04.2009 р. по 01.12.2009 р., у зв’язку з чим нараховано 2540,24 грн інфляційних та 1016,10 грн річних. Таким чином, нарахування цих сум є правомірним.

Водночас, на підставі пункту 3.3. договору позивач нарахував до сплати відповідачу 10038,08 грн пені, проте її нарахування є неправомірним, виходячи з наступного.

Згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Зокрема, в пункті 3.3. договору сторонами визначено, що: „За несвоєчасне перерахування коштів Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу”. З викладеного слідує, що сторонами в пункті 3.3. договору не визначено який саме розмір облікової ставки Національного Банку України підлягає застосуванню при обрахунку пені, оскільки така ставка є змінною величиною в певний період. У зв’язку з цим суд констатує про неузгодженість сторонами порядку та розміру нарахування пені, а тому вимоги про стягнення пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню лише частково, сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                        в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонкабельторг” (розташованого за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 32; код 22753540; розрахунковий рахунок 26009001025001 в МФ „Укрінбанк”, МФО 326580) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Акватерм-Україна” (розташованого за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, буд. 4, оф. 15; код 22395996; розрахунковий рахунок 26004620269651 в ЛОВ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019) –2540,24 грн інфляційних, 1016,10 грн річних, 35,56 грн компенсації по сплаті державного мита та 61,74 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення –24 березня 2010 року          

Суддя М.К. Закурін