Рішення № 8689043, 23.03.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          23.03.2010                     Справа № 9/34-10

          Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми "Аліна-А", м. Херсон

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод",м. Херсон

про стягнення 292186,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Піргас В.В.- адвокат, довіреність №16 від 11.02.2010р.; Мойсін А.В. - директор, паспорт серія МР 181667 від 31.05.2006р.;

від відповідача - Тодавчич С.В. - представник, довіреність № 759/70-64-П від 17.12.2009р.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 292186,67 грн., з якої: 261675,00 грн. - сума основного боргу, 11984,72 грн. - інфляційні збитки, 5443,20 грн. - 3% річних, 13083,75 грн. - пеня. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №176-09 від 26.10.2007р., додаткової угоди №49 від 24.11.2008р. до договору №176-09 від 26.10.2007р., документальні докази - акт №45 здачі-приймання виконаних робіт від 29.05.2009р. та положення ст. 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 218, 229, 231 ГК України.

          У судовому засіданні 18.03.2010р. оголошувалась перерва до 10 год. 20 хв. 23.03.2010р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

          23.03.2010 року представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 292808,59 грн., з якої: 261675,00 грн. - сума основного боргу, 11984,72 грн. - інфляційні збитки, 6065,12 грн. - 3% річних, 13083,75 грн. - пеня. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за послуги адвоката в сумі 600,00 грн. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2010р. визнав позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог у повному обсязі.

          23.03.2010р. представник відповідача подав до суду витребувані ухвалою документи. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Крім того, 23.03.2010р. представник відповідача подав клопотання в якому просить суд розстрочити виконання рішення строком на 1 рік починаючи із квітня місяця 2010р., у зв'язку із складним фінансовим становищем на підприємстві. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник позивача вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду строком на три місяці.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

          26 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №176-09, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботу по збору і зварюванню секцій для будівництва суден на виробничих майданчиках і технологічному обладнані замовника, відповідно до діючої на підприємстві технології та затвердженої документації, у погоджених об'ємах та в затверджені замовником строки.

          За своєю правовою природою характер даного договору відповідає приписам ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, тобто є договором підряду.

          24 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №49 від 24.11.2008р. до договору №176-09 від 26.10.2007р., відповідно до умов якої, позивач зобов'язався виконати для відповідача визначені угодою роботи, а відповідач сплатити вартість виконаних робіт.

          На виконання умов договору підприємством позивача була виконана робота, в наслідок якої 29 травня 2009 року сторонами було підписано акт №45 здачі-приймання виконаних робіт. В даному акті зазначено, що вартість виконаних робіт складає 321675,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, які підлягають оплаті замовником.

          Даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

          Відповідно до умов п.3.1.3. договору №176-09 від 26.10.2007р. замовник, після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, повинен протягом п'яти банківських днів розрахуватися з виконавцем робіт.

          Відповідач в свою чергу свої договірні зобов'язання належним чином та у повному обсязі не виконав, розрахувався з позивачем лише у розмірі 60000,00 грн., в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 261675,00 грн.

          На час звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість не погасив, не зважаючи на неодноразові письмові звернення позивача.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

          Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч.7 цієї ж статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          За умовами ч.1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          23.03.2010 року представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 292808,59 грн., з якої: 261675,00 грн. - сума основного боргу, 11984,72 грн. - інфляційні збитки, 6065,12 грн. - 3% річних, 13083,75 грн. - пеня.

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача про збільшення позовних вимог в сумі 292808,59 грн.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 261675,00 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 261675,00 грн. є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, річних та інфляційних збитків, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до умов п. 6.4. договору №176-09 від 26.10.2007р в разі затримки кінцевого розрахунку більш як на 5 робочих днів, замовник сплачує підряднику пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної ставки НБУ, діючої в період нарахування пені за кожний день прострочення платежу, але не більше 5 % від загальної суми несплаченого платежу.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 11984,72 грн., 3% річних у розмірі 6065,12 грн. та пені у розмірі 13083,75 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними документальними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          23.03.2010р. представник відповідача подав клопотання в якому просить суд розстрочити виконання рішення строком на 1 рік починаючи із квітня місяця 2010р. Дане клопотання відповідач обґрунтовує складним фінансовим становищем на підприємстві.

          Представник позивача вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду строком на три місяці.

          Відповідно до положень п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

          Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд приймає до уваги збалансованість майнових інтересів сторін, фінансовий стан відповідача та думку позивача щодо можливості стягнення суми боргу шляхом розстрочення.

          З огляду на викладене, суд частково задовольняє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та розстрочує виконання рішення суду в частині стягнення загальної суми боргу у розмірі 292808,59 грн. строком на три місяці у рівних частинах боргу.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 2928,09 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати за послуги адвоката у сумі 600,00 грн., які були надані адвокатом Піргасом Володимиром Васильовичем (свідоцтво №158 від 27.04.1994 р.).

          При вирішенні даного спору суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою, платіжними дорученнями №47 від 05 лютого 2010р., №109 від 18 березня 2010р. сплачено державне мито на загальну суму 2984,06 грн., в той час, як 1 % від ціни даного позову становить 2928,09 грн., у зв'язку з чим, суд повертає позивачу надмірно сплачені витрати по сплаті державного мита у сумі 55,97 грн.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, п.6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

          1. Позов за збільшеним розміром позовних вимог в сумі 292808,59 грн. задовольнити повністю.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 14308500) на користь приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми "Аліна-А" (73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 56, код ЄДРПОУ 22749193) суму основного боргу у розмірі 261675,00 грн., суму інфляційних збитків у розмір 11984,72 грн., суму 3% річних у розмірі 6065,12 грн., суму пені у розмірі 13083,75 грн., 2928,09 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 600,00 грн. витрат за послуги адвоката.

          3. Розстрочити строком на три місяці виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 261675,00 грн., суми інфляційних збитків у розмір 11984,72 грн., суми 3% річних у розмірі 6065,12 грн., суми пені у розмірі 13083,75 грн, а всього 292808,59 грн. в наступних частинах:

-          квітень 2010 р. - 97602,86 грн.;

-          травень 2010 р. - 97602,86 грн.;

- червень 2010 р. - 97602,87 грн.

          4. Повернути приватному підприємству приватній виробничо-комерційній фірмі "Аліна-А" (73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 56, код ЄДРПОУ 22749193) з Державного бюджету 55,97 грн. надмірно сплаченого державного мита. Видати довідку.

          5. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          6. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         С.В. Ребриста

          Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

          25 березня 2010 року.