Рішення № 8689008, 16.03.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2010 Справа № 16/38-О-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Нова Каховка Херсонської області

до Новокаховської міської Ради, м.Нова Каховка Херсонської області

про скасування рішення та поновлення договору оренди

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 пас. МР 179560 від 27.06.2006 р.

від відповідача - спеціаліст юр. відділу Мантянова Ю. А. дов. № 29/7 від 11.01.2010 р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про скасування рішення Новокаховської міської ради (відповідач) та поновлення договору оренди.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним п.п.1.2, 1.2.1 рішення Новокаховської міської ради №1192 від 11.07.2009р.

Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами, на підставі рішення 45 сесії міської ради 4-го скликання від 24.03.2006 р. №1158 укладено договір оренди №04077320026 від 20.03.2007 року про надання земельної ділянки площею 0,0022 га по вул.Першотравневій в м.Нова Каховка Херсонської області для розміщення кіоску (договір зареєстровано у Новокаховському реєстраційному округу Херсонської регіональної -філії Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в книзі №4АА002384, реєстраційний №040773200026 від 20.03.2007 р.).

В подальшому угодою №1 від 08.07.2008 року договір оренди був продовжений до 20.05.2009 року на підставі рішення 40 сесії міської ради 5-го скликання від 20.05.2008 р. №774 (угода зареєстрована у Новокаховському міському відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в книзі № 5 реєстраційний № 050973200002 від 12.01.2009 р.). 16.07.2009 року 59 сесія 5 скликання Новокаховської міської ради Херсонської області прийняла рішення №1192 (п.1.2, 1.2.1) про вилучення у відповідача земельної ділянки площею 0,0022 га по вул.Першотравневій в м.Нова Каховка Херсонської області для розміщення кіоску, припинення дії договору оренди земельної ділянки у зв"язку із закінченням строку договору та повернення орендованої земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому орендар одержав в оренду.

Позивач не погодився із зазначеним рішення ради та, вважаючи, що воно порушує його цивліьні права та законні інтереси, звернувся із позовом до суду про визнання його недійсним

Відповідно до Роз'яснень ВАС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення, в зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту порушення такого права не встановлено, у суду немає правових підстав задовольняти позовні вимоги.

При розгляді зазначеної справи суд досліджував вище перераховані підстави при наявності яких може бути визнано недійсним (скасованим) акт ненормативного характеру.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради. Відповідно до ст.19 Конституції України п.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначені повноваження (виключна компетенція) місцевих рад. Згідно з п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про часткове визнання рішення ради недійсним.

Як витікає із п.1.2 спірного рішення Новокаховська міська рада вилучила у приватного підприємця ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0022 га по вул. Першотравневій, 35 у м. Нова Каховка для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску, у зв'язку із закінченням терміну дії договору та невиконання реконструкції торгівельного кіоску.

Між тим, правовідносини між власником та користувачем земельної ділянки щодо вилучення земельної ділянки урегульовані ст.149 ЗК України.

Відповідно ст.149 ЗК України земельні ділянки, що надані у постійне користування із земель державної чи комунальної власності можуть бути вилучені для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок проводиться на підставі рішень органів місцевого самоврядування або органів державної влади за згодою землекористувача. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.

Із огляду на встановлені факти та проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що Новокаховська міська Рада, прийнявши п.1.2 спірного рішення №1192 від 16.07.09 щодо вилучення земельної ділянки, перевищила свої повноваження, оскільки, по-перше, за рішенням здійснюється вилучення орендованої земельної ділянки, що не передбачено законодавством. По-друге, на день прийняття спірного рішення дія договору оренди земельної ділянки закінчилася, відповідно, у орендаря виникли договірні зобов'язання, які витікають із договору оренди та ЗУ " Про оренду землі" щодо повернення земельної ділянки Орендодавцю. При таких обставинах, земельна ділянка не може бути вилучена у особи, у якої закінчилося право землекористування, оскільки таке вилучення буде перешкоджати орендарю виконати зобов'язання щодо повернення земельної ділянки або вирішувати питання у порядку встановленому законодавством щодо продовження дії договору оренди. По-третє, спірний пункт рішення прийнятий з підстав, які не передбачені ст.149 ЗК України, оскільки закінчення дії договору не визначено як підстава для вилучення земельної ділянки.

Таким чином, п.1.2 рішення Новокаховської міської ради № 1192 від 16.07.09 прийнято з порушенням чинного земельного законодавства та визнається недійсним.

За п.1.2.1 рішення договір оренди земельної ділянки № 040773200026 від 20.03.07 припинено, у зв"язку з закінченням дії договору. Орендар зобов"язується повернути земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Між тим, підстави припинення права власності та користування на землю передбачені ст.140, 141 ЗК України.

За зазначеними пунктами припинення землекористування саме орендованої земельної ділянки не передбачено, а також відсутня така підстава для припинення як закінчення дії договору.

За ст. 31 ЗУ " Про оренду землі" передбачене припинення договору оренди землі у разі закінчення строку, на який був укладений договір, однак, у цьому разі не потрібно приймати будь-яке рішення жодній із сторін договору.

У зв"язку з цим, суд вважає, що зміст першого речення п.1.2.1 рішення ради № 1192 щодо припинення дії договору не відповідає чинному законодавству. Друге речення пункту щодо повернення орендованої земельної ділянки після закінчення дії договору витікає із ст.34 ЗУ " Про оренду землі".

Судом встанолено, що за пунктом 6 угоди №1 від 08.07.2008 року передбачено, що після закінчення строку договору оренди, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, письмово попередивши орендодавця про намір продовжити його дію.

Статтею 764 ЦК України передбачено правові наслідки користування майном після закінчення строку договору найму, а саме, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Ст.33 Закону України «Про оренду землі»№161-ХІV від 06.10.1998 р. регламентує, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Із огляду на зазначену норму суд дійшов до висновку, що ст.33 ЗУ " Про оренду землі" не перебачено автоматичну пролангацію договору у разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Згідно із ст.13 Конституції України земля є об"єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Ст.116 ЗК України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають право влансості та право користування земельною ділянкою із земль державної та комунальної власності за рішеннями орагнів виконавчої влади або органів місцевого самоврядуування в межах їх компетенції, визначених Земельним кодексом.

За змістом ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до п.34 ст.26, п.2ст.77 ЗУ " Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних чи фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Відповідно до приписів ст.652 ЦК України зміни до договору вчиняються у тій же формі, що і договір.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки комунальної чи державної власності можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення органу самоврядування.

Судом встанолено, що 09.11.2009 року позивач направив до відповідача лист з проханням подовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, але одержав відмову, викладену в листі № 706-011-В від 13.11.2009 р. В відповіді вказано, що про намір міської ради щодо вилучення земельної ділянки позивача було повідомлено завчасно листом № 213-17-3 від 16.06.2009 р.

Таким чином, на звернення позивача про продовження дії договору оренди земельної ділянки відповідач не прийняв відповідного рішення ради, яке б погодило продовження дії договору оренди. При таких обставинах, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки відсутнє волевиявлення Орендодавця продовжити дії договору у формі визначеній законодавством. Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсними п. 1.2 та перше речення п.1.2.1 рішення Новокаховської міської ради №1192 від 11.07.2009р. В решті позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Новокаховської міської ради (м.Нова Каховка Херсонської області, пр.Дніпровський,23, код 04059964, інші реквізити суду не відомі) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25.03.2010р.