Рішення № 8688879, 09.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 15/448/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Миколаївобленерго” ( в особі філії м. Миколаєва), пошт. адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94; юр. адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393;

До відповідача: Заводський районний відділ Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївської області, 54038, м. Миколаїв, вул. Біла, 44;

про: стягнення 5340,96 грн. (згідно уточнених позовних вимог)

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Котович Т.Ю. довіреність № 01/33-161 від 30.12.2009р.

Від відповідача: Лаврентьєва І.В. довіреність від 02.02.2010р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, надав суду заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку зі сплатою позивачем частини боргу.

Представник відповідача в судове засідання з’явився.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальної компанії „Миколаївобленерго” ( в особі філії м. Миколаєва) звернулося до господарського суду з позовом до Заводського районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївської області про стягнення 27945,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним:

Між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва (далі Позивач) та Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (далі Відповідач) було укладено договір № 44/1741 від 12.12.2000 р. на користування електроенергією (далі Договір), який діє до теперішнього часу.

В преамбулі Договору зазначено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) та іншими законодавчими актами України.

Згідно п. 2.1 Договору Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу (Споживачу) електроенергію як різновид товарної продукції у межах дозволеної до використання потужності.

Відповідно до п. 3.2 Договору Відповідач зобов'язався своєчасно знімати та надавати по встановленій формі у Енергопостачальну організацію показання розрахункових лічильників 14 числа щомісячно, а також здійснювати щомісячні платежі за спожиту електроенергію у межах величини місячного електроспоживання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації протягом 5 операційних днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ Позивачем здійнювався розрахунок Споживача на підставі даних про фактичне споживання електроенергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку Споживача, про що свідчать рахунки за жовтень-листопад 2009 р., які були нарочно вручені представникам Відповідача.

На підставі вищевказаного Позивач відпустив Відповідачу активної електричної енергії за період жовтень-листопад 2009 р. у кількості 31886 кВт.г. на суму 22 604,90 грн., (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується актами про використану електричну енергію за жовтень-листопад 2009 р.

Оплату за спожиту активну електроенергію Відповідач не здійснював, чим порушив договірні зобов'язання, передбачені п. 3.1 Договору.

У зв'язку з цим, за Відповідачем станом на 15.12.2009 р. існував борг за спожиту активну електроенергію, розмір якого складає 22604,90 грн. враховуючи податок на додану вартість.

Крім цього, згідно п. 6.33 ПКЕЕ та «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02. № 19, зареєстрованої в Міністрерстві юстиції України 01.02.02. № 93/6381 (далі - Методика), Споживач повинен розраховуватись з Електропередавальною організацією за перетікання реактивної електроенергії.

На підставі Методики між Відповідачем та електропередавальною організацією 16.05.2006р. був укладений Додаток № 5 до Договору, який є його невід'ємною частиною. На підставі Договору та Додатку № 5 Енергопостачальна організація відпустила споживачу реактивної електричної енергії в кількості і на умовах, вказаних в Договорі. Дане підтверджується актами про використану електроенергію, які надавались Відповідачем.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Додатку № 5 до нього Відповідач спожив реактивної енергії в період з жовтня по листопад 2009 р. у кількості 34600 кВАр/год. на загальну суму 1 014,06 грн. в т.ч. ПДВ-20 %.

Рахунки за спожиту реактивну електричну енергію з жовтня по листопад 2009 р. були отримані Відповідачем нарочно, про що свідчать підписи відповідальних осіб про їх отримання. Але оплату по цим рахункам Відповідач не проводив всупереч п. 3.1 Договору.

У зв'язку з цим, за Відповідачем станом на 15.12.2009 р. існував борг за реактивну електроенергію у розмірі 1014,06 грн.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції, нарахованої за період з 14.09.09 р. по 14.11.09 р., розмір якої складає 1024,38 грн., а також 3 % річних, нараховані за період з 14.09.09р. по 14.11.09р. сума яких складає 278,23 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції постанови від 17.10.2005р. № 910 сторонами 14.01.09 р. було укладено Додаток № 1 та Додаток № 1а до Договору, якими було встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік.

Згідно положень Додатку № 1 сторони дійшли згоди про наступне:

-          п.3 встановлено, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді;

-          п.4 встановлено, що споживач має право не пізніше п'яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися до Постачальника із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії;

-          п.5 передбачено відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електроенергії;

-          п.7. сторони обумовили, що додаток № 1 є невід'ємною частиною договору та має силу на строк дії договору.

Згідно до умов додатку № 1а гранична величина споживання відповідача:

-          за листопад 2009 р. склала - 14764 кВт.год. Фактично відповідач спожив у листопаді 2009 р. - 19851 кВт.г., що підтверджено актом про використану електричну енергію за листопад 2009 р.

Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду. Обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію:

- у листопаді 2009 р. склав 5087 кВт.год відповідно розрахунку ПДВ електроспоживання (копія додається).

У зв'язку з вище викладеним, на підставі додатків №1 та Додатків № 1а, Договору № 44/1741, ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та п.6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості, що склало у листопаді 2009 р. –3 024,32 грн.

На підставі п.п.6.14, 6.16 ПКЕЕ, Договору, додатку № 1 Відповідачу було видане Повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2009 р. від 19.11.09 р. та виставлений рахунок на оплату двократної вартості електроенергії.

23.11.2009 р. рекомендованим листом на адресу Відповідача були надіслані Повідомлення та рахунок № 44/1741/12.

Рахунок № 44/1741/12 за перевищення договірних величин у листопаді 2009 р. до теперішнього часу Відповідачем несплачений

Таким чином, у Відповідача станом на 15.12.2009 р. існує заборгованість за перевищення договірної величини у листопаді 2009 р. у розмірі 3024,32 грн.

На підставі викладеного, у Відповідача станом на 15.12.2009 р. існувала заборгованість у розмірі 30 860,59 грн. (за спожиту активну електроенергію - 22604,90 грн.; за реактивну електроенергію - 1014,06 грн.; перевищення договірних величин - 3024,32 грн.; інфляційні витрати -1024,35 грн.; 3 % річних - 278,23 грн.)

В судовому засіданні 09.03.2010 року представник позивача надав суду заяву відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 1014,06 грн. за активну електричну енергію, 3024,32 грн. –ПДВ в листопаді 2009 р., 1024,35 грн. –інфляційні витрати, 278,23 грн. –3% річних.

Відповідач в судовому засіданні із позовними вимогами в зазначеній частині погодився.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Тому в частині, яка відповідачем погашена, провадження у справі слід припинити.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Заводський районний відділ Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївської області, (54038, м. Миколаїв, вул. Біла, 44, 08674181) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Миколаївобленерго” ( в особі філії м. Миколаєва), пошт. адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94; юр. адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) борг у сумі 1014,06 грн. за активну електричну енергію, 3024,32 грн. –ПДВ в листопаді 2009 р., 1024,35 грн. –інфляційні витрати, 278,23 грн. –3% річних, 53,40 грн. –держмита та 45,10 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя