Ухвала суду № 86888456, 14.01.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/11436/19

Провадження № 2/591/568/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання – Бондар С.М.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи – Черненко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу №592/11436/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа – ДП «Сумське лісове господарство» про визнання права на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання за ним права на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ).

13 січня 2020 року представник відповідача подав письмове клопотання про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав.

Представник третьої особи не заперечував.

Позивач в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений.

Суд, вислухавши пояснення з`явившихся учасників, дослідивши матеріали справи вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий в цій процесуальній нормі термі «суб`єкт владних повноважень» відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

За змістом положень ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України передача безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як установлено ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Суть спірних правовідносин за заявленим ним позовом полягає в оспоренні правомірності прийнятого рішення Сумською міською радою з огляду на наявність нерозглянутої заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Тобто наявність існуючого речового права або спору щодо такого права позивача або інших осіб на цю земельну ділянку не встановлено.

Позивач в своєму позові не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а фактично оспорює рішення суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Приватний інтерес позивача на час звернення до суду з цим позовом відсутній і може виникнути лише після реалізації його права на безоплатне отримання земельної ділянки.

До позову не надано відомостей про те, що позивач набув право власності на спірну земельну ділянку і в установленому законом порядку отримав свідоцтво про право власності на цю ділянку, оскільки Сумською міською радою рішення про передачу позивачу у власність земельної ділянки не приймалось.

Таким чином виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними діями/рішенням відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень (бездіяльності) органу місцевого самоврядування, підлягає перевірці адміністративним судом.

Саме такий правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 371/957/16-а та від 06 лютого 2019 року у справі № 346/2888/16-а.

За таких обставин вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа – ДП «Сумське лісове господарство» про визнання права на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали буде виготовлено 14 січня 2020 року.

Суддя Г.В.Шелєхова