Рішення № 86884729, 13.01.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16762/19

Категорія 140

2-а/295/36/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 3 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ткачука Миколи Станіславовича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора УПП в Житомирській області ДПП сержанта поліції Ткачука М.С. щодо складання постанови серії ЕAK №1677127 від 28.10.2019 про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення, скасувати дану постанову, закрити провадження по адміністративній справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу. В обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 зазначає, що інспектор УПП Ткачук М.С., в порушення вимог статті 279 КУпАП, виніс постанову без присутності адвоката, чим позбавив позивача права на професійну правничу допомогу, передбаченого статтею 59 Конституції України та статтею 268 КУпАП, а також в якості доказів не надав жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП, та не вніс у оскаржувану постанову обов`язкові відомості щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Крім того, сержант поліції Ткачук М.С. всупереч вимогам ст. 283 КУпАП невірно зазначив у постанові час і місце, нібито, вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не зазначив відомості стосовно того, що ним при накладенні адміністративного стягнення враховано характер правопорушення, особу позивача, ступінь його вини, майновий стан та обставини, які б могли пом`якшити або обтяжити адміністративну відповідальність позивача.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.11.2019 року у зазначеній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від поліцейського роти №3 УПП в Житомирській області ДПП Ткачука М.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. В обґрунтування вимог відзиву зазначено, що доказом вчинення правопорушення є відео із відеореєстратора, який на момент правопорушення знаходився у службовому автомобілі, і на якому було зафіксовано, як автомобіль, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя на вимкнений сигнал додаткової секції, що забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою. При цьому інспектором не було допущено порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а згідно із правовими позиціями Верховного Суду окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. До відзиву був долучений диск із відеозаписом.

09.12.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача, враховуючи вимоги ст. 162 КАС України, просив не брати до уваги подані поліцейським відзив від 28.11.2019 із додатком та вирішувати справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 28.10.2019 року інспектором 3 роти батальйону №1 УПП в Житомирській області ДПП Ткачуком М.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕAK №1677127, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті проспекту Незалежності та вулиці Покровська у м. Житомирі здійснив рух на вимкнутий сигнал додаткової секції у напрямку вказаному її стрілкою, чим порушив п. 8.7.3 «з» ПДР України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 8.7.3 «з» ПДР України визначено, що вимкнений сигнал додаткової секції світлофора забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає, що порушення правил проїзду перехрестьта проїзд на заборонний сигнал світлофоратягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Аналіз наведених норм дає підстав для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем не надано жодного доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, на наданому відповідачем відеозаписі фактично зафіксовані окремі моменти розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте момент безпосереднього порушення позивачем пункту 8.7.3 «з» ПДР України на відеозаписі не відображено.

На думку суду, відсутність доказів скоєння правопорушення, обґрунтування позиції лише внутрішнім переконанням патрульного поліцейського та змістом постанови може призвести до випадків безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, у даному спорі відповідач мав довести правомірність та законність прийнятої інспектором батальйону УПП постанови.

Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17, від 24 липня 2019 по справі № 161/10598/16-а, від 17 липня 2019 року по справі № 295/3099/17, від 07 серпня 2019 року по справі № 754/10826/16.

За такого правового врегулювання та обставин справи суд погоджується із позивачем про необхідність скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.10.2019 серії ЕАК №1677127 у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що визначений статтею 279 КУпАП, то суд з даного приводу виходить з наступного.

Відповідно статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. На засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

У статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.

Крім того, суд зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді.

Наведена вище правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №№487/2179/17.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №826/11623/16, за яким вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваного рішення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог законодавства.

Таким чином суд не враховує окремі недоліки оформлення постанови серії ЕАК № 1677127 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, як підставу для скасування оскаржуваної постанови.

Зважаючи на наведене та надані сторонами докази суд вважає за доцільне відмовити позивачу у задоволенні його вимог в частині визнання дій поліцейського роти №3 УПП в Житомирській області ДПП Ткачука М.С. протиправними.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на положення статтей 134, 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог із Департаменту патрульної поліції НПУ за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 750 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 222, 245, 247, 251, 279, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 72-77, 134, 139, 242-246, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову від 28.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1677127, винесену інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ткачуком М.С., якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 750 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богунський районний суд міста Житомира до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96).

Відповідач-2: Інспектор 3 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ткачук Микола Станіславович (адреса: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96).

Дата складання повного рішення суду - 13.01.2020.

Суддя