
Справа № 201/14133/19
Провадження №2/201/4048/2019
У Х В А Л А
26 грудня 2019 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманова В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни про визнання договору застави недійсним та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 24.12.2019 надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни про визнання договору застави недійсним та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою судді Батманової В.В. від 26.12.2019 було відкрито провадження у вищевказаній справі.
Разом із позовною заявою 24.12.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої він посилався на те, що 20.10.2003 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 079 000 грн., а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві суму позики або задовольнити вимоги позикодавця за рахунок майна, переданого позичальником позикодавцю у користування за договором позички нерухомого майна від 20.10.2003. З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором 20 жовтня 2003 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позички нерухомого майна, предметом якого є приміщення магазину, розташованого у підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 поз. 1-4, XXIII площею 54.4 кв.м. на першому поверсі цегл. поз. 1-7, площею 140.8 кв.м. яким позивач, відповідно до умов даного договору, має право безоплатно користуватись до виконання ОСОБА_2 основного зобов`язання за договором позики. Договором позички від 20.10.2003 визначено, що цей договір укладається в забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 20.10.2003 та у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2 основного зобов`язання по поверненню грошових коштів, у термін, встановлений договором позики, позивач має право на задоволення вимог, шляхом безоплатного придбання нерухомого майна, що є предметом цього договору. Позивачу стало відомо, що АТ «Банк Кредит Дніпро» набув права власності на нежитлове приміщення, а саме приміщення магазину, розташованого у підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 поз. 1-4 XXIII, площею 54.4. кв. м. на 1 поверсі цегл. Поз. 1-7, І, площею 140.8. кв.м., яке на час такого набуття було предметом договору позички від 20.10.2003 укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 20.10.2003. Після реєстрації права власності на нерухоме майно АТ «Банк Кредит Дніпро» розповсюдив на сайтах з розміщення реклами оголошення про продаж зазначеного нерухомого майна, з чого вбачається, що на сьогодні АТ «Банк Кредит Дніпро» має реальну можливість та наміри вчинити дії щодо розпорядження нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи та винесення рішення, зокрема шляхом відчуження майна на користь третіх осіб, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
На підставі наведеного позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення магазину, розташованого у підвалі поз. 1-4, XXIII площею 54.4 кв.м. на першому поверсі поз. 1-7, площею 140.8 кв.м., вхід в підвал літ.Б, ганок літ. б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Також відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення заборони на майно, що належать або підлягає передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб є видом забезпечення позову, передбаченими ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв`язку з чим до набрання рішенням суду законної сили заборонити всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення магазину, розташованого у підвалі поз. 1-4, XXIII площею 54.4 кв.м. на першому поверсі поз. 1-7, площею 140.8 кв.м., вхід в підвал літ.Б, ганок літ. б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того є велика вірогідність того, що спірне майно буде відчужено на користь третіх осіб, також слід зазначити, що заборона вчинення дій з майном, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб є видом забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, метою якого є запобігання можливості уникнення стороною виконання покладеного на неї зобов`язання, а тому дійсно є всі підстави вважати, що під час розгляду справи судом майно може бути відчужено на користь третіх осіб чи вчинені будь-які інші дії, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, в зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, а тому не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з`ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися. Таким чином на даний час, єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.ст.149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни про визнання договору застави недійсним та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.
Заборонити всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення магазину, розташованого у підвалі поз. 1-4, XXIII площею 54.4 кв.м. на першому поверсі поз. 1-7, площею 140.8 кв.м., вхід в підвал літ.Б, ганок літ. б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Адреси сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ).
Відповідачі: АТ «Банк Кредит Дніпро» (ЄДРПОУ № 14352406, адреса вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ)
ОСОБА_2 (РНОКПП № НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 )
Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна (адреса пр. Дмитра Яворницького, буд. 59-А, м. Дніпро)
Суддя: В.В. Батманова
Судове рішення № 86883358, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/14133/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: