Рішення № 86879253, 18.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2019Справа № 910/1268/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е. за участю представників сторін: від позивача (за первісним позовом), Денисов В.Є., , адвокат; від відповідача (за первісним позовом), не з`явилися, , адвокат; за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс»до про Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» стягнення грошових коштів, за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» визнання пункту договору недійсним

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» (позивач) надійшла позовна заява б/н, б/д до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики №15/11-2017 від 15.11.2017 року в розмірі 3 859 508, 90 грн. з них: основний борг в сумі 3 565 000, 00 грн., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 27 250, 27 грн., штраф в сумі 35 650, 00 грн., пеня в сумі 90 834, 25 грн. інфляційне збільшення в сумі 140 774, 38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач отриману суму позики за договором безпроцентної позики № 15/11-2017 від 15.11.2017 року позивачу не повернув, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року у справі №910/1268/19 позовну заяву б/н, б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

14 лютого 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» надійшла заява про усунення недоліків б/н від 13.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/1268/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.03.2019 року.

11 березня 2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 13.03.2019 року оголошувалась перерва на 03.04.2019 року з метою повного з`ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі.

02.04.2019 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» надійшла зустрічна позовна заява.

В підготовчому засіданні 03.04.2019 року оголошувалась перерва на 24.04.2019 року з метою вирішення питання щодо зустрічної позовної заяви та у зв`язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, об`єднано з первісним позовом, ухвалено розгляд справи № 910/1268/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2019 року.

17.04.2019 року через відділ діловодства суду від позивача (за первісним позовом) надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач (за первісним позовом) звернувся до суду з проханням відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року підготовче засідання по справі № 910/1268/19 відкладено на 15.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 року заяву Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про забезпечення доказів задоволено.

В підготовчому засіданні 15.05.2019 року суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи на 29.05.2019 року до судового розгляду по суті.

29.05.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява б/н про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року за наслідками розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про відвід судді Данилової М.В. від розгляду справи № 910/1268/19, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що провадження у справі № 910/1268/19 було зупинено до вирішення питання про відвід судді Данилової М.В., матеріали даної справи передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду заяви про відвід судді.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 910/1268/19, визначено суддю Гумегу О.В. для розгляду Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про відвід судді Данилової М.В. від розгляду справи № 910/1268/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про відвід судді Данилової М.В. від розгляду справи № 910/1268/19 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 року провадження у справі №910/1268/19 поновлено, судове засідання по суті спору призначено на 19.06.2019 року.

10.06.2019 року до Господарського суду м. Києва надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року про зупинення провадження по справі та відводу судді Данилової М.В. від розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 року зупинено провадження у справі № 910/1268/19 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі № 910/1268/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі № 910/1268/19 повернуто заявнику; 12.09.2019 року матеріали справи № 910/1268/19 повернуто до Господарського суду міста Києва та передано на розгляд судді Даниловій М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 року провадження у справі №910/1268/19 поновлено, судове засідання по суті спору призначено на 09.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 року повернуто заяву про забезпечення позову заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року зупинено провадження у справі № 910/1268/19 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі № 910/1268/19.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі № 910/1268/19 залишено без змін; матеріали справи № 910/1268/19 повернуто до Господарського суду міста Києва та 06.12.2019 року передано на розгляд судді Даниловій М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 року поновлено провадження у справі № 910/1268/19. Судове засідання по суті спору призначено на 18.12.2019 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 року між ПрАТ «Енергополь-Україна» (Позичальник) та ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» (Позикодавець) укладено Договір безпроцентної позики №15/11-2017 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Позикодавець надає позику Позичальнику у розмірі, встановленому Договором, а Позичальник зобов`язується повернути позику Позикодавцю.

Відповідно до п.2.1. Договору - сума позики за Договором становить 3 565 000 грн.

Позивач перерахував Відповідачу визначену договором суму коштів, згідно з платіжним дорученням № А143 від 15 листопада 2017р. на суму 2 200 000,00 грн. та платіжним дорученням № А144 від 15 листопада 2017 р. на суму 1 365 000,00 грн.

Згідно п.4.2 Договору Відповідач зобов`язаний повернути отриману суму позики не пізніше 14 жовтня 2018 року.

В порушення взятих на себе зобов`язань по Договору, Відповідач отриману суму позики не повернув та у Відповідача, з 15 жовтня 2018 року, виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 3 565 000 грн.

ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Енергополь-Україна» про стягнення з останнього основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, пені , штрафу та інфляційних втрат.

В свою чергу, ПрАТ «Енергополь-Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» про визнання пункту 6.2 Договору безпроцентної позики недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПрАТ «Енергополь-Україна» зазначає, що п. 6.2. встановлює, що при простроченні повернення позики, позичальник повинен сплачувати проценти в розмірі 10% річних. Даний пункт суперечить загальному змісту договору, оскільки позика є безпроцентною.

Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 2.2 Договору, проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються.

Відповідно до п. 6.1 Договору, при простроченні повернення позики (її частини) Позичальник сплачує штраф у розмірі 1% від неповерненої суми позики.

Відповідно до п. 6.2 Договору, при простроченні повернення позики (її частини) Позичальник додатково до штрафу, передбаченого п. 6.1 Договору, сплачує проценти в розмірі 10% річних від неповерненої суми за весь строк прострочення.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, у випадку, передбаченому п. 6.2 цього Договору, Позичальник зобов`язаний повернути суму позики (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що 10% річних, що зазначені в п. 6.2 Договору, є заходом відповідальності Позичальника, що застосовується у разі неналежного виконання свого договірного зобов`язання, а саме при простроченні повернення позики.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» про стягнення з ПрАТ «Енергополь-Україна» основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, пені , штрафу та інфляційних втрат підлягають задоволенню, в той час як зустрічні позовні вимоги ПрАТ «Енергополь-Україна» про визнання пункту 6.2 Договору безпроцентної позики недійсним задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 58 801,52 грн.. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ПрАТ «Енергополь-Україна».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що при подані доказів на підтвердження понесених судових витрат представником ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс`а про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «Енергополь-Україна» на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна»: (04201, м. Київ, вул. Ю.Кондратюка, 1, код ЄДРПОУ 20022334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» (04071, м. Київ, вул. Константинівка, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 38323522) грошові кошти: 3 859 508,90 грн. (три мільйона п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісім грн. 90 коп.), з них: основного боргу - 3 565 000 грн. (три мільйони п`ятсот шістдесят п`ять тисяч грн.), 3% річних - 27 250,27 грн. (двадцять сім тисяч двісті п`ятдесят грн. 27 коп.), пені - 90 834,25 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 38 коп.), штрафу - 35 650 грн. (тридцять п`ять шістсот п`ятдесят грн.). інфляційних втрат - 140 774,38 грн. (сто сорок тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 38 коп.), судовий збір у розмірі 58 801,52 грн. (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот одна грн. 52 коп.). та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 60 000 грн. (шістдесят тисяч грн.).

3. У задоволені зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.01.2020 р.

Суддя М.В. Данилова