Рішення № 86875568, 08.01.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3122/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

Секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, Київ, вул.Лєскова, буд. 9)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Грабовецького Віталія Івановича (АДРЕСА_1)

про стягнення 76 879,60 грн

за участю представників сторні:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019р. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Грабовецького Віталія Івановича, в якій просить суд стягнути достроково з відповідача заборгованість у сумі 76 879,60 грн та судовий збір у сумі 1 921 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, всупереч вимогам договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/0025/506814 від 05.02.2019р., укладеного між сторонами, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2019р. позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" за вх.№3202/19 від 21.10.2019р. залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку суми позову із зазначенням, зокрема, складових формули нарахування відсотків, необхідних для перевірки розрахунку, обґрунтування стягнення штрафів у щомісячному розмірі у сумі 100 грн з посиланням на відповідний пункт договору, а також підстав нарахування страхових платежів.

18.11.2019р. до суду від позивача за вх.№2-5627/19 надійшла заява з додатками, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 25.11.2019р. відкрито провадження у справі №916/3122/19 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на "20" грудня 2019 р. о 10:30.

В судове засідання 20.12.2019р. представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги нез`явлення у судове засідання 20.12.2019р. представників сторін, а також необхідність додаткового дослідження доказів, судом оголошено перерву при розгляді справи №916/3122/19 до "08" січня 2020 р. о 14:30, про що винесено відповідну ухвалу.

Представник позивача у судове засідання 08.01.2020р. не з`явився, про причини відсутності не повідомляв. Про розгляд справи позивач обізнаний, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення процесуальних документів (а.с.37, 43).

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32-34), у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Приймаючи до уваги, що ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу, була повернута до суду з відміткою поштової установи „не проживає" (а.с.44-47), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно приписів ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2019р. між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Грабовецьким Віталієм Івановичем (Клієнт) було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/0025/506814 (а.с.12-15), відповідно до умов якого протягом строку дії кредиту Банк надає Клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів, шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту, який на дату укладення договору складає 75 000 грн.

Згідно п.1.2. договору строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладання договору (діла - дата початку кредитування) по 05.02.2021 року включно (далі - дата закінчення кредитування).

Умовами п. 1.4. договору сторони погодили, що кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності Клієнта, у зв`язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1.5. договору грошові зобов`язання Клієнта за договором є безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобов`язаннями Клієнта, якщо інше не встановлено законодавством України.

За умовами п. 2.1. договору протягом всього строку фактичного користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі - 29,9 відсотків річних, крім випадків, передбачених п.2.2. договору.

Згідно п.2.2. договору для операцій зі здійснення Клієнтом операцій по рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок Кредиту (далі - операція) проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів після такої операції, розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0% річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення операції дату розрахунку процентних платежів буде сплачена Клієнтом до кінця пільгового періоду. У разі несплати Клієнтом заборгованості за кредитом в сумі операцій згідно вищевказаних умов, пільговий період не застосовується та на суми заборгованості за кредитом внаслідок здійснення операцій нараховуються проценти за ставкою. Зазначеною в п. 2.1. договору.

Положеннями п. 2.4. договору встановлено, що погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів в необхідній сумі з рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад суму поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на рахунок Клієнта. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за кредитом відповідно до п. 5.2. договору.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що страхова сума на кожний період страхування (календарний місяць) встановлюється з урахуванням пункту 4.11 договору в розмірі ста відсотків від суми залишку заборгованості клієнта за кредитом на перше число місяця, що відповідає даному періоду страхування, включаючи проценти, неустойки, нараховані та несплачені протягом попередніх трьох місяців (у разі їх наявності протягом останніх трьох місяців), але не більше двісті п`ятдесят тисяч гривень незалежно від кількості та сум кредитів, наданих банком клієнту. Якщо залишок заборгованості на перше число місяця, що відповідає даному періоду страхування, більше або дорівнює двадцять п`ять гривень, але менше або дорівнює двом тисячам гривень, то страхова сума встановлюється в розмірі дві тисячі гривень.

Згідно п. 4.5. договору страховий тариф за договором становить нуль цілих п`ять десятих відсотка в місяць від страхової суми, визначеної на відповідний період страхування з врахуванням пунктів 4.3., 4.12 договору.

Страхова премія сплачується Клієнтом кожного місяця протягом перших десяти банківських днів поточного місяця (який є поточним періодом страхування), шляхом здійснення Банком договірного списання коштів в необхідній сумі з рахунку на умовах та в порядку, передбаченому пунктом 4.20 договору (п. 4.7. договору).

Відповідно до умов п. 5.1. договору Клієнт зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.

Згідно умов п. 5.2. договору Клієнт зобов`язався до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, але не меншу на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх періодів.

В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати Клієнтом Банку за договором в термін виконання зобов`язань Клієнта за договором, Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

Підписанням договору Клієнт доручає Банку здійснювати погашення Кредиту, недозволеного овердафту, процентів за користування ними, штрафів, погашення іншої заборгованості Клієнта перед Банком за договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом в т.ч. в розмірі сум страхового відшкодування, отриманих Клієнтом за договорами страхування, укладеними відповідно до ст. 4 договору, шляхом здійснення договірного списання коштів Клієнта в будь-якій валюті, що знаходяться на будь-якому із його рахунків в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (п.п.5.5. договору).

Згідно п. 5.7. договору Банк зобов`язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості і, на вимогу клієнта, проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості Клієнта за договором. Сторони погодились, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов`язань Клієнта перед Банком за договором є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Банку.

Положеннями пункту 5.9. договору сторони погодили, що вимоги Банку щодо погашення заборгованості Клієнта за договором підлягають задоволенню у такій черговості: погашення комісії та інших платежів згідно тарифів погашення процентів за недозволеним овердрафтом, погашення процентів за кредитом, погашення недозволеного овердрафту, погашення кредиту.

Відповідно до п. 8.1. договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання Клієнтом своїх зобов`язань (обов`язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 8.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання Клієнта за договором не будуть виконані, Банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/Поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.

З правового аналізу умов укладеного сторонами договору, судом встановлено, що вказаний договір, з огляду на приписи ст. 1054 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою є кредитним договором.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, здійснивши перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 75 000 грн, які були використані Фізичною особою-підприємцем Грабовецьким Віталієм Івановичем як шляхом зняття готівки (з оплатою комісії), так і шляхом здійснення безготівкових платежів.

Надання банком кредиту підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку (а.с.16), яку, враховуючи положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Закону України "Про банки і банківську діяльність", суд вважає належним та допустимим доказом.

Разом з тим, за результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме у встановлені договором строки не здійснював щомісячного погашення заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, а також належних до сплати банку інших платежів.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положення ч.2 ст. 1050 ЦК України цілком кореспондують положенням п. 8.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, Банком 11.07.2019р. на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором (а.с.17), однак вимоги Банку не були виконані у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.9), з урахуванням обставин, викладених в позовній заяві, враховуючи те, що відповідач у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі, у Фізичної особи-підприємця Грабовецького Віталія Івановича виникла заборгованість у загальній сумі 76 879,60 грн, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсоткам, заборгованості зі сплати страхового платежу та штрафу.

При цьому, надаючи оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача суми штрафу, суд вказує наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 12.2.1. договору сторонами погоджено, що Клієнт на вимогу банку за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов`язань за договором сплачує штраф у сумі 100 грн.

Враховуючи положення п.12.2.1. договору, а також встановлення судом факту порушення відповідачем умов договору в частині погашення кредиту та сплати відсотків, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд погоджується з ним та зазначає про його правильність.

Враховуючи, що будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсоткам, заборгованості зі сплати страхового платежу та штрафу, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 73-74 ГПК України, суду не надано, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 76 879,60 грн підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грабовецького Віталія Івановича (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість договором в розмірі 76 879 /сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дев`ять/ грн 60 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921 /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 січня 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська