Рішення № 86872165, 08.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/3902/19

РІШЕННЯ

іменем України

08 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2019;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він досяг 55-річного віку, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до абзацу 1 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Під час звернення до відповідача за призначенням пенсії ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність на момент звернення необхідного пільгового стажу, підтвердженого у встановленому законом порядку. Позивач вважає відмову відповідача протиправною.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , мотивуючи відсутністю правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи на посадах, віднесених до Списку №2, з 02.01.1991 по 12.10.2005 та з 25.12.2005 по 27.08.2007. Зазначив, що до пільгового стажу позивача не може бути зараховано період з 02.01.1991 року по 12.10.2005 - у Хмельницькому СПМК 40» на посаді ізолювальника 4 розряду, з 25.12.2005 по 27.08.2007 у Хмельницькому колективному підприємстві «Спеціалізована пересувна механізована колона № 40» на посаді ізолювальника на дільниці ЦЗМ та на посаді ізолювальника на гідроізоляції, оскільки позивачем не надано довідку, уточнюючу пільговий характер роботи на вказаному підприємстві. В трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках тощо.

Окрім того, відповідач у відзиві просить суд провести розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У зв`язку з досягненням 55 річного віку, позивач, зважаючи, що він має відповідний спеціальний трудовий стаж, що підтверджується записами в трудовій книжці, 06.06.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням від 13.06.2019 № 222030003677 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно із п.2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови призначення пенсій за віком, зокрема необхідний вік для чоловіків - 60 років.

Відповідно до абз.1 п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з абз. 4 п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що 02.01.1991 ОСОБА_1 був прийнятий ізолювальником 4 розряду в колективному підприємстві "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40," (КП СПМК-40) по переводу з кооперативу «Конкурент»; з 12.10.2005 переведений слюсарем - сантехніком на Хмельницьку дільницю; з 25.12.2005 переведений ізолювальником на дільницю ЦЗМ; 17.07.2007 перейменовано посаду ізолювальника на посаду - ізолювальник на гідроізоляції; з 27.08.2007 позивач переведений слюсарем-сантехніком на Хмельницьку дільницю; 21.01.2016 позивача звільнено з роботи з КП СПМК-40 за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

На підтвердження атестації робочих місць позивачем надано до суду та до пенсійного органу копії: наказу № 85 від 09.12.1992 "Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці", "Переліку робочих місць, посад працівникам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення", як додаток до наказу начальника СПМК № 40 від 09.12.1992 № 85; наказу директора КП СПМК № 40 від 15.04.1997 № 34 "Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці", копію Переліку робочих місць, посад працівникам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як додаток до наказу директора КП СПМК № 40 від 15.04.1997 № 34; наказу директора КП СПМК № 40 від 25.12.2001 № 50 "Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці", додатку № 2 до наказу директора КП СПМК № 40 від 25.12.2001 № 50 "Перелік робочих місць, виробництва, робіт та посад працівників яким підтверджено (не підтверджено) право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; додатку № 3 до наказу директора КП СПМК № 40 від 25.12.2001 № 50 "Перелік робочих місць працівникам за роботу в важких та шкідливих умовах праці яким встановлені доплата до тарифної ставки, щорічна додаткова відпустка, спецхарчування".

Також позивачем додано до матеріалів справи копію особової картки №227 (розділ IV. ВІДПУСТКИ) на ім`я ОСОБА_1 , яка підтверджує факт роботи позивача на посаді ізолювальника повний робочий день зі шкідливими умовами праці.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач станом на 14.06.2019 має загальний стаж роботи 37 років 8 місяців 26 днів, з яких понад 16 років на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, яким основним документом, що підтверджує стаж роботи визнано трудову книжку.

Оскільки виключно законами визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, з огляду пріоритетності законів над підзаконним актами, нормативно-правовий акт, яким є Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не може перешкоджати або встановлювати додаткові умови для визначення права на пенсію.

Крім того, вказаним Порядком передбачено право осіб надавати відповідні уточнюючі довідки, а не обов`язок, невиконання якого могло б потягнути відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, наявність у позивача стажу роботи за Списком № 2 в першу чергу мають підтверджуватись записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів відповідними довідками з місця роботи.

З наданих позивачем копії трудової книжки та наказів "Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці" (№ 85 від 09.12.1992, № 34 від 15.04.1997, № 50 від 25.12.2001) вбачається, що в період з 02.01.1991 по 12.10.2005 (запис № 13), в період з 25.12.2005 по 27.08.2007 (запис № 15, 16) працював в колективному підприємстві "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40," (КП СПМК-40) на посадах ізолювальника та ізолювальника на гідроізоляції, де була проведена у відповідності до законодавства атестація робочих місць, що підтверджується наказами № 85 від 09.12.1992, № 34 від 15.04.1997, № 50 від 25.12.2001.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пільговий стаж позивача за Списком № 2 складає понад 16 років, що підтверджується копією трудової книжки, тобто такий стаж є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються, не надано суду доказів, які б підтверджували, що у спірні періоди позивач працював з неповним робочим днем або за іншою професією, ніж та, що передбачена Списком № 2.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2019 № 222030003677 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас суд зазначає, що статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, у тому числі, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів, людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, суд не обмежений вимогами адміністративного позову, виходячи з предмету судового захисту, на який він направлений. Нечіткість прохальної частини позовної заяви не є та не може бути підставою для відмови у її задоволенні, оскільки це суперечить принципам адміністративного судочинства і судового захисту у цілому.

Згідно із статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументами учасників справи.

За таких обставин, з метою ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи ОСОБА_1 у колективному підприємстві "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40" з 02.01.1991 по 12.10.2005 та період з 25.12.2005 по 27.08.2007 на посадах ізолювальника та ізолювальника на гідроізоляції, оскільки нечіткість заявлених позовних вимог не може бути підставою для задоволення позову, враховуючи те, що у спірному періоді позивач виконував роботу із шкідливими умовами праці, робота на якій дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах по Списку № 2.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06.06.2019, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вирішення питань про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України і є їх дискреційними повноваженнями.

Наявність судового рішення про зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи у колективному підприємстві "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40" з 02.01.1991 по 12.10.2005 та період з 25.12.2005 по 27.08.2007 на посадах ізолювальника та ізолювальника на гідроізоляції, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, є підставою, (у випадку підтвердження необхідного загального (страхового) стажу у встановленому законом порядку), для перегляду органом ПФУ заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за Списку № 2.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 є передчасними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2019 № 222030003677.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи у колективному підприємстві "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40" з 02.01.1991 по 12.10.2005 та період з 25.12.2005 по 27.08.2007 на посадах ізолювальника та ізолювальника на гідроізоляції за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 06.06.2019 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький