Ухвала суду № 86871582, 13.01.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11947/19

Провадження № 1-кп/727/110/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судового засідання Ільчука М.В.

за участю сторони обвинувачення: прокурора Стефаника М.М.

представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Юрійчук М., потерпілого ОСОБА_2 і в його інтересах представника, адвоката Боднарюка С.В.

сторони захисту: захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260040001672 від 30.07. 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України.

Прокурором Стефаником М.М. в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сторона захисту, обвинувачений в його інтересах захисник в усному порядку, заявили клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зменшення розміру застави.

Прокурор, мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та ч. 3 ст. 190 КК України, та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди у великих розмірах.

Вказує, що злочини відноситься до категорії тяжкого злочину і злочину середньої тяжкості.

Вважає доведеним, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому, ризики на момент розгляду питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися; вважають, що знаходячись на волі обвинувачений може переховуватись від суду на території України та поза її межами, з метою уникнення від покарання, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а будь-якої альтернативної міри покарання за учинення даного злочину законом не передбачено;. перебуваючи на волі, обвинувачений вчинятиме дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, а саме незаконно впливати на потерпілих, які є особами похилого віку та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни або відмови від надання показів в суді, що в свою чергу, призведе до втрати вагомих доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів;

Обгрунтовує ризики тим, що ОСОБА_4 будучи на волі вчинятиме і інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки він обвинувачується у вчиненні декількох епізодів кримінальних правопорушень, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, та відносно останнього у судах Тернопільської та Вінницької областей розглядаються, відповідно обвинувальні акти за злочини проти власності, а тому, переконані, що підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, який не пов`язаний з позбавленням волі обвинуваченому немає, просили відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту в заявленому клопотанні.

Заслухавши відповідно доводи учасників судового провадження по заявлених клопотаннях – сторони обвинувачення і сторони захисту, суд зважає на наступне.

Судом установлено, що 22.08.2019р. ОСОБА_4 , в порядку і з підстав, передбачених ст.ст.276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.190 КК України.

23.08.2019р., ОСОБА_4 , за клопотанням органу досудового розслідування, Шевченківським районним судом м. Чернівці обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 150 000 гривень з покладенням на нього обов`язків визначених ухвалою до 21.10.2019р., та в подальшому продовжено до 22.11.2019р..

16.10.2019р. постановою керівника Чернівецької місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 3 місяців.

Судом до обвинуваченого 20.11. 2019 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 17.01.2020 року.

До спливу строку суд зобов`язаний, повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд, виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи ((рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри, на даний час, не виходить за межі розумного строку; який кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу; при цьому судом враховується і об`активність порядку дослідження доказів, а саме допиту свідків в режимі відео конференції, дослідження доказів і допиту самого обвинуваченого.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв"язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Даних щодо неможливості за станом здоров"я ОСОБА_4 утримуватись в ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33) та отримувати у ній необхідне лікування не встановлено, а отже, стан обвинуваченого дозволяє йому брати участь в судових засіданнях.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Отже, суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання. При цьому, роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , в його інтересах захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, а також зменшення розміру застави, суд вважає, що стороною захисту не зазначено підстав і обставин для такої зміни; відсутні посилання на докази відносно суттєвих змін обставин, ризиків, які не були відомі при застосуванні судом до ОСОБА_4 запобіжного заходу, із зазначенням того, що такі обставини виникли після прийняття попереднього рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 314 – 316, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Стефаника М.М. про продовження застосованого судом до обвинуваченого запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 11 березня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали – 11.03.2020р. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора і суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання. При цьому, роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника Шеремет І.С. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зменшення розміру застави - відмовити.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.