Ухвала суду № 86859277, 13.01.2020, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 328/3233/18

Провадження № 1-кп/321/15/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020 року

Михайлівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Машкіної Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бородіної І.В.,

прокурора - Савран О.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених - адвокатів Курдюкової О.С., Караван О.Д.,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в смт. Михайлівка у залі суду судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Михайлівського районного суду Запорізької області перебуває вказане кримінальне провадження.

Відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обраний запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 01.02.2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , строком на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким не зможе жоден із більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність прокурором зазначених ним ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 186 КК України та недоведеність ризиків, встановлених ст. 177 КПК України. Зазначив, що має постійне місце проживання, наміру приховуватися від суду не має, у зв`язку з чим запобіжний захід може бути змінений на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Зазначив, що має постійне місце проживання, наміру переховуватися від суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення він не має.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Караван О.Д. підтримала думку своїх підзахисних. Зазначила, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження до обвинувачених може бути застосований більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вважали можливим застосувати до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Курдюкова О.Д. у вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 посилалася на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в разі наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, які б спростовували ризики вчинення інших кримінальних правопорушень. В іншому випадку - не заперечував проти задоволення клопотань прокурора.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Єропейський суд з прав людини вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 постійного місця роботи не має, не навчається, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійних джерел доходів він не має, раніше судимий, судимість не знята та не погашена, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та злочину середньої тяжкості. Все зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою ухилення від покарання за вчинені злочини, зможе без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим зашкодити судовому провадженню (п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України).

Отже, в матеріалах клопотання містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які вказують на доцільність утримання обвинуваченого ОСОБА_1 , під вартою. При цьому суд враховує, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими, відповідає особі обвинуваченого характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як ухиленню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, ризики чого нікуди не зникли, є реальними та дійсними. А обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в процесі розгляду кримінального провадження в суді. Тому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 постійного місця роботи не має, не навчається, проживає не за місцем реєстрації, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійних джерел доходів він не має, раніше судимий, судимість не знята та не погашена, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та злочину середньої тяжкості. Все зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою ухилення від покарання за вчинені злочини, зможе без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим зашкодити судовому провадженню (п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України).

Отже, в матеріалах клопотання містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які вказують на доцільність утримання обвинуваченого ОСОБА_2 , під вартою. При цьому суд враховує, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими, відповідає особі обвинуваченого характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як ухиленню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, ризики чого нікуди не зникли, є реальними та дійсними. А обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 в процесі розгляду кримінального провадження в суді. Тому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заходів у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 постійного місця роботи не має, постійних джерел доходів він не має. Крім того, ОСОБА_3 раніше судимий, судимість не знята та не погашена, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості. Все зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою ухилення від покарання за вчинені злочини, зможе без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим зашкодити судовому провадженню (п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України).

Отже, в матеріалах клопотання містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які вказують на доцільність утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою. При цьому суд враховує, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими, відповідає особі обвинуваченого характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як ухиленню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, ризики чого нікуди не зникли, є реальними та дійсними. А обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 в процесі розгляду кримінального провадження в суді. Тому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12.03.2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12.03.2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12.03.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Машкіна

Михайлівського районного суду

Запорізької області