Ухвала суду № 86858659, 27.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10947/19

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

27 грудня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Вереш А.В.

з участю прокурора - Ісак В.М.

захисника - Свида О.Г.

обвинуваченої - ОСОБА_1

потерпілої- ОСОБА_2

представника потерпілої- Моняк Р.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження №308/10947/19 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000180 від 15.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2019 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000180 від 15.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25 вересня 2019 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні, прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, для повернення обвинувального акту прокурору немає. Угода не укладалася.

Захисник обвинуваченої Свида О.Г. не заперечив проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у судовому засіданні. Щодо проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні залишив вирішення на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала доводи захисника.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - Моняк Р.В. та потерпіла ОСОБА_2 погодилися з думкою прокурора, просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні. Вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не має.

Окрім того, захисник обвинуваченої Свида О.Г. в судовому засіданні також заявив клопотання про зміну обвинуваченій запобіжного заходу на альтернативний запобіжний захід: особисте зобов`язання чи домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час доби з 22.00 год. до 06. 00 год. , яке подав у письмовому вигляді та оголосив його зміст.

Клопотання мотивовано тим, що судом обрано запобіжний захід відносно обвинуваченої фактично після двомісячного строку після того, як ОСОБА_1 не мала жодного запобіжного заходу і своєю поведінкою показала належну процесуальну поведінку зявившись на суд 18.11.2019 року. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 мала два місяці, для того щою здійснити дії щодо переховування від органів слідства, суду, виїхати у будь - яку іншу місцевість. Однак , як зазначає захисник, з боку ОСОБА_1 була продемонстрована взірцева процессуальна поведінка - вона не ухилялась від викликів до суду, самостійно зявляється на виклики до суду. Просив врахувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду щодо обрання відносно ОСОБА_1 попереднього запобіжного заходу, в якій зазначено, що ризики не підтверджені жодним доказом і такі висновки не узгоджуються з фактичною поведінкою ОСОБА_1 . Вказує на те, що обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового дмашнього арешту не дає змоги обвинуваченій навчатись в університеті, працювати для того, щоб остання мала змогу відшкодувати завдану потерпілій стороні шкоду. Окрім того, вказує на погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 .

Обвинувачена у підготовчому судовому засіданні підтримала доводи захисника, просила змінити їй запобіжний захід на менш суворий.

Прокурор , представник потерпілої та потерпіла у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченої . Прокурор вказав, що існує ризик переховування обвинуваченої від суду.

Окрім того, на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_3 у якості потерпілого до кримінального провадження, оскільки внаслідок дій ОСОБА_1 йому завдано тяжкі тілесні ушкодження та моральну, матеріальну шкоду.

Прокурор, представник потерпілої ОСОБА_2 - Моняк Р.В. та потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання.

Захисник обвинуваченої та обвинувачена в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання.

Окрім того, на адресу суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - Курах Ю.М. про скасування арешту майна накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 19.07.2019 року на майно належне ОСОБА_4 автомобіль марки « Porsche" р.н.з. НОМЕР_1 , яке мотивоване відсутністю підстав для подальшого арешту майна ОСОБА_4

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - Курах Ю.М. про скасування арешту майна.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - Моняк Р.В. в судовому засіданні вказав на передчасність заявленого клопотання.

Потерпіла в судовому засіданні погодилась з доводами представника.

Захисник та обвинувачена в судовому засіданні погодились з доводами прокурора.

24.09.2019 року через канцелярію Ужгородського міськрайонного суду надійшов цивільний позов від ОСОБА_4 із клопотанням про прийняття цивільного позову та визнання його цивільним позивачем, оскільки діями ОСОБА_1 йому завдана матеріальна шкода.

Крім цього, 15.11.2019 року через канцелярію Ужгородського міськрайонного суду надійшов цивільний позов від ОСОБА_3 , оскільки діями ОСОБА_1 йому завдана матеріальна та моральна шкода.

Крім цього, 15.11.2019 року через канцелярію Ужгородського міськрайонного суду надійшов цивільний позов від ОСОБА_2 , оскільки діями ОСОБА_1 їй завдана матеріальна та моральна шкода.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Статтею 291 КПК України, передбачені вимоги яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності вимогам передбачених цією статтею.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як вбачається із змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019070000000180 від 15.06.2019 року, такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та затверджений процесуальним прокурором.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

Угода про примирення або про визнання винуватості - не укладались.

Кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду.

Обвинувачена та її захисник отримали обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розпискою.

Аналіз змісту обвинувального акта свідчить про те, що при його складанні були дотримані вимоги статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідуван-ня доказів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду.

З врахуванням викладеного, вважаю, що є достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Що стосується клопотання заявленого захисником обвинуваченої про зміну обвинуваченій

ОСОБА_1 запобіжного заходу на менш суворий, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.11.2019 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю.

Заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу, захисник вказує на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також на те, що обвинуваченою продемонстрована взірцева процессуальна поведінка - вона не ухилялась від викликів до суду, самостійно зявляється на виклики до суду.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження. Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушеннявідповідного ступеню тяжкості.

При вирішенні клопотання слід враховувати вимоги статей 177, 178 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю обвинуваченій ОСОБА_1 був обраний з метою забезпечення виконання нею покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду ; незаконно впливати на свідків.

При вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту , суд враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винною та наявність ризиків .

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останньої у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. Дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд, звертає увагу сторони захисту на те, що питання щодо доведеності чи недоведеності вини обвинуваченої не являється предметом розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспіль них прав та інтересів.

При розгляді клопотання суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою, наявність підстав вважати, що остання, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, що унеможливить повноту, всебічність при розгляді даного кримінального провадження,може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинуваченої від правосуддя.

У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд вважає, доведеним те, що існує реальна загроза того, що обвинувачена перебуваючи на волі може впливати на свідків, отже існує ризик незаконного впливу на свідків з метою зміни їх показів на свою користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності, самостійно або через знайомих, шляхом вмовляння, погроз або іншим способом.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику переховування обвинуваченої від суду.

При цьому судом враховано процессуальну поведінку обвинуваченої під час перебування кримінальної справи на розгляді Ужгородського міськрайонного суду.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 не зявилась в призначене судове засідння на 10 год.00 хв. 07.10.2019 року, на 15 год.00 хв. 21.10.2019 року. Неявки обвинуваченої в судові засідання захисник Свида О.Г. мотивував перебуванням обвинуваченої на лікуванні в КНП « Свалявська районна лікарня», про що надав відповідні довідки.

Суд контатує, що з метою перевірки достовірності данних про перебування обвинуваченої ОСОБА_1 на лікуванні в КНП « Свалявська районна лікарня», судом було зроблено відповідні запити на адресу КНП « Свалявська районна лікарня».

Так, на запит суду 23.10.2019 року на адресу суду надійшла відповідь від 18.10.2019 року № 33/04-10 за підписом в.о. директора КНП « Свалявська районна лікарня» ОСОБА_5 , згідно якої « ОСОБА_1 за медичною допомогою до нашого медичного закладу не зверталася та на стаціонарному лікуванні в період з 15.06.2019 року по 18.10.2019 року не перебувала».

Водночас, 28.10.2019 року на адресу суду надійшов лист від 24.10.2019 року № 68/04-10 за підписом в.о. директора КНП « Свалявська районна лікарня» ОСОБА_5 про те, що помилково було надано інформацію від 18.10.2019 року № 33/04-10 стосовно ОСОБА_1 , так як остання знаходиться на стаціонарному лікуванні з 01.10.2019 року по еперешній час.

Неявки обвинуваченої в призначені судові засідання на 10 год.00 хв. 07.10.2019 року, на 15 год.00 хв. 21.10.2019 року не доводять факт « взірцевої процессуальної поведінки обвинуваченої» про яку наголошував захисник, а листи в.о. директора КНП « Свалявська районна лікарня» ОСОБА_5 адресовані до суду за своїм змістом викликають сумнів та є предметом перевірки достовірності викладених в них фактів стороною обвинувачення.

Таким чином, на переконання суду, доведено наявність високого рівня ризику переховування обвинуваченої від суду.

До того ж, крім наявності вказаних ризиків, суд також враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, навчається, не заміжня.

Суд звертає увагу на спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин суд вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину та вищевказаних ризиків, станом на день вирішення клопотання ризики не зменшилися, не відпали та продовжують існувати, і неможливість їх запобігання при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, при чому вчинення злочину стало наслідком усвідомленого ігнорування ОСОБА_1 вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в результаті якого спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому , а у відповідності до ст.3 Конституції України - людина, її життя та здоров`я визнаються найвищою соціальною цінністю.

Отже, враховуючи обставини провадження, характер обвинувачення, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченої.

Доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, навчається не можуть слугувати стримуючим фактором та не спростовують заявлених ризиків.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу .

Що стосується клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - Курах Ю.М. про скасування арешту майна накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 19.07.2019 року на майно належне ОСОБА_4 автомобіль марки « Porsche" р.н.з. НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Стаття 314 КПК України визначає чіткий та виключний перелік питань, які вирішуються судом під час підготовчого судового засідання, і суд на вказаній стадії вважає клопотання передчасним, належних правових підстав для задоволення даного клопотання на вказаній стадії не встановлено.

Що стосується клопотання ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_3 у якості потерпілого до кримінального провадження, оскільки внаслідок дій ОСОБА_1 йому завдано тяжкі тілесні ушкодження та моральну, матеріальну шкоду, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним з елементів права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є доступ до суду.

За правилами ч.2 ст. 286 КК України, кримінальна відповідальність настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки:1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Кримінальна відповідальність за ч.2 ст. 286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж тяжкі тілесні ушкодження.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпекируху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ч.2 ст. 286 КК України наслідків.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Із змісту формулювання обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті вбачається, що внаслідок дій ОСОБА_1 ,яка керувала транспортним засобом, спричинено гр. ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними в момент їх заподіяння.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залучення до участі у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №12019070000000180 від 15.06.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 286 КК України , в якості потерпілого ОСОБА_3 .

Що стосується цивільних позовів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди та, яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Подані до суду позова відповідають вимогам, які ставляться до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, тому вони повинні бути розглянуті разом з кримінальним провадженням.

За таких обставин є підстави для прийняття вищевказаних цивільних позовів до кримінального провадження та як наслідок слід залучити ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі у справі цивільними позивачами, а обвинувачену ОСОБА_1 цивільним відповідачем.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачена, її захисник, потерпілі, їх представник, цивільні позивачі, прокурор, свідки.

Вирішуючи питання щодо кола осіб учасників судового провадження, про виклик в судове засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень ст. 22 КПК України, а тому вважає за необхідне під час судового розгляду розглянути клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту щодо виклику осіб для їх допиту .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331, 336, 369-372 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13 січня 2020 року о 14 год. 00 хв., в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - Свида О.Г. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - Курах Ю.М. про скасування арешту майна - відмовити.

Залучити ОСОБА_3 , до кримінального провадження №12019070000000180 від 15.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України потерпілим.

Цивільний позов ОСОБА_2 та цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення прийняти до кримінального провадження №12019070000000180 від 15.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Визнати цивільними позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; цивільним відповідачем - ОСОБА_1 .

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП у кримінальному провадженні , в порядку ст. 128 КПК України прийняти до кримінального провадження №12019070000000180 від 15.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Визнати цивільним позивачем ОСОБА_4 ; цивільним відповідачем - ОСОБА_1 .

Надіслати відповідачу копію цивільного позову з копіями ухвал.

Надати відповідачу ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позови (заперечень проти позову) 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття до кримінального провадження цивільного позову. У вказаний строк відповідач має право надіслати: 1) суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Інші вимоги до відзиву встановлено ст. 178 ЦПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали з врахуванням днів перебування головуючого у відпустці оголошено 13.01.2020 року о 08 -50 год.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца