Постанова № 86858085, 11.01.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8210/19

Провадження №2-а/265/21/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участю секретаря - Головченко М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/8210/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою представника відповідача ЕАК № 1778542 від 22 листопада 2019 року його притягнуто до адмін. відповідальності за скоєння правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він нібито 22 листопада 2019 року об 14:08 год., керуючи автомобілем «Кіа Маджентіс» д/н НОМЕР_1 по вул. Набережній, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР. Вважаючи таку постанову незаконною, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, зазначав, що він дійсно 22 листопада 2019 року рухався на вказаному автомобіліпо вулиці Набережній в напрямку Лівобережного району міста Маріуполя. Однак у районі розташування комунального підприємства «Комунальник» був зупинений співробітниками УПП в Донецькій області, від яких він дізнався про нібито порушення проїзду перехресть. Натомість на підтвердження наявності порушення йому не було надано жодного доказу, а наданий співробітником поліції відеозапис не містив очевидних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відео фіксація дорожньої обстановки проводилося не на вулиці Набережній, а здійснювалось фіксування роботи світлофора, який знаходився на іншій вулиці, тобто не було підтверджено, що при наявності зеленого світла світлофору на перехрещувальній вулиці, по вулиці Набережній горить червоне світло світлофору. Також на наданому йому відео записі не можливо провести ідентифікацію транспортного засобу, який за думкою поліцейського порушив правила проїзду перехресть. При цьому не було враховано посилання позивача на п. 16.8 ПДР. Також вказував, що у порушення п. 6 розділу IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» винесена відносно нього 22 листопада 2019 року постанова не містила згідно із п. 6, 8 Додатку № 5 до такої Інструкції П.І.Б . особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не вказано словами розмір штрафу, а також був відсутній підпис особи, притягнутої до відповідальності, з ознайомленням з її правами. На підставі переліченого як незаконну просив суд скасувати постанову ЕАК № 1778542 від 22 листопада 2019 року про накладення на нього адмін. стягнення.

На підставі відзиву представника Управління патрульної поліції в Донецькій області вбачається, що, не визнаючи заявлені позивачем вимоги, представник ОСОБА_3 вказував, що зібрані у справі докази свідчать про те, що 22 листопада 2019 року позивач, керуючи транспортним засобом КІА н. з. НОМЕР_1 по вул. Набережній в районі будинку 1, проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора, порушивши п. 8.7.3 «е» ПДР, що підтверджується відео фіксацією з технічного приладу, закріпленого у патрульному автомобілі, з яким було ознайомлено позивача. Вказаним реєстратором також доведено, що саме позивач рухався на автомобілі КІА н. з. НОМЕР_1 по вул. Набережній. Факт порушення ним ПДР підтверджується циклограмою роботи світлофорного об`єкту. Також спростовував невідповідність винесеної постанови п. 5 розділу IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». На підставі переліченого просив відмовити у позові ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначав, що суб`єкт владних повноважень не надав беззаперечні належні, допустимі та достовірні докази того, що саме позивач, керуючи транспортним засобом КІА номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, оскільки неможливо ідентифікувати автомобіль під час скоєння правопорушення при проїзді перехрестя по вулиці Набережній у місті Маріуполі. Також вказував, що циклограма роботи світлофору в районі зупинки міського транспорту «Завод Маркохім» в місті Маріуполі станом на 17 жовтня 2019 року не підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення 22 листопада 2019 року.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з`явився, надавши суду заяву з проханням розгляд справи провести за його відсутності, задовольнивши поданий ним позов.

В судове засідання представник відповідача, Михайленко І. С., також не з`явився, надавши суду заяву з проханням розгляд справи провести за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із постанови про адміністративне правопорушення ЕАК № 1778542 від 22 листопада 2019 року, винесеної поліцейським УПП в Донецькій області Кулеба В. В., ОСОБА_1 було притягнуто до адмін. відповідальності за скоєння правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що позивач 22 листопада 2019 року об 14:08 год., керуючи автомобілем «Кіа Маджентіс» д/н НОМЕР_1 по вул. Набережній, біля будинку 1, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР. Також в постанові зазначено, що правопорушення зафіксовано на прилад dmt ah014 xiaomi y car dvr 27 (а. с. 6).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі п. 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України сигнали світлофора зі значеннями: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

За п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсного) або регулювальником, сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) або дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть та проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з оглянутої в судовому засіданні відео фіксації на оптичному носії інформації, наданого представниками відповідача, з відеореєстратора патрульної машини працівників поліції, розташованого на дорозі, що веде до «Заводу Маркохім», вбачається, що автомобіль позивача проїхав перехрестя із перехрещувальною вул. Набережною на заборонний сигнал світлофору.

Під час переслідування автомобіля порушника працівниками поліції було невдовзі встановлено, що на заборонний сигнал світлофору перехрестя з вул. Набережною проїхав автомобіль «Кіа Маджентіс» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Також на відео з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено причину його зупинки, надано на підтвердження факту порушення відео з реєстратора автомобіля працівників поліції, позивачу було роз`яснено його права, передбачені КУпАП, надано копію постанови про накладення адмін. стягнення та роз`яснено порядок її оскарження.

Допустимість як доказів відео фіксації з відео реєстратора автомобіля працівників поліції та з нагрудної камери поліцейського підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 листопада 2018 року по справі № 678/991/17.

З відповіді від 12 грудня 2019 року ККП «Маріупольавтодор» на підставі циклограми роботи світлофору в районі зупинки міського транспорту «Завод Маркохім» по вул. Набережній в місті Маріуполі вбачається, що при увімкненні зеленого світла світлофору на дорозі, що веде до «Заводу Маркохім», на світлофорі по вул. Набережній в обох напрямках горить заборонний червоний сигнал світлофору (а. с. 21).

Таким чином суд вважає, що на підставі належних доказів в судовому засіданні було достеменно підтверджено факт порушення ОСОБА_1 п. 8.7.3 «е» ПДР, що свідчить про правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Також в судовому засіданні на підставі наданого відео було спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції йому не було надано докази на підтвердження наявності порушення з його боку ПДР, що йому не було вручено під розпис копію постанови від 22 листопада 2019 року, що йому не було роз`яснено його права та порядок оскарження такої постанови.

В частині посилань ОСОБА_1 на те, що наведене відео не містить очевидних даних про те, що саме його автомобіль проїхав на заборонний сигнал світлофору, судом не беруться до уваги, оскільки на наданій суду відео фіксації порушення п. 8.7.3 «е» ПДР чітко вбачається, що працівники поліції почали слідувати саме за автомобілем позивача, який останнім проїхав перехрестя по вул. Набережної, машину якого було швидко наздогнали працівники поліції, яка рухалась саме останньою по вул. Набережній попереду автомобіля поліцейських, тому беручи до уваги колір та інші зовнішні ознаки транспортного засобу позивача, суд не має сумнівів, що саме позивач на автомобілі «Кіа Маджентіс» д/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя на червоне світло світлофору, що повною мірою підтверджено наявною у справі циклограмою роботи такого світлофору.

Також суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на п. 16.8 ПДР, оскільки позивач вже виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що забороняв рух.

Посилання позивача на формальне порушення п. 6 розділу IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» працівниками поліції при винесені постанови відносно нього 22 листопада 2019 року не можуть бути підставою для скасування законної постанови про накладення адмін. стягнення при підтвердженні самого факту порушення ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Аналогічні правові позиції були висловлені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 31 січня 2019 року по справі № 857/874/19 та Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 459/1801/17.

Враховуючи перелічене, суд встановив, що працівниками поліції було дотримано передбачені законом порядок та процедуру розгляду справи про адмін. правопорушення, на підставі чого за порушення ОСОБА_1 п. 8.7.3 «е» ПДР позивача законно притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином за наслідком розгляду справи суд вважає, що доводи ОСОБА_1 на обґрунтування поданого ним позову не знайшли свого підтвердження під час вирішення спору у суді, тому заявлені ним позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 286 КАС, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення на підставі ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення як до Першого апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, так й безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 13 січня 2020 року.

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 .

відповідач: Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, код: 40108646, розташоване: м. Маріуполь, вул. М. Мазая 16.

Суддя