
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
11 січня 2020 р. Справа №200/181/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: 8500, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Незалежності, 28 А, код ЄДРПОУ 37755477), Міністерства соціальної політики України (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Експланадна, будинок 8/10, код ЄДРПОУ 37567866), Державної казначейської служби України (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Бастионна, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646) про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої компенсації втрати частини доходів у сумі 2984,84 гривні, -
В С Т А Н О В И В:
08 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої компенсації втрати частини доходів у сумі 2984,84 гривні, шляхом їх стягнення.
Згідно із частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За приписами статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження.
Частиною п`ятою статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Як вбачається із позовної заяви, між позивачем та суб`єктом владних повноважень - Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду Українисудом, зокрема Донецьким окружним адміністративним судом, публічно-правовий спір вирішено, визнана протиправна бездіяльність наведеного суб`єкта. Рішення суду набрало законної сили. В даній позовній заяві позивач просить саме стягнути на його користь заподіяну шкоду протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, підтверджену рішенням суду.Інші вимоги вирішення публічно-правового спору позивачем у даній позовній заяві не заявлені.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, то такі вимоги з огляду на приписи частини 5 статті 21 КАС України вирішуються судом в порядку цивільного судочинства.
Суд наголошує на тому, що в розглядуваному випадку є імперативна вказівка в Кодексі адміністративного судочинства України, зокрема участині 5 статті 21,щовимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносинне заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, вирішуються судомв порядку цивільного або господарського судочинства, в даному випадку - в порядку цивільного судочинства.
Приписами пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Водночас, слід зауважити, що норми Закону України«Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», які визначені позивачем як правове обгрунтування заявлених позовних вимог, не містять будь-яких норм пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Окрім того, аналогічну позицію з приводу підходу до визначення предметної юрисдикції висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 645/212/18 (провадження № 14-183цс19).
Відповідно до пункту 1 частини 1, частин 2, 6 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Згідно з частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою -четвертою цієї статті.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній справі та роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевими загальними судами.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 21, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої компенсації втрати частини доходів у сумі 2984,84 гривні.
Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинствамісцевими загальними судами.
Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана 11січня 2020 року.
Суддя О.В. Зінченко
Судове рішення № 86848716, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/181/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: