Ухвала суду № 86848566, 11.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/102/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи» (89100, Закарпатська область, смт. Воловець, пл. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 41074414), в особі представника Сочки Віталія Івановича ( АДРЕСА_1 Б) до Закарпатської обласної державної адміністрації (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 00022496), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Воловецька районна державна адміністрація (89100, Закарпатська область, смт. Воловець, пл. Пушкіна, 8, код ЄДРПОУ 04053855), Свалявська районна державна адміністрація (89300, Закарпатська область, м. Свалява, пл. Головна,1, код ЄДРПОУ 04053826) про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2020 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи», в особі представника Сочки Віталія Івановича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Воловецька районна державна адміністрація, Свалявська районна державна адміністрація, якою просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації № 361 від 05.07.2019 «Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій».

Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 5 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до статті 161 частини 4 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, при обґрунтуванні позовних вимог посилається на розпорядження № 28 від 13.02.2017, № 32 від 09.02.2017, № 123 від 15.05.2017 та № 154 від 12.06.2017, однак належним чином завірені копії таких суду не було надано.

Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 9 КАС України, в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З цього приводу суд зазначає, що у справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першоїстатті 4 Цивільного процесуального кодексу України(справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю “охоронюваний законом інтерес”, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям “право” (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 243/10377/16-а (№К/9901/33335/18).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не обґрунтовано, як оскаржуване розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації № 361 від 05.07.2019 «Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій» порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- докази, на підставі яких обґрунтовано позовні вимоги, а саме: розпорядження № 28 від 13.02.2017, № 32 від 09.02.2017, № 123 від 15.05.2017 та № 154 від 12.06.2017;

- позовну заяву у новій редакції із обґрунтуванням як оскаржуване розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації № 361 від 05.07.2019 «Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій» порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи», в особі представника ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Воловецька районна державна адміністрація, Свалявська районна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В.Скраль