Ухвала суду № 86848326, 03.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 січня 2020 року Справа 160/5/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просять:

- визнати дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області неправомірними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 57173541 від 20.11.2018 та відновити виконавче провадження № 57173541, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 804/1933/18 від 31.08.2018, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 по справі № 804/1933/18.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтями 160 та 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачами не надано до матеріалів адміністративного позову документу, який підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 даного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1 921,00 грн., за подання даного адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно сплатити - 2 305,20 (768,40 грн. х 3 = 2 305,20 грн.).

Судорвий збір має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;

Рахунок: UA178999980000034316206084014;

Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

код бюджетної класифікації доходів: 22030101.

Суд зазначає, що позивачами при поданні адміністративного позову було зазначено про їх звільнення від сплати судового збору на підставі п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Однак, перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.

Відповідно до положень п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 5 "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

При цьому, дана адміністративна справа не є справою про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; даний спір не пов`язаний з виплатою компенсації, поверненням майна, або справою щодо спору, пов`язаному з відшкодуванням його вартості громадянину, реабілітованому відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені п.п. 2, 4, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі не відносяться.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 КАС України.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього документів, позивачами оскаржується постанова Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження № 57173541 від 20.11.2018.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивачами зазначено, що про існування оскаржуваної постанови їм не було відомо, більш того, остання ними не отримувалась, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були сторонами у виконавчому провадженні № 57173541.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд вважає, що п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено право звернення до суду із позовом про оскарження рішень державного виконавця протягом 10 днів.

За практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фогарді проти Сполученого Королівства", право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.

Аналізуючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, судом встановлено, що про існування оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження № 57173541 від 20.11.2018, позивачам було відомо ще 24.10.2019, що вбачається із тексту заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з якою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Разом з тим, не зважаючи на таку обізнаність, позивачі звернулись з даним адміністративним позовом лише 23.12.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивачів про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовом, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені в даному клопотанні, є непідтвердженими.

За приписами ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подана без додержання вимог, встановлених статями 122, 123, 160, 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 287 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Запропонувати позивачам протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме: надати суду докази сплати кожним позивачем суми судового збору у розмірі 768,40 грн.; надати заяву із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом разом із доказами.

Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко