Ухвала суду № 86848248, 03.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

03 січня 2020 р. Справа № 802/3879/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого: Дончика В.В.,

суддів: Чернюк А.Ю.,

Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії України про стягнення коштів та компенсації

в с т а н о в и в :

04.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся в Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом в якому просив стягнути з Центральної виборчої комісії України середньомісячний заробіток за затримку повного розрахунку при звільнені за періоди з 01.10.2013 року по 01.11.2014 року в розмірі 12870,00 грн. та з 12.02.2010 року по 27.10.2011 року в розмірі 19495,00 грн., компенсацію за дні невикористаних відпусток за період з 27.11.2009 року по 27.10.2011 року в розмірі 1980,00 грн., компенсації втрати коштів внаслідок інфляції на суму 2380,00 грн., моральну шкоду за тривале порушення трудових прав в розмірі 500,00 грн. та 1000,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Ухвалою суду від 07.11.2014 року, в частині позовних вимог щодо стягнення середньомісячного заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 12.02.2010 року по 27.10.2011 року, відмовлено у відкритті провадження.

Ухвалою судді від 10.11.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати колегією суддів, закінчено підготовче провадження.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року, позовну заяву, в частині позовних вимог про стягнення компенсації за дні невикористаних відпусток, за період з 27.11.2009 року по 27.10.2011 року, та про стягнення середньомісячного заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні, за період з 01.10.2013 року по 04.05.2014 року, залишено без розгляду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року, в задоволені адміністративного позову про стягнення коштів, компенсації та моральної шкоди відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2016 року ухвалу та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року, та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року скасовано, а провадження у справі закрито.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.18.2018 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.09.2016 року скасовано, а справу направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на новий касаційний розгляд.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.10.2019 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року про залишення позовних вимог в частині без розгляду та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року скасовано, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року, залишено без змін.

30.10.2019 року матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

У відповідності до пункту 10 частини 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року адміністративну справу прийнято до провадження, та передано для визначення колегії суддів.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року адміністративну справу призначено до розгляду в судове засідання на 11.12.2019 року.

09.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, у відповідності до статті 194 КАС України, розгляд справи просили здійснювати за відсутності представника Комісії.

09.12.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 "уточнені позовні вимоги".

Ухвалою суду від 11.12.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, у відповідності до частини 7 статті 47 КАС України, заяву ОСОБА_1 "уточнені позовні вимоги" не прийнято до розгляду та повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 11.12.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача в судовому засіданні оголошено перерву до 24.12.2019 року.

20.12.2019 року до суду найшли заперечення на відзив.

23.12.2019 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 03.01.2020 року.

В судовому засіданні 03.01.2020 року позивач підтримав заявлене клопотання про витребування доказів від 23.12.2019 року та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. 205 КАС України та клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності їх представника, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за встановленою явкою.

Визначаючись щодо наявності підстав для витребування додаткових доказів, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частини перша та друга статті 73 КАС України визначають, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини четвертої цієї статті суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 76 КАС України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи (причини пропуску строку позовної давності та ін.), і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Пунктом 4 частини 2 статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути, окрім іншого, зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

Як вбачається із клопотання позивача про витребування доказів, останній просить витребувати у відповідача:

- оригінал Подання до ЦВК від кандидата у президенти України про звільнення позивача від обов`язків секретаря ОСОБА_2 чи виведення із складу ОВК), тощо;

- оригінал бухгалтерського балансу ОВК з дебіторсько - кредиторською заборгованістю перед позивачем, який ЦВК прийняло від ОВК після закінчення виборів та ліквідації ОВК, згідно законодавства;

- оригінал його розписки про отримання ним трудової книжки від ЦВК, що підтвердити або спростувати доказ отримання чи не отримання ним трудової книжки;

- оригінал звернень позивача до ЦВК про наявність боргу ОВК перед ним і ОСОБА_3 позивачу трудової книжки;

- оригінал матеріалів, що надавався ЦВК для встановлення йому посадового окладу в 990 грн.

В той же час, суд зауважує, що при зверненні до суду ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги та вказуючи обставини, що зумовили його звернення з цим позовом зазначав, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем лише в жовтні 2013 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2010 року виплачено частину боргу. В той же час, позивачу не в повному обсязі виплачено заборгованість по заробітній платі (компенсація за дні невикористаних відпусток, за затримку трудової книжки і повного розрахунку та індексацію коштів, внаслідок затримки виплати), у зв`язку з чим він має право на відшкодування за затримку розрахунку при звільненні відповідно до приписів статті 117 Кодексу законів про працю України. В лютому 2014 року ЦВК невмотивовано відмовила у розгляді письмової заяви позивача про погодження розрахунку, що визнано постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, якою встановлено факт порушення відповідачем його прав та видано виконавчий лист щодо зобов`язання ЦВК розглянути заяву стосовно виплати боргу.

Предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є вимоги позивача про стягнення компенсації за дні невикористаних відпусток за період з 27.11.2009 року по 27.10.2011 року та стягнення середньомісячного заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 01.01.2013 року по 04.05.2014 року.

Із наведеного слідує, що дослідження обставин законності звільнення позивача від обов`язків секретаря ОВК не входить до предмету доказування в межах даної адміністративної справи, а тому необхідність витребування Подання до ЦВК від кандидата у президенти України, на переконання суду, відсутня.

Також слід вказати, що судовими рішеннями надано правову оцінку питанню компенсації за дні невикористаних відпусток, за затримку трудової книжки і повного розрахунку та індексацію коштів, внаслідок затримки виплати, тобто позивачу було відомо про зазначені вище обставини, проте, питання щодо необхідності витребування зазначених доказів під час розгляду справи у судді першої, апеляційної та касаційної інстанцій ним не ставилось.

Додатково суд зауважує, що зміст інформації, яку просить витребувати позивач не належить до кола обставин, що стосується предмета доказування, тобто відсутній об`єктивний зв`язок між доказом і обставиною, що належить встановити в межах предмету та цідстави цього позову.

Таким чином, суд не вбачає необхідності у витребуванні доказів зазначених позивачем, оскільки наявних в матеріалах справи документів та доказів достатньо для вирішення спору по суті, тому вважає за необхідне в задоволені клопотання про витребування доказів відмовити.

Крім того, клопотання не містить інформації про вжиті позивачем заходи для отримання доказів самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів та не повідомлено причини неможливості самостійного отримання доказів, про витребування яких подано клопотання.

Інших заяв та клопотань в межах підготовчого судового засідання сторонами не заявлялось.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Частиною другою статті 173 КАС України передбачено, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 179 КАС України).

Водночас перелік питань, що підлягають вирішенню (з`ясуванню) під час такого засідання, визначено частиною 2 статті 180 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що судом здійснено усі необхідні підготовчі дії з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення цієї справи, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 173, 179, 180, 181, 183, 194, 248, 256, КАС України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

Закрити підготовче провадження в адміністративній справі № 802/3879/14-а за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії України про стягнення коштів та компенсації.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 р. о 11:00 в залі судового засідання № 6 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Копію цієї ухвали невідкладно видати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 03.01.2020 року.

Головуючий: Дончик Віталій Володимирович

Судді: Чернюк Алла Юріївна

Шаповалова Тетяна Михайлівна