Постанова № 86838402, 11.01.2020, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/435/19

1-кп/291/7/20

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

11 січня 2020 року

Ружинський районноий суд Житомирської області

в складі головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дубравського С.В.,

прокурора Афійчука Ю.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника - Омельчука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ружині клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

встановив:

В провадженні Ружинського районного суду Житомирської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019060290000332 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

15.11.2019 року до суду надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 .. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у тому, 26.12.2018 близько 21 год. 00 хв. разом з ОСОБА_1 перебували у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 . В цей же день, час та місці у ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_1 , у ході якого у ОСОБА_2 виник умисел направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Реалізуючи свій умисел ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, із значною силою умисно наніс не менше чотирьох ударів невстановленим металевим предметом продовгуватої форми, який утримував в своїй правій руці, в область голови ОСОБА_1, і таким чином спричинив останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, внутрішньо-черепної гематоми, субдуральної гематоми з обох сторін, вдавленого багатоуламкового перелому лобної кістки основи черепу, перелому кісток носа, трьох забійних ран лобної ділянки голови, рани верхньої губи, двобічні параорбітальні гематоми, перелому коронки верхнього різця, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Своїми умисними діями, які виразились у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 28.12.2018 відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому продовжено до 27.03.2019 відповідно до ухвали слідчого судді Ружинського районного суду від 25.02.2019.

Під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні 26.03.2019 ухвалою суду продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 22.05.2018.

В подальшому ухвалою суду строк тримання під вартою ОСОБА_2 неодноразово продовжувався. 19.09.2019 ОСОБА_2 звільнено з під варти у зв`язку із закінченням строку.

Після звільнення з під варти обвинувачений ОСОБА_2 громадський порядок, згідно інформації Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області не порушував, до адміністративної відповідальності не притягувався. Але враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, ніде не працює та не має засобів для існування, його соціальні зв`язки не є такими, щоб утримували його за місцем проживання, а тому він має реальну можливість змінювати місце свого перебування та не з`являтися за викликом до суду, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обгрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, може впливати на свідків, переховуватися від суду, перешкоджати судовому розгляду іншим чином.

Потерпілий, не заперечував, щодо заявленого клопотання.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід - особисте зобов`язання. Посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_2 . На даний час працює неофіційн, та бажає найближчим часом влаштуватися на роботу ДП "Молокозавод", де можлива роботоа позмінно, бажає працювати та повертати збитки потерлілому ОСОБА_1 , так як вину у вчиненому визнав повністю, та визнав по справі заявлені цивільні позови.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоровя обвинуваченого, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч. 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

На підставі викладеного, та враховуючи особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 даний час працює неофіційн, та бажає найближчим часом влаштуватися на роботу ДП "Молокозавод", де можлива роботоа позмінно, бажає працювати та повертати збитки потерлілому ОСОБА_1 , так як вину у вчиненому визнав повністю, та визнав по справі заявлені цивільні позови, критично відноситься до вчиненого, просив вибечення в потерпілого, після звільнення з місць позбавлення волі до адміністративної відповідальності не притягувався.

Виходячи з викладеного суд вважає за можливе, відмовляючи в застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, з покладенням обовязків, передбачених ст. 194 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Афійчука Ю.М про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Рогізна Сквирського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обовязки:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду.

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Афійчука Юрія Михайловича..

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід / домашній арешт, тримання під вартою/ та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Розгляд справи відкласти до 14 год. 00 хв. 04.03.2020 року у зв"язку з викликом свідків.

Копію ухвали вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченому та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає, але на неї може бути подано заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Суддя О. В. Митюк.