Ухвала суду № 86833201, 27.12.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

263/11665/18

1-кп/264/100/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2019 року колегія суддів Іллічівського районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М. суддів Литвиненко Н.В., Пустовойт Т.В., за участі секретаря судового засідання Солонської Т.В., прокурора Пилипенко Д.О., захисника Коломоєць О.С,, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22018050000000147 від 12.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку Донецької області, не судимого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні, прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, але не з`явився. Станом на 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває в районі проведення антитерористичної операції, а тому, за переконанням прокурора, здійснювати судовий розгляд даного кримінального провадження у загальному порядку не можливо, та є підставою для здійснення спеціального судового провадження.

Захисник обвинуваченого Коломоєць О.С. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 наразі не знає про існування в Україні кримінального провадження відносно нього, виклики не отримує у зв`язку із перебуванням на тимчасово окупованій території.

Вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та надані матеріали, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог Розділу ІV КПК України участь обвинуваченого під час підготовчого судового засідання та судового розгляду є обов`язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.

Так, право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Крім того у § 3 (d) статті 14 частини III Міжнародного пакту, зазначено, що кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Процедури іn absentia неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Так, у рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

Так у справі «Сейдович проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя.

В даній справі суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред`явлені йому обвинувачення. З цих підстав неможна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

В даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів, з яких можна зробити висновок, що з того моменту коли ОСОБА_1 набув статусу обвинуваченого, він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання.

Крім того, суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст.7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу (ч.6 ст.9 КПК України). Статтею 335 КПК України передбачено право суду зупинити провадження у разі розшуку обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Годди проти Італії», в рамках якого встановлено не повідомлення обраного підсудним захисника про судовий розгляд та не з`ясування в достатньому обсязі про причини неявки обвинуваченого, ЄСПЛ була сформульована наступна позиція: факт неявки підсудного в судове засідання, а також відсутність повідомлення його захисника вимагають від суду прояви активності в цілях досягнення належної реалізації процесуальних прав зацікавленої особи. Отже, суд повинен за власною ініціативою призупинити розгляд справи через необхідність з`ясування причин неявки сторін.

18 травня 2018 року відповідно до ст.ст.276,277 КПК України складено письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.158-3, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 258-5 КК України.

27 липня 2018 року відповідно до ст.ст.276,277 КПК України складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.27, ч.4 ст.110-2, ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.27, ч.3 ст.258-8 КК України.

27 липня 2018 року старшим слідчим СВ 2 управління (з дислокацією ц м. Маріуполь Донецької області) ГУ Управління Служби безпеки України в Донецькій області Бадусєва І.В. оголошено у міжнародний розшук у зв`язку з переховуванням від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 01.08.2018 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дозвіл діяв 6 місяців, тобто до 01.02.2017 року, та залишився не виконаним. На даний час строк дії ухвали сплинув.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.08.2018 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження № 220180500000000147 за підозрою ОСОБА_1 .

По кримінальному провадженню проведено спеціальне досудове розслідування на підставі ухвали Жовтневого районного суду Донецької області від 15.08.2018 року в порядку ч.1 ст.297-5 КПК України, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр») опубліковано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_1 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів.

Копії процесуальних документів в порядку ч.2 ст.297-5 КПК України, що підлягають врученню обвинуваченому ОСОБА_1 вручені його захиснику Коломоєць О.С.

Згідно відомостей які містяться в обвинувальному акті ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Для виклику обвинуваченого в судове засідання судом розміщувалися судові виклики на офіційному сайті судової влади, але ж він не з`явився.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні відсутні беззаперечні докази про те, що ОСОБА_1 в достатній мірі проінформований про те, що відбудеться судовий розгляд даного кримінального провадження, та на підставі яких можна було б зробити висновок, що обвинувачений недвозначно відмовився від свого права приймати участь у розгляді справи. Суду також не надано достатніх доказів того, що наразі він перебуває на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції та/або оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Стороною обвинувачення станом на час проведення підготовчого судового засідання не надано суду жодних даних про те, яких вжито заходів для розшуку обвинуваченого.

Так, на підтвердження того, що обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території, прокурором під час проведення підготовчого судового засідання не надано жодних документів, які б свідчили, що ОСОБА_1 на теперішній час постійно мешкає на території тимчасово непідконтрольній державі України, а саме в місті Донецьку.

Крім того, колегія суддів зауважує, те, що здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженню не свідчить, що суд зобов`язаний призначити спеціальне судове провадження, оскільки потрібно саме довести наявність таких обставин, які б дозволяли призначити спеціальне судове провадження саме на сьогодні.

З урахуванням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, а також вищенаведеної практики Європейського Суду, яка є частиною національного законодавства, є обґрунтовані підстави вважати, що здійснення спеціального судового провадження на даній стадії може призвести до порушення ст.6 Конвенції, оскільки обвинувачений позбавлений права висловити бажання на розгляд його справи судом, захищати себе особисто чи скористатися правовою допомогою захисників, обраних ним особисто, допитувати свідків, що показують проти нього, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані, надавати суду докази в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження задоволенню не підлягає, оскільки ним не доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 ухиляється від суду, перебуває на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції та/або оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Окрім того, 27.12.2019 року під час проведення підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово викликався до суду, систематично не з`являвся, що свідчить про те, що останній переховується від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим виникла необхідність на отримання дозволу на затримання для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що обвинувачений до теперішнього часу переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, знаходиться у розшуку та без затримання останнього неможливо забезпечити його явку до суду для розгляду клопотання про застосування відповідного запобіжного заходу, прокурор просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_1 з території тимчасово непідконтрольній України не виїжджав, про існування кримінального провадження відносно нього йому невідомо, тому він не навмисно не з`являється в судове засідання.

Розглянувши клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Згідно з ч.2 ст.187 КПК України якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 КПК України.

За приписами ст.189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.

Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 невідомо про перебування в провадженні суду кримінальної справи стосовно нього, суд не може розцінювати його неявки як навмисні, тому з даних міркувань клопотання прокурора про дозвіл на затримання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, зважаючи на те, що проведення судового засідання у відсутності обвинуваченого неможливо та на даний час його місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено, колегія суддів вважає за необхідне на підставі пунктів 2, 10, 13, 14, 15, 16 ч. 1, ч.2 ст.7, ст.335 КПК України оголосити обвинуваченого ОСОБА_1 в розшук, а провадження по справі зупинити до його розшуку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.187, 188, 189, 323, 335, 372 КПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 22018050000000147 від 12.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.27, ч.4 ст.110-2, ч.1 ст.158-3, ч.3 ст.27, ч.3 ст.258-5 КК України - відмовити.

Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку Донецької області, не судимого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Організацію виконання розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 доручити прокурору прокуратури Донецької області, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22018050000000147 від 12.07.2018 року

Провадження по справі зупинити до розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 .

В задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення судом.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали буде проголошений 28.12.2019 року о 10-00 годині.

Головуючий суддя: А.М.Іванченко

Судді: Н.В.Литвиненко

Т.В.Пустовойт