Ухвала суду № 86832460, 09.01.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5558/19

Провадження № 1-кп/645/370/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

за участю прокурора - Осадчої Л.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Красина С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08.08.2019 року ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.10.2019 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 12.02.2020 року.

У судовому засіданні прокурор Осадча Л.О. заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити займатися злочинною діяльністю, незаконно впливати на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, все це свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Красина С.М. заперечував проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , Вказував, що в провадженні інших судів м. Харкова перебувають обввинувальні акти відносно ОСОБА_1 у вчиненні аналогічних злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, проте вину у їх вчиненні ОСОБА_1 заперечує, у встановленому законом порядку його вина ще не доведена, а тому вказана обставина не може розцінюватися як ризики, передбачені ст.177 КПК України. В той же час обвинувачений має мати, яка є інвалідом 3 групи, потребує його допомоги, та сам страждає гепатитом С. За таких обставин захисник просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, обравши йому цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Відповідно до положень ч. 3 ст.383 КПК України усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Частиною 3 ст.331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

За таких обставин, головуючий, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, під час вирішення питання щодо продовження дії обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою приходить до наступного.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Встановлено, що 08.08.2019 року ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.10.2019 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 12.02.2020 року.

Вбачається, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, з врахуванням вимог ст. 177 КПК України, виходив з наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також сукупності наступних обставин: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йому повідомлено про підозру. Зокрема, суд враховує ту обставину, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину. Підозрюваний раніше засуджувався до кримінального покарання, тривалий час перебував в місцях позбавлення волі, після звільнення з місць позбавлення волі знову притягнутий до кримінальної відповідальності.

Метою продовження строку тримання обвинувачених під вартою є запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При вирішенні цього питання судом враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, на шлях виправлення та переховування не став, належних висновків для себе не зробив, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість. Крім того, на теперішній час в провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувають кримінальні провадження № 12017220060001354 від 26.06.2017 року та № 12017220460000673 від 26.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 3 ст.185 КК України та кримінальне провадження № 12018220060002514 від 03.11.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 за ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України. Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливості з боку обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення.За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що обвинувачений ОСОБА_1 має стійку схильність до противоправної діяльності, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду.

Враховуючи існування вище зазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а також враховуючи, що обвинувачений звинувачується у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, вчинених з проти власності, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, на шлях виправлення та переховування не став, належних висновків для себе не зробив, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, при цьому завдана шкода не відшкодована, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 на теперішній час є неможливим.

Наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, на які він посилається, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Також суд зазначає, що на час розгляду клопотання прокурора стороною захисту та обвинуваченим не надано нових доказів та не зазначено нових обставин, які б слугували підставим для зміни запобіжного заходу, або змінення суми застави.

Враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 24.02.2020 року, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченому під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судова колегія вважає, що достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та залишає визначену на досудовому розслідуванні суму застави в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 135 520грн.

Стосовно продовження строків виконання обов`язків, визначених ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу, а саме по заставі, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 194 КПК України відноснообвинуваченого ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ухвали слідчого судді у випадку сплати застави на ОСОБА_1 покладені процесуальні обов`язки, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Суд вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченим: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують його застосування, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають розгляду кримінального провадження до закінчення дії ухвали про застосування до обвинувачених застави.

При цьому, на підставі ч.6 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити покладені на обвинуваченого обов`язки, що визначені в ухвалі слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова, який не може перевищувати шістдесяти днів - до 08.03.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 31, 177, 178, 183, 194, ч. 1 ст. 314-316, 331, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 08 березня 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується 08 березня 2020 року.

Визначити суму застави у розмірі 135520 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень ) 00 коп., які необхідно внести на рахунок: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області; банк отримувача ДКС України; код за ЄДРПОУ: 26281249; МФО 820172, рахунок: НОМЕР_1 , до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий-суддя Бабкова Т.В.