Рішення № 86826363, 09.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4992/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Овчаренка Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Овчаренка Євгена Вікторовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо здійснення підготування та подання до органу, що призначає пенсію необхідні документи для призначення, ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області підготувати та подати до органу, що призначає пенсію необхідні для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років документи, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року в органах поліції.

18 вересня 2019 року позивач звільнився зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Згідно витягу з наказу ГУНП в Луганській області № 868 о/с від 12 вересня 2019 року "По особовому складу", вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні дорівнює: 15 років 01 місяць 13 днів, у пільговому обчисленні: 12 років 10 місяців 12 днів.

Оскільки вислуга років позивача дорівнює 27 років 11 місяців 25 днів відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", має право на призначення пенсії за вислугу років.

Листом від 23 жовтня 2019 року № 5913/111/58/05-2019 відповідач відмовив позивачу в підготуванні документів для призначення пенсії.

З посиланням на норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" та практику Європейського суду з прав людини, позивач вважає, що рішення відповідача протиправне.

Головне управління Національної поліції в Луганській області позов не визнало, через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 49-53).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що пунктом "б" статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Одночасно частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військовуслужбу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 роки 6 місяців вислуги обчисленої на пільгових умовах.

Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності вислуги 23 календарних років 6 місяців та більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 281/459/17, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16, від 24 жовтня 2019 року у справі № 295/7219/16, від 24 жовтня 2019 року у справі 761/14626/17.

Наказом ГУНП в Луганській області від 12 вересня 2019 року № 868 о/с та довідкою про проходження служби старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підтверджено, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 15 років 01 місяців 13 днів.

Наявної у позивача вислуги років не достатньо для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Оскільки приписи пункту 3 Постанови № 393 суперечать приписам пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ, як правового акту, що має вищу юридичну силу, а тому обґрунтування позивача своїх вимог нормами, передбаченими Постановою № 393, відповідач вважає нікчемними. Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком 3-1.

Обов`язок уповноваженого структурного підрозділу щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії виникає тільки у разі подання заяви про призначення пенсії за вислугу років особою, яка має право на пенсію згідно з Законом № 2262-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 761/19075/17, від 14 листопада 2019 року № 806/1469/16.

26 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в яких зазначено, що згідно пункту "а" статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, якщо вони звільнені зі служби, а саме: з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Згідно витягу з наказу про звільнення від 12 вересня 2019 року № 868 о/с, календарна вислуга років позивача становить - 15 років 01 місяць 13 днів, що не є достатньою умовою для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону № 2262.

Загальна тривалість вислуги у пільговому обрахуванні використовується при розрахунку розміру пенсії, а не для визначення права особи на той чи інший вид пенсії.

З урахуванням викладеного третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вважає позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити (арк. спр. 63-64).

28 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) від представника позивача надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 85-87).

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року позовну заяву адвоката Овчаренка Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху (арк. спр. 31).

Ухвалою від 11 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-3).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 грудня 2005 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року по 18 вересня 2019 року в органах Національної поліції України, є учасником бойових дій, з 11 липня 2014 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, 18 вересня 2019 року звільнений з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Новоайдарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), що підтверджується копіями документів: паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Новоайдарським РВ УМВС України 02 січня 2002 року (арк. спр. 9-12), карткою фізичної особи - платника податків від 27 серпня 2003 року (арк. спр. 12), посвідченням учасника бойових дій серії МВ НОМЕР_3 від 01 жовтня 2015 року (арк. спр. 13), довідкою № А-1102 від 19 лютого 2016 року (арк. спр. 14), витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12 вересня 2019 року № 868 о/с (арк. спр. 15, 59), копією дублікату трудової книжки серії НОМЕР_4 (арк. спр. 74-78, 97-101), послужним списком (арк. спр. 16-23).

27 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та подання до ГУ ПФУ в Луганській області документів для призначення пенсії (арк. спр. 24), яка отримана відповідачем 03 жовтня 2019 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 25).

Листом від 23 жовтня 2019 року за № 5913/111/58/05-2019 (арк. спр. 27) відповідач повідомив позивача, що згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 12 вересня 2019 року № 868 о/с, при звільненні з Національної поліції, з 18 вересня 2019 року за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Позивачу встановлена вислуга років у календарному обчисленні: 15 років 01 місяців 13 днів, вислуга років на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги), склала: 12 років 10 місяць 12 днів. Відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Вважав, що у ГУНП в Луганській області відсутні правові підстави для підготовки документів необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12 вересня 2019 року № 868 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0121432), дільничного офіцера поліції сектору превенції Новоайдарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 18.09.2019, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 15 років 01 місяць 13 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 12 років 10 місяців 12 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 15 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 27 діб (арк. спр. 15, 59).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (частина перша статті 102 Закону № 580-VIII).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з пунктом "б" статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до абзаців першого та десятого пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (абзац тринадцятий пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ).

Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною другою статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що законодавець у назві статті 17 Закону № 2262-ХІІ використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років "для призначення пенсії". Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.

Обчислення вислуги років поліцейських здійснюється відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

Підпунктом "а" пункту 3 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 24 років і більше вислуги років, обчисленої на пільгових умовах.

Вказаним Законом № 2262-ХІІ чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності у позивача 24 календарних років і більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 22 січня 2019 року у справі № 295/10742/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 295/6454/17, від 10 липня 2019 року у справі № 299/509/15-а, від 25 липня 2019 року у справі № 806/1402/16, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 28 жовтня 2019 року у справі № 200/2857/19-а.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 23 жовтня 2019 року за № 5913/111/58/05-2019 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років у порядку п. "а" статті 12 Закону № 2262-XII, а саме за недостатністю вислуги років.

З урахуванням вище зазначеного аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача та відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарної вислуги років.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача на положення постанови № 393, відповідно до якої, за твердженням позивача, для призначення пенсії у вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, суд виходить з такого.

Оскільки приписи пункту 3 Постанови № 393 суперечать приписам пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ, як правового акта, що має вищу юридичну силу.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо доводів представника позивача в частині того, що позивач мав обґрунтовані очікування на отримання пенсії з урахуванням пільгової вислуги років, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26 червня 2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Отже, у даному випадку позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність у позивача обґрунтованих очікувань - законних сподівань, і у цій справі існує спір щодо правильного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХІІ, а тому такі доводи є безпідставними.

Крім того, на момент звільнення позивача зі служби, останньому було достовірно відомо про внесені зміни у законодавство щодо пенсійного забезпечення (до Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції в Луганській області відмовляючи позивачу листом від 23 жовтня 2019 року № 5913/111/58/05-2019 у підготовці та направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначенні пенсії за вислугу років відповідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", діяло у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Овчаренка Євгена Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, код за ЄДРПОУ 40108845), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код за ЄДРПОУ 21782461), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива