Рішення № 86826360, 10.01.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2797/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (надалі відповідач) щодо не винесення на сесію ради питання порушеного ОСОБА_1 в заяві (клопотанні) від 20.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;

- зобов`язати Великоандрусівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області скликати сесію ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру, на якій розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 20.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та постановити з цього питання рішення.

Позов мотивовано тим, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 подав до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області заяву від 20.03.2019 року про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте листом від 21.05.2019 р. відповідач надав відповідь у якій зазначено про те, що розгляд порушеного питання відбудеться після проведення повної інвентаризації земель, які передані в ОТГ та внесення до державного реєстру. ОСОБА_1 вважає, що Великоандрусівська сільська рада допустила протиправну бездіяльність щодо не розгляду його заяви.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено строк для надання відповідачем відзиву на позов (а.с.1-2)

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши позовну заяву та надані до неї докази, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області із заявою від 20.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площею 2,00 га ріллі з метою ведення ОСГ із земель сільськогосподарського призначення в контурі номер НОМЕР_2 із загальної площі 24,3131, кадастровий номер 3524247600:02:000:9019. Так, як у травні місяці закінчується договір оренди землі з СФГ «Гвіса» просив першочергово надати дозвіл йому як учаснику бойових дій. До заяви додано паспорт, копія ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копія посвідчення учасника бойових дій (а.с.10). Зазначена заява зареєстрована відповідачем, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції.

Листом від 21.05.2019 р. №323/02-30 відповідач повідомив позивача, що розгляд порушеного питання відбудеться після проведення повної інвентаризації земель, які передані в ОТГ та внесення до державного реєстру (а.с.12).

Правомірність дій відповідача щодо не розгляду заяви позивача є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність, суд зазначає наступне.

Позивач, вказує, що оскільки вирішення його заяви не було винесене на пленарну сесію та щодо неї не було прийнято жодного рішення, тому відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно не розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідач в свою чергу не скористався правом надави відзив на позов.

Відповідно до частини 2 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно пункту 14 частини 4 статті 42 ЗК України сільський, селищний, міський голова: представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Селищний голова не наділений правом одноособово вирішувати питання щодо розпорядження земельними ділянками, а тому не міг розглядати заяву позивача у порядку звернення громадян без винесення її на пленарну сесію.

Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідно до статті 118 ЗК України відповідач, зареєструвавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, повинен був перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Розгляд заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою повинен відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Великоандрусівської селищної ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Судом установлено, що заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглянута відповідачем у місячний строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу прийнято не було.

Лист відповідача №323/02-30 від 21.05.2019 року не є рішенням про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому відповідач фактично не розглянув заяву позивача, оскільки результатом розгляду заяви повинно бути рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність щодо не прийняття рішення за заявою позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а не щодо не винесення на сесію ради питання порушеного у заяві позивача.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язати відповідача скликати сесію ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру, на якій розглянути заяву та постановити з цього питання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно частинами 4 - 7 статті 46 Закону України «Про органи місцевого самоврядування» наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Скликання сесії є дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування, які суд не може на себе перебирати, а тому в цій частині позову належить відмови.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до cтатті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 р.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки за заявою позивача рішення не прийняте, тому суд вважає, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути у місячний строк, подану позивачем заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення.

Звертаючись до суду, позивач на меті має намір захистити своє право щодо не розгляду його заяви, а тому належним способом захисту у даній справі є зобов`язання відповідача розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою протягом місячного строку, визначеного статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збрі» та не поніс витрат у даній справі, а тому розподіл витрати не вирішується.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (вул. Центральна, буд. 43, с. Велика Андрусівка, Світловодський район, Кіровоградська область, 27520; код ЄДРПОУ 04364294) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Великоандрусівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області у місячний, з дня набрання цим рішенням суду законної сили, розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук